杏MAP导航

д-р Юр?й Ск?ра

Наступним ки?вським князем, який поклав сво? спод?вання на християнську парт?ю, був син Святослава Ярополк. В?н повторив крок Ольги щодо контакту з християнським Заходом ? у 973 р. вислав сво? посольство до ?мператора Оттона ?. Проте, в тих пол?тичних реал?ях християнська парт?я була занадто слабкою, щоб дозволити йому втриматися в Ки?в?. Тому в?н дуже скоро пристав до поганського табору. За варягами була тод?шня в?йськова сила, яка була необх?дна Ярополку для перемоги над братами. В?н, однак, не поривав ? з християнами. Вони в 979 р. схилили його до переговор?в з Папою Римським Венедиктом VII, який дуже був залежний в?д ?мператора Оттона ??. Проте, ми мало зна?мо про ц? контакти. А деяк? ?сторики ставлять питання про те, чи вони взагал? були. Усп?х Ярополка був коротким. Коли новгородський князь Володимир почав св?й впевнений наступ на Ки?в, поганське оточення Ярополка вже було незадоволене його пол?тикою, зокрема християнськими ?н?ц?ативами. У 980 р. в?н був п?дступно вбитий. Ярополков? варяги без проблем перейшли на б?к Володимира. Поза всяким сумн?вом, Ярополк був християнином, але його балансування м?ж поганською та християнською парт??ю завершилося для нього фатально.

Новий ки?вський князь Володимир був, як ? його батько Святослав, в?рний язичництву ? на час його вступу до Ки?ва н?що не в?щувало майбутн?х карколомних рел?г?йних зм?н. Б?льше того, на початку свого правл?ння в?н активно просував культ Перуна серед п?двладних йому племен, будував капища на яких, м?ж ?ншим, приносили в жертву людей, зокрема, християн. Так, у 983 р. за в?ру в ?суса Христа загинули християни-варяги ?оанн та Фед?р.

Проте, зовс?м скоро Володимир побачив, що його поганська рел?г?йна реформа ? нед??вою. Тод? його погляд впав на християнство, яке, як ми з’ясували, вже мало сол?дн? кор?ння на Рус?. Та його введення вимагало колосального пол?тичного усп?ху, що мав задов?льнити та заглушити поганську парт?ю. ? таким усп?хом м?г бути шлюб з в?зант?йською принцесою. Це ? сталося за результатами Херсонесько? в?йни 988 р.: держава Рюрикович?в в один момент стала на р?вн? В?зант??. А 6 тисяч ненад?йних варяг?в залишилися у Константинопол? чим, також ? в цьому, зм?цнили владу Володимира. Це був той усп?х, який уможливив згоду ел?т на впровадження християнства. Русь ув?йшла в християнську цив?л?зац?йну орб?ту В?зант??. Це ж в?дкрило нов? можливост? для контакт?в з Римом.

Вже у 1089 року делегац?я з Рус? взяла участь на Маларському церковному собор?, який скликав Папа Урбан ??. Папа хот?в зробити кроки, як? б подолали розкол 1054 року. Цього, на жаль, не сталося, але цей в?зит духовенства з Рус? дав неоч?куваний пл?д. В цьому час? в?дбулося освячення гробниц? св. Миколая Чудотворця, мощ? якого ?тал?йськ? купц? привезли з Мало? Аз??. Руська делегац?я брала участь у процес??, а по поверненню додому поширила в?домост? про святого. Зовс?м скоро, в?н став одним з найб?льш пошанованих святих на Рус?.

До Ки?ва через Рим: князь ?зяслав Ярославович ? його пол?тичн? комб?нац??

У друг?й частин? передач? будемо говорити про перш? серйозн? пол?тичн? контакти Рюрикович?в з Римом. У 1054 роц? помира? великий ки?вський князь Ярослав Мудрий. За нього Ки?вська Русь досягла свого пол?тичного розкв?ту ? стала могутн?м гравцем на пол?тичн?й арен? тогочасно? ?вропи. Чого т?льки варту? згадати шлюбну дипломат?ю князя, яка породичала Рюрикович?в з найвпливов?шими династ?ями. По смерт? Ярослава Мудрого престол у Ки?в? успадкував його найстарший син ?зяслав. Ном?нально в?н був главою Рус?, але пол?тика посадження Рюрикович?в на княж?ння в р?зн? велик? м?ста, зростання ?нтереси м?сцевих ел?т ? занепад торгового шляху «з варяг?в у греки» стали передв?сниками зм?н, як? були явно не на користь Ки?ву. До того ж ?зяслав виявився не таким вправним ? твердим пол?тиком як його батько. Його молодш? брати Святослав ? Всеволод виявили нам?р завадити йому стати впевненим главою дому Рюрикович?в, а в?н виявився заслабким, щоб ефективно ?м протистояти. Тож протягом свого життя то втрачав престол у Ки?в?, то його повертав.

Першого разу з Ки?ва його вигнали сам? кияни. Вони були просто розлючен? його невм?лими д?ями щодо оборони краю в?д половц?в. Сталося це у 1068 роц?. Наступного року князь, за п?дтримки польського князя, а згодом короля Болеслава ??, внука Володимира Великого по матер?, повернувся до м?ста. В?н дав киянам об?цянку не мститися ?м за вигнання ? вс?х помилувати. Однак, здобувши Ки?в, зламав сво? слово ? розпочав репрес??. Це налаштувало вс?х проти нього. Особливо монах?в Ки?во-Печерського монастиря. ?хн?й духовний пров?дник – святий Антон?й Печерський – гостро критикував за це ?зяслава. Це нав?ть стало причиною того, що ?гумен був вимушений покинути р?дний монастир через погрози розправи з боку князя. П?зн?ше ?зяслав перепросив святого, але все вже п?шло не так, як треба. Конфл?кт з братами не припинявся ? врешт? у 1073 роц? ?зяслав був вимушений покинути Ки?в. В?н вирушив до польського князя Болеслава ??. Той його прийняв, але побачивши, що в?н прив?з з собою княз?вську скарбницю, фактично об?крав. Обкрадений ?зяслав вирушив дал? ? д?стався до Нижньо? Лужиц?. Там, власне, в?н ? прийняв р?шення звернутися по допомогу до Папи Римського Григор?я VII.