Папа: в темн? пер?оди любов Божа п?дтриму? нас ? робить зр?лим пл?д в?чного життя
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Над?я, яка виплива? з нашо? в?ри, поляга? в тому, що наш? гр?хи та звол?кання не заважають Богов? прощати нам ? повертати нам прагнення в?дновити сл?дування за Ним, щоб зробити нас здатними дарувати життя ?ншим. Так Папа Лев XIV п?дсумував сво? роздуми, якими под?лився з учасниками загально? ауд??нц??, яка в середу, 27 серпня 2025 р., в?дбулася в зал? Павла VI у Ватикан?. Свят?ший Отець коментував арешт ?суса, який в?дбувся в Оливному сад?.
Не жертва арешту, а автор дару
Зупинившись на тому, як цю сцену описав святий ?вангелист ?ван, Наступник святого Петра зазначив, що в?н представля? ?суса не як наляканого чолов?ка, який хова?ться, а як в?льну людину, яка виступа? вперед ? бере слово, в?дверто виходячи назустр?ч можливост? «показати св?тло найб?льшо? любов?». «?сус же, знаючи все, що мало з ним статися, вийшов ? мовив до них: “Кого шука?те?”», – чита?мо в ?вангел??.
«?сус зна?. Проте В?н вир?шу? не в?дступати. В?н в?дда? себе. Не через слабк?сть, а через любов. Любов наст?льки повну, наст?льки зр?лу, що не бо?ться в?дторгнення. ?суса не захоплюють: В?н дозволя? Себе схопити. В?н не ? жертвою арешту, а автором дару. У цьому жест? вт?лю?ться над?я на спас?ння для нашого людства: знати, що нав?ть у найтемн?шу годину можна залишатися в?льним, щоб любити до к?нця», – сказав лев XIV.
Дароване життя неможливо в?д?брати
Коли ?сус в?дпов?в солдатам «ось я», вони впали на землю. Папа пояснив, що в Б?бл?? ц? слова ? посиланням на ?м’я Бога. Таким чином, ?сус показу?, що «Божа присутн?сть виявля?ться саме там, де людськ?сть пережива? несправедлив?сть, страх, самотн?сть». Саме тод? «справжн? св?тло готове сяяти», не боячись, що темрява його поглине. «Посеред ноч?, коли зда?ться, що все валиться, ?сус показу?, що християнська над?я – це не втеча, а р?шення. Таке ставлення ? плодом глибоко? молитви, в як?й не просиш Бога вберегти в?д страждань, а просиш сили витримати в любов?, усв?домлюючи, що життя, добров?льно пожертвуване заради любов?, н?хто не може в?д?брати», – мовив Свят?ший Отець, звернувши увагу на те, що в момент свого арешту ?сус дума? не про власний порятунок, а просить, щоб Його друз?в в?дпустили в?льними. ? це, за його словами, показу?, що ця жертва ? «справжн?м актом любов?».
Розп?знати зародок нового життя
Як зауважив Папа, ?сус кожен день свого життя проживав як приготування до цього моменту. Тож коли в?н настав, ма? сили не шукати шляхи втеч?. Його серце зна?, що «втратити життя заради любов? – це не поразка», цей жест «м?стить та?мничу пл?дн?сть», як зерно, яке, впавши в землю, вмира?, щоб принести пл?д. «Також ? ?сус в?дчува? тривогу перед шляхом, який, зда?ться, веде лише до смерт? ? к?нця. Але В?н також переконаний, що лише життя, втрачене заради любов?, врешт?-решт в?днаходиться. У цьому поляга? справжня над?я: не в тому, щоб намагатися уникнути болю, а в тому, щоб в?рити, що нав?ть у самому серц? найнесправедлив?ших страждань хова?ться зародок нового життя», – п?дкреслив Лев XIV, додаючи, що наша повед?нка часто ? ?накшою, ми захища?мо сво? проекти та гарант??, й не пом?ча?мо, «що залиша?мося самотн?ми». Водночас, лог?ка ?вангел?я ?нша: «лише те, що дару?ться, розкв?та?, лише та любов, яка ста? безкорисливою, може повернути дов?ру туди, де зда?ться, що все втрачене».
Щодня обирати любити
Врешт?, Папа звернув увагу на розпов?дь, яку пода? святий Марко, розпов?даючи про одного юнака, який п?д час арешту ?суса вт?к нагий. За словами Свят?шого Отця, також ? п?д час наших спроб ?ти за ?сусом трапляються моменти, як? застають нас зненацька, й ми залиша?мося обдертими з наших гарант?й. ? в так? хвилини можемо в?дчувати спокусу залишити дорогу ?вангел?я, «бо любов зда?ться нам неможливою подорожжю». Однак, наприк?нц? ?вангел?? знову юнак, але цього разу вже не нагий, а в б?л?й одеж?, зв?стить ж?нкам про воскрес?ння.
«У цьому поляга? над?я нашо? в?ри: наш? гр?хи та вагання не заважають Богов? прощати нам ? повертати нам прагнення в?дновити наше сл?дування за Ним, щоб ми ставали здатними дарувати життя ?ншим», – сказав Лев XIV, заохочуючи слухач?в вручати себе добр?й вол? Небесного Отця, «щоб наше життя ставало в?дпов?ддю на отримане добро». «У житт? не потр?бно все контролювати. Достатньо щодня обирати любити в свобод?», – п?дсумував в?н, додаючи, що над?я поляга? в тому, щоб знати, що нав?ть серед п?тьми випробувань Божа любов п?дтриму? нас ? причиня?ться до дозр?вання плоду в?чного життя.
