杏MAP导航

Олена Ком?саренко

Зм?на кл?мату залиша?ться одн??ю з найб?льш актуальних глобальних проблем нашого часу. Проте, не вс? люди однаково впливають на навколишн? середовище. Одн??ю з ключових причин цього ? нер?вном?рн? споживч? та ?нвестиц?йн? модел? р?зних соц?альних груп.

Економ?чн? нер?вност? та викиди вуглецю

Досл?дження показують, що споживання енерг?? та викиди вуглецю т?сно пов'язан? з р?внем доходу. Люди з вищими доходами, як правило, споживають б?льше енерг??, що зумовлено ?хн?м стилем життя: велик? будинки, част? подорож?, волод?ння автомоб?лями з великим об'?мом двигуна. Водночас, споживання енерг?? також залежить в?д ряду ?нших фактор?в, таких як м?сце проживання, доступ до альтернативних джерел енерг?? та культурн? особливост?.

Однак, важливо розум?ти, що не вс? споживч? товари однаково впливають на навколишн? середовище. Наприклад, заможн? домогосподарства можуть б?льше витрачати на товари розкош?, так? як музичн? ?нструменти або послуги, як? мають меншу енерго?мн?сть пор?вняно з такими товарами, як паливо для автомоб?л?в або ав?аквитки. Це створю? ситуац?ю, коли багатш? споживач? мають можлив?сть зменшити св?й вплив на навколишн? середовище за рахунок зм?ни структури сво?х витрат.

?нвестиц?? та ?хн?й вплив на викиди

Не менш важливим аспектом ? ?нвестиц?йн? модел?. Вкладення кошт?в у р?зн? активи, так? як акц?? компан?й або нерухом?сть, також мають значний вплив на викиди вуглецю. Зазвичай, заможн? люди мають значно б?льше можливостей для ?нвестиц?й, що робить ?х непрямими учасниками у виробництв? викид?в вуглецю через компан??, в як? вони ?нвестують. Тому нер?вном?рний розпод?л кап?талу сприя? концентрац?? викид?в серед багатих верств населення.

?нвестиц?? багатих верств населення часто пов'язан? з високим р?внем викид?в, оск?льки вони ор??нтован? на отримання прибутку в?д компан?й, як? можуть бути великими забруднювачами. Це стосу?ться не лише традиц?йних галузей промисловост?, але й таких сектор?в, як буд?вництво та транспорт. У результат?, нав?ть якщо багат? споживач? зменшують сво? особист? викиди, ?хн? ?нвестиц?? можуть компенсувати цей позитивний ефект.

Доходи, еластичн?сть та викиди

Одним ?з важливих аспект?в, який потр?бно враховувати, ? р?зниця м?ж вуглецевою ?нтенсивн?стю товар?в та загальним р?внем ?х споживання. Досл?дження показують, що з п?двищенням доходу та витрат зб?льшуються й викиди вуглецю. Зростання доходу домогосподарства на 1% призводить до зб?льшення викид?в парникових газ?в, хоча й на меншу величину.

Варто також в?дзначити, що еластичн?сть витрат стосовно викид?в зазвичай вища за еластичн?сть доход?в. Це поясню?ться тим, що багат? домогосподарства витрачають меншу частку свого доходу на споживання. Тому менша частина додаткового доходу, який отриму? багате домогосподарство, йде на споживч? товари з високим вм?стом викид?в. Цей ефект зника? при розгляд? еластичност? витрат, оск?льки цей показник врахову? лише фактично витрачен? грош? на споживання. Зростання доход?в призводить до зб?льшення загального р?вня споживання, що, в свою чергу, п?двищу? викиди вуглецю через пряме споживання енерг?? (наприклад, використання палива для автомоб?л?в) та непрям? викиди, спричиненн? власне споживанням товар?в.

Внесок кожного у викиди: нер?вн?сть у споживанн?

Кожна людина робить св?й вклад у викиди вуглецю, але й в?н ? дуже нер?вном?рним. Верхн? 10% св?тового рейтингу глобальних забруднювач?в продукують б?льше 30% вс?х парникових газ?в. Така концентрац?я викид?в серед в?дносно невелико? частки населення створю? значн? можливост? для ц?леспрямованих пол?тик зменшення викид?в. Наприклад, зниження викид?в на 1% серед верхн?х 10% забруднювач?в може мати значно б?льший ефект, н?ж аналог?чне зниження серед нижчих 90%. Це обумовлено тим, що багатш? верстви населення часто мають можлив?сть швидше адаптуватися до зм?н та впроваджувати нов?, б?льш еколог?чн? технолог??.

Також важливо враховувати, що значна частина викид?в пов'язана з ?нвестиц?йною д?яльн?стю, яка нер?вном?рно розпод?лена серед населення. Багат? люди часто вкладають сво? кошти у п?дпри?мства з високим р?внем викид?в, що додатково зб?льшу? ?хн?й вплив на зм?ну кл?мату. Наприклад, досл?дження показують, що ?нвестиц?йн? р?шення верхн?х 1% забруднювач?в можуть складати до половини ?хнього загального вуглецевого сл?ду.

Викиди транснац?ональних компан?й

Окремо? уваги заслугову? питання викид?в великих транснац?ональних компан?й. Зг?дно з досл?дженнями, значна частина глобальних промислових викид?в парникових газ?в пов'язана з д?яльн?стю обмежено? к?лькост? великих компан?й. Наприклад, досл?дницький проект Carbon Major виявив, що 100 компан?й в?дпов?дальн? за 71% глобальних промислових викид?в з час?в промислово? революц??. Важливо розум?ти, що ц? цифри включають абсолютно вс? викиди, пов'язан? з викопним паливом, видобутим цими компан?ями.

Ще один п?дх?д до оц?нки впливу транснац?ональних корпорац?й поляга? в анал?з? ?хн?х ланцюг?в постачання. У 2016 роц? викиди, пов'язан? з ланцюгами постачання закордонних ф?л?й транснац?ональних компан?й, досягли близько 6 г?гатонн CO2, що становить майже 20% в?д загального обсягу св?тових викид?в. Зокрема, карбоновий сл?д компан?? Coca-Cola був майже екв?валентний викидам, створюваним вс?м харчовим сектором Китаю, який обслугову? близько 1,3 м?льярда людей. Водночас, викиди компан?? Walmart перевищують викиди всього роздр?бного сектору Н?меччини.

Ц? приклади демонструють важливу роль транснац?ональних компан?й у зм?н? кл?мату. Саме тому вони повинн? в?д?гравати ключову роль у переход? до зелено? економ?ки, зокрема, шляхом запровадження еколог?чно чистих технолог?й та зниження свого вуглецевого сл?ду. У третьому розд?л? цього зв?ту надано рекомендац?? щодо запровадження податк?в на д?яльн?сть транснац?ональних корпорац?й у кра?нах з низьким та середн?м р?внем доход?в та спрямування цих кошт?в на ф?нансування кл?матичних пол?тик.

Погляд Церкви

Церковн? документи часто звертають увагу на питання кл?матичних зм?н ? соц?ально? нер?вност?, ? один з найв?дом?ших таких документ?в – енцикл?ка «Laudato si'» Папи Франциска, опубл?кована у 2015 роц?. Цей документ розгляда? проблеми еколог??, зм?ни кл?мату та соц?ально? нер?вност?, п?дкреслюючи, що зм?на кл?мату непропорц?йно вплива? на б?дн? кра?ни та вразлив? громади, що ще б?льше посилю? соц?альну нер?вн?сть. Папа Франциск наголошу? на т?сному зв’язку м?ж еколог?чною кризою та соц?альною кризою, зазначаючи, що т?, хто стражда? в?д еколог?чних проблем, часто ? тими ж людьми, як? живуть у б?дност?. У документ? також згаду?ться, що багат? кра?ни несуть б?льшу в?дпов?дальн?сть за еколог?чн? проблеми через ?хн? споживч? та виробнич? модел?. Папа заклика? до глобальних д?й для боротьби з? зм?ною кл?мату, включаючи зм?ни в енергетичн?й пол?тиц?, зменшення викид?в та п?дтримку сталого розвитку.

Споживч? та ?нвестиц?йн? модел? р?зних соц?альних груп мають значний вплив на викиди вуглецю та зм?ну кл?мату. Розум?ння цих вплив?в ? важливим для розробки ефективних пол?тик, спрямованих на зменшення нер?вностей та боротьбу з? зм?ною кл?мату. Реал?зац?я прогресивних податкових реформ та стимулювання «зелених» ?нвестиц?й можуть стати ключовими елементами у вир?шенн? ц??? глобально? проблеми.