Нобел?вська прем?я з економ?ки 2024 року
Олена Ком?саренко
Нобел?вська прем?я з економ?ки 2024 року була присуджена Дарону Аджемоглу, Саймону Джонсону та Джеймсу А. Роб?нсону за ?хн?й видатний внесок у розум?ння того, як пол?тичн? та економ?чн? ?нституц?? впливають на добробут кра?н. ?хн? досл?дження допомогли висв?тлити складн? процеси, як? визначають, чому одн? кра?ни процв?тають, а ?нш? залишаються в б?дност?. Ц?нн?сть цього досл?дження для людства поляга? в тому, що воно не т?льки поясню? економ?чну нер?вн?сть м?ж кра?нами, але й да? конкретн? рекомендац?? щодо того, як створювати ?нституц??, що сприяють сталому розвитку, демократ?? та економ?чн?й справедливост?.
?нституц?? як основа економ?чного зростання
Основним в?дкриттям лауреат?в ? те, що ?нституц?? ? ключовими руш?ями економ?чного зростання. Досл?дники розр?зняють два типи ?нституц?й: ?нклюзивн? та екстрактивн?. ?нклюзивн? ?нституц?? створюють умови, в яких вс? верстви населення можуть брати участь у пол?тичному та економ?чному житт?, сприяючи ?нновац?ям, ?нвестиц?ям ? загальному добробуту сусп?льства. Ц? ?нституц?? дозволяють людям реал?зовувати сво? зд?бност?, забезпечують р?вний доступ до ресурс?в ? захищають права на власн?сть, що стимулю? зростання. Натом?сть екстрактивн? ?нституц??, як? зосереджують владу ? ресурси в руках невелико? ел?ти, перешкоджають економ?чному розвитку. Вони експлуатують б?льш?сть населення для вигоди прив?лейованих груп, створюючи сусп?льства з глибокими соц?альними та економ?чними розривами, що веде до б?дност? та корупц??.
Ця диференц?ац?я ?нституц?й да? можлив?сть зрозум?ти, чому в деяких кра?нах б?дн?сть збер?га?ться протягом десятил?ть, нав?ть якщо ? природн? ресурси або сприятлив? умови для розвитку. Багато хто до цього часу вважав, що економ?чне зростання залежить в першу чергу в?д доступу до ресурс?в або ?нновац?й, але досл?дження лауреат?в показують, що ?нституц?? в?д?грають ще важлив?шу роль. Без правильних ?нституц?й нав?ть найкращ? ресурси або технолог?? не зможуть забезпечити тривалого зростання.
Колон?ал?зм ? економ?чна нер?вн?сть
?сторична частина ?хн?х досл?джень також важлива для розум?ння сучасно? глобально? економ?чно? нер?вност?. Лауреати проанал?зували вплив колон?альних ?нституц?й, як? були запроваджен? ?вропейськими колон?заторами з XVI стол?ття. Вони виявили, що в кра?нах, де колон?затори встановлювали ?нклюзивн? ?нституц??, з часом в?дбулося економ?чне зростання ? розвиток демократ??. Наприклад, у США та Канад?, де переселенц? будували нов? сусп?льства з акцентом на приватну власн?сть, захист прав ? верховенство права, були створен? умови для економ?чного процв?тання. Водночас у колон?ях Латинсько? Америки чи Африки, де колон?затори експлуатували ресурси ? м?сцеве населення, залишилися екстрактивн? ?нституц??, як? пригн?чували б?льш?сть ? збагачували ел?ту. Ц? системи продовжують впливати на кра?ни сьогодн?, збер?гаючи нер?вн?сть ? б?дн?сть.
Одним ?з найважлив?ших аспект?в цього досл?дження ? концепц?я «реверс?? багатства», яка поясню?, чому кра?ни, як? були найбагатшими до колон?зац??, сьогодн? ? найб?дн?шими. Наприклад, на момент ?вропейсько? колон?зац?? так? кра?ни, як ?нд?я чи Мексика, мали значний р?вень урбан?зац?? та багатства, але з приходом колон?затор?в тут були створен? системи експлуатац??, як? залишилися в спадок ? п?сля здобуття незалежност?. Натом?сть кра?ни, як? на той час були менш розвиненими, як США чи Канада, запровадили ?нклюзивн?ш? ?нституц??, що дозволило ?м стати л?дерами св?тово? економ?ки. Цей феномен показу?, наск?льки важливою ? структура ?нституц?й для майбутнього розвитку кра?ни.
Важлив?сть ?нституц?йних реформ
Досл?дження також да? в?дпов?дь на питання, чому реформування екстрактивних ?нституц?й ? таким складним завданням. Лауреати наголошують на ?снуванн? так звано? проблеми зобов'язань — ситуац??, коли правляча ел?та не хоче в?дмовлятися в?д сво?х прив?ле?в, нав?ть якщо це перешкоджа? загальному розвитку. Це призводить до того, що кра?ни з екстрактивними ?нституц?ями залишаються в пастц?, де збагачу?ться лише незначна частина населення, тод? як б?льш?сть залиша?ться в б?дност?. В?дсутн?сть можливост? реформувати систему всередин? кра?ни призводить до застою, б?дност? та корупц??. Проте лауреати також демонструють, що зм?ни можлив? через демократизац?ю ? моб?л?зац?ю сусп?льства. Вони досл?джують приклади кра?н, як? змогли подолати екстрактивн? системи ? перейти до демократ??, що дозволило ?м досягти економ?чного розвитку.
Демократ?я ? верховенство права як основа розвитку
Демократ?я ? верховенство права ? важливими аспектами не т?льки пол?тично?, але й економ?чно? стаб?льност?. Лауреати показують, що кра?ни, як? впроваджують демократичн? ?нституц??, мають б?льше шанс?в на тривале економ?чне зростання. Демократичн? системи надають громадянам можлив?сть контролювати д?? уряду ? вимагають в?дпов?дальност? в?д л?дер?в, що зменшу? ризик корупц?? ? п?двищу? ефективн?сть використання ресурс?в. У таких системах люди мають б?льше можливостей для самореал?зац??, що позитивно вплива? на загальний економ?чний розвиток.
Ця ?дея в?добража? християнське розум?ння справедливост? та людсько? г?дност?. Зг?дно з соц?альною доктриною Церкви, кожна людина ма? право на г?дне життя ? на участь у пол?тичному та економ?чному житт? сусп?льства. Економ?чн? системи мають бути побудован? таким чином, щоб служити загальному добру, а не т?льки ?нтересам прив?лейованих верств. ?нклюзивн? ?нституц??, як показують лауреати, створюють так? умови, де кожен ма? можлив?сть реал?зовувати сво? зд?бност?, що в?дпов?да? християнським принципам р?вност? справедливост? та субсид?арност?.
Принцип субсид?арност?: м?сцева в?дпов?дальн?сть ? глобальне благо
Принцип субсид?арност?, один ?з ключових елемент?в соц?ально? доктрини Церкви, поляга? в тому, що р?шення мають прийматися на найнижчому можливому р?вн?, тобто найближчому до конкретно? людини або сп?льноти, що здатн? ефективно ?х виконувати. Це означа?, що вищ? ?нституц?? чи органи влади повинн? втручатися лише тод?, коли нижч? р?вн? не в змоз? самост?йно впоратися з проблемами або коли ?хн? зусилля ? недостатн?ми. Цей принцип спрямований на те, щоб зберегти автоном?ю та свободу особистост? й сп?льнот та запоб?гти надм?рн?й централ?зац?? влади.
У контекст? досл?дження Нобел?вських лауреат?в, принцип субсид?арност? п?дкреслю? важлив?сть ?нклюзивних ?нституц?й, як? надають можливост? громадянам на м?сцевому р?вн? брати участь у пол?тичних та економ?чних процесах. ?нклюзивн? ?нституц??, що дозволяють громадам самост?йно вир?шувати сво? проблеми та брати участь у розпод?л? ресурс?в, сприяють загальному добробуту та забезпечують стаб?льний розвиток. В?дпов?дно до цього принципу, ?нституц?? мають не т?льки захищати права людей, але й забезпечувати ?хню активну участь у сп?льному житт?, що ? основою для справедливого та гармон?йного сусп?льства.
Ц?нн?сть досл?дження для людства
Ц?нн?сть цього досл?дження для людства також поляга? в тому, що воно нада? конкретн? рекомендац?? для реформування екстрактивних ?нституц?й ? побудови ?нклюзивних систем. Лауреати пропонують не т?льки теоретичну основу, але й практичн? п?дходи до зм?ни ?нституц?й, як? можуть бути використан? урядами ? м?жнародними орган?зац?ями. ?хня робота вже вплива? на пол?тичн? р?шення в багатьох кра?нах, оск?льки вона нада? ?нструменти для оц?нки ?нституц?йних структур ? допомага? зрозум?ти, як? зм?ни необх?дн? для забезпечення довготривалого економ?чного зростання.
Присудження Нобел?всько? прем?? з економ?ки саме за ц? досл?дження п?дтверджу? ?хню значущ?сть не т?льки для науки, але й для глобального розвитку. Досл?дження Аджемоглу, Джонсона ? Роб?нсона да? нове розум?ння причин б?дност? та нер?вност? ? пропону? р?шення для створення справедливих ?нституц?й, як? можуть забезпечити процв?тання для вс?х член?в сусп?льства.
