Римськ? ?пископи ? Укра?на. Мощ? св. Климент?я ? початки християнства на Рус?
д-р Юр?й Ск?ра
П?сля того, як святий Кирило у 861 роц? в?днайшов мощ? святого Климент?я Папи, вони були урочисто покладен? у катедральному собор? в Херсонес?. Там вони пролежали менш н?ж сто рок?в.
У 987 р. у В?зант?? розпочалося повстання проти влади ?мператора Васил?я ??. В?н опинився у безвих?дн?й ситуац??. Щоб вийти з не? – звернувся по допомогу до ки?вського князя Володимира. Той над?слав йому в?йсько ? заколотники були розбит?. Взам?н за свою допомогу Володимир потребував сестру ?мператора, що мала стати його дружиною. Той погодився, та коли д?йшло до справи – в?дмовився ?? видавати Володимиру. Той, зрозум?вши це, з?брав сво? в?йсько ? вирушив до Херсонесу. Нев?домо як би зак?нчився цей пох?д, якби не зрада людини, як?й вс? дов?ряли у м?ст?. Ним був священник Анастас. Той вир?шив, що перех?д до табору Володимира об?ця? йому велик? перспективи, тому випустив стр?лу з м?ських ст?н у б?к позиц?й вояк?в ки?вського князя. До стр?ли була прикр?плена записка, де вказувалося розташування м?ського водогону. Князь зрозум?в задум Анастаса ? наказав його перекрити. М?сто без води було приречене на швидке пад?ння. Володимир здобув його та сплюндрував. Анастас, очевидно, знав про мощ? святого Папи Климент?я ? ?х, разом з мощами святого Ф?ва, забрав з собою до Ки?ва.
У Ки?в? на час хрещення не було митрополита. Тому, як припускають ?сторики, церковними справами тод? управляв той же Анастас. Пот?м, коли митрополичий прест?л вже був обсаджений, Анастас став настоятелем Десятинно? церкви, де ? збер?галися мощ?. П?д час боротьби за ки?вський престол м?ж Святополком Окаянним та Ярославом Мудрим, Анастас у 1018 р. перейшов на б?к першого ? видав його союзникам полякам скарбницю, яку не встиг вивести Ярослав Мудрий перед втечею з Ки?ва. Пот?м, коли поляки були зм?шенн? т?кати з столиц?, Анастас при?днався до них, боячись помсти Ярослава Мудрого. Але мощей святого Климент?я з собою не забрав. Вони залишилися у Десятинн?й церкв? ? були св?дками ще багатьох спустошень Ки?ва протягом XII-XIII ст. Зокрема, страшного 12 березня 1169 р., коли м?сто взяв ? в?ддав на тридневне розграбування сво?м во?нам Владимиро-Суздальський князь Андр?й Боголюбський. Тод? майже вс? ки?вськ? церкви були пограбован?, зокрема ? собор свято? Соф?? та Десятинна церква. А Ки?ва-Печерський монастир взагал? спалено. Але мощ? Климент?я-Папи залишилися у Ки?в?.
Менш як за сто рок?в прийшла нова б?да з? Сходу: татаро-монголи. У 1237 р. хан Батий розпочав св?й пох?д на Русь ? вже в 1239 р. спалив Переяслав та Черн?г?в. У листопад? 1240 року татаро-монголи взяли Ки?в в облогу ? в скорому час?, 6 грудня, вдерлися всередину м?ста. Останн? захисники столиц? сховалися у Десятинн?й церкв?. Вони нав?ть почали копати п?дземний х?д в б?к Дн?пра. Та монголи поставили ст?нобитн? машини ? за допомогою них знищили ст?ни храму, як? поховали п?д собою киян. Тод? ж пропали ? мощ? святого Папи Климент?я. Це була ?х остання облога. Та незважаючи на такий сумний ф?нал, пам'ять про святого Папу Климент?я залишалася в Церкв? ? ми вшанову?мо його 25 листопада.
Дал? ж приглянемося до того, як християнство торувало соб? шлях на Рус?. Як? вибори стояли у цьому перед м?сцевою ел?тою, варягами та Рюриковичами?
Перш? спроби виведення християнства на б?льшу площину на Рус? в?дносяться до час?в Аскольда. Тобто мова йде про другу половину IX ст. Проте, вони не були усп?шними через сильну поганську опозиц?ю. До не? входили як м?сцев? плем?нн? ел?ти, так ? варяги, як? були основою в?йськово? п?дтримки будь-якого князя, що правив у Ки?в?. Аскольду ще коштувало життя. Княгин? Ольз?, яка обрала таб?р християн, це коштувало вже влади. Княгиня, у сво?й зовн?шн?й пол?тиц?, вперше звернула погляд на християнський Зах?д. У 959 роц? посольство в?д не? прибуло до короля Сх?дного Франкського корол?вства Оттона ?. Посли, серед ?ншого, звернулися до нього в?д ?мен? княгин? з проханням про допомогу у християн?зац?? Рус?. Короля це зац?кавило. В?н був людиною широкого пол?тичного зору. Вже за дек?лька рок?в по посольству Ольги в?н проголосить себе «?мператором римлян ? франк?в», а щодо слов’янського Сходу буде намагатися проводити християн?зац?ю. Заради цього створить всупереч опору н?мецького духовенства Магдебурзьке арх??пископство. Тож у 959 р. цей король доручив Бременському арх??пископу В?льгельму взяти цю ?н?ц?ативу п?д св?й контроль. Той делегував м?с?ю з пропов?д? в?ри в ?сусу Христа монаху Л?б?усу з монастиря святого Альбана у Майнц?. Той був спец?ально висвячений на ?пископа для Рус?. Але ?пископ Л?б?ус помер у 961 р., так ? до?хавши до Ки?ва. Тод? новим ?пископом було висвячено монаха Адальберта з монастиря святого Максим?на у Тр?р?. В?н таки до?хав до Ки?ва, але його м?с?я виявилася невдалою. Язичницька опозиц?я повалила владу княгин? Ольги ? поставила ки?вським князем Святослава, ?? сина. Той всец?ло п?дтримував поганство ? ?пископу Адальберту довелося т?кати з Ки?ва. В?н повернувся до Н?меччини ? очолив Магдебурзьке арх??пископство. Ольгу, як вже зазначалося, не вбивали на в?дм?ну в?д Аскольда. Вона померла сво?ю смертю у 969 р. ?? син Святослав нав?ть дозволив ?? поховати за християнським звича?м. Запанував час погансько? реакц??.
Наступним ки?вським князем, який поклав сво? спод?вання на християнську парт?ю, був син Святослава – Ярополк. Але про нього будемо говорити наступного разу.