Папи ? Укра?на (8). Под?л Ки?всько? митропол?? ? Берестейська ун?я
Юр?й Ск?ра
У попередн?й наш?й передач? ми говорили, що у 1458 роц? кардинал ?сидор зр?кся титулу Ки?вського митрополита. Новим митрополитом став Григор?й. Той був близьким другом ? соратником попереднього митрополита, а перед цим – ?гуменом константинопольського монастиря святого Дмитра. На ки?вського митрополита його висвятив Константинопольський патр?арх у вигнанн? Григор?й Мамес за погодженням з Папою П??м ??. У 1460 роц? новий митрополит нарешт? отримав бажану пол?тичну п?дтримку у Великому княз?вств? Литовському. Сейм княз?вства ухвалив р?шення прийняти його як нового Ки?вського митрополита.
Проте, новий митрополит при?хав вже у зовс?м ?нший св?т. Ще у вересн? 1458 року Папа П?й ?? проголошу? под?л старо? Ки?всько? митропол?? на власне Ки?вську, куди ув?йшли земл?, що належали Ягеллонам, та Московську. Про сво? р?шення Папа написав у листах до короля ? великого князя Казимира, крилосу ? в?рним Ки?ва, ?парх?ям оновлено? Ки?всько? митропол??. Ця митропол?я включала: Ки?вську арх??парх?ю та ?парх?? Луцько-Острозьку, Володимиро-Берестейську, Галицько-Льв?вську, Перемишльсько-Самб?рську, Холсько-Белзьку, Тур?вську, Полоцько-В?тебську, Черн?гово-Брянську та Смоленську.
Невдовз? новий митрополит в?д?йшов в?д ?дей Ферраро-Флорент?йського собору й у 1467 роц? прийняв повторне свячення в?д Константинопольського патр?арха. Наступник митрополита Григор?я Миса?л ще пробував триматися ферраро-флорент?йсько? модел?. Зокрема, над?слав прохання про сво? затвердження на Ки?вськ?й катедр? до Риму. Але час ц??? ун?? доб?гав к?нця. Тож вже наступник Миса?ла Симеон до Риму про затвердження не писав. Останн?м Ки?вським православним митрополитом, що ще прагнув шукати способи вт?лення ферраро-флорент?йсько? модел?, був митрополит Йосиф Болгаринович. Та його передчасна смерть у 1501 роц? закрила цю можлив?сть. З’язок ? тягл?сть, що фокусувалася на ?де? ун??, об?рвалася. Потр?бн? були нов? ?сторичн? стимули, що актуал?зували б питання сопричастя ки?всько? православно? митропол?? з Наступником святого Петра в Рим?. ? наприк?нц? XVI ст. вони знову постали.
В друг?й половин? XVI ст. зб?глося багато фактор?в, як зовн?шн?х, так ? внутр?шн?х, що утвердили православних ?пископ?в Ки?всько? митропол?? у початку пошуку ?дност? ?з Римом.
Перш? кроки до майбутньо? ун?? сл?д в?дносити до 1580-их рок?в. Вони були зосереджен? на спробах папського легата Антон?о Посев?но розвинути ?рунт п?д цю ?дею. Його пом?чником у цьому був папський нунц?й у Варшав? монсеньйор Болонь?тт?. ?м вдалося залучити до сп?лкування на цю тему впливових православних княз?в – Василя-Констянтина Острозького та Юр?я Слуцього. Перший нав?ть почав переписку з Папою щодо цього питання. Але календарна реформа Папи Григор?я XIII, яку в?дкинув Константинополь, в?д’?зд з Реч? Посполито? Антон?о Посев?но та неприхильн?сть Сикста V до ?дей ун?? в?дклали цю справу.
?дея ун?? потребувала п?дтримки ? промоц?? самих православних ?пископ?в Ки?всько? митропол?? ? дуже скоро ?? отримала: 20 червня 1590 р. четверо ?пископ?в на синод? в Берест? п?дписали лист у якому висловили свою готовн?сть до ?дност? з Католицькою Церквою. Центральною умовою цього було збереження сх?дного чину богослуж?ння та д?ючого церковного устрою.
Папа Римський Климент?й VIII п?дтримав ?н?ц?ативу православних ?пископ?в. У 1594 р. ?пископи схвалили «Торчинськ? артикули» в яких окреслили сво? бачення майбутньо? ун??. У 1594 р. ц? документи вже були в Рим?. Розпочалися переговори, кульм?нац??ю яких стало 23 грудня 1595 року. День, коли Папа Климент?й VIII проголосив прийняття Ки?всько? митропол?? у сопричастя з Католицькою Церквою. Наступного року восени в?дбувся синод у Берест?. Там ?пископи на чол? з митрополитом Михайлом Рогозою проголосили ун?ю. Врешт?, 15 грудня 1596 р. король Реч? Посполито? Си??змунд ??? Ваза видав ун?версал про потвердження р?шення синоду у Берест?. Розпочалася ?стор?я Ки?всько? ун?йно? митропол??.
