杏MAP导航

Олена Ком?саренко

На перший погляд, концепц?я «г?дност? прац?» зрозум?ла. Традиц?йно, вона означа?, що робота ? г?дною, якщо вона сприя? розвитку чеснот людини, ? робить ?? процв?таючою. У цьому сенс? поняття г?дност? не стосу?ться внутр?шн?х властивостей само? роботи, а умов, як? робота повинна задовольняти, щоб дозволити прац?вникам залишатися людьми, а не в?дчужувати ?хню людян?сть. Сьогодн? поговоримо про те, як у сучасному процес? технолог?чного розвитку можливо вт?лити шляхом г?бридизац?? розум?ння г?дност? прац?, що залежить в?д людсько? г?дност? та ? ?? в?дображенням.

Г?дн?сть прац? як в?дображення людсько? г?дност?

Основною умовою ? те, що оск?льки вс? люди мають однакову моральну г?дн?сть, то й робота, яку вони виконують, повинна мати однакову г?дн?сть, незалежно в?д р?вня матер?ального в?дшкодування. Робота по сут? ма? г?дн?сть, оск?льки вона допомага? гуман?зувати людину, тобто вона ? г?дною, якщо поважа? автоном?ю людини ? сприя? реал?зац?? людських чеснот. ?ншими словами, щоб вважатись г?дною, робота – з? сво?ми якостями та властивостями – повинна бути спрямована на виконання людиною, а не навпаки (робота «для людини», а не людина «для роботи»). Ось у цьому поляга? суть ?? г?дност?.

Поняття г?дност? прац? набува? сенсу ? ц?нност? лише в тому культурному контекст?, де ?сну? певне розум?ння ? ц?нн?сть поняття людсько? особистост?. Переважна ц?нн?сть нада?ться робот?, виконан?й людиною, а не машиною чи роботом. Традиц?йний християнський персонал?зм зм?г симетрично ? додатково застосувати поняття г?дност? як до прац?, так ? до прац?вника, виходячи з того, що ?нструменти прац? мають п?дпорядковуватися прац?внику.

Нагада?мо, що г?дн?сть прац? ма? дв? складов?: суб'?ктивний вим?р (в?дпов?дальн?сть, пом?ркован?сть) та об'?ктивний вим?р, який стосу?ться того, що робота ? г?дною, якщо вона сприя? розвитку чеснот людини, яка ?? викону?, ? робить ?? процв?таючою. Об'?ктивна сторона передбача?, що праця як соц?альна структура вплива? на людську суб'?ктивн?сть. ?сну? непод?льна вза?мозалежн?сть м?ж суб'?ктивними та об'?ктивними вим?рами прац?, а отже, ? г?дност?.

Нов? цифров? технолог?? значно ускладнюють питання г?дност? людсько? прац?, адже ?нструменти прац?, як? ран?ше були пасивними, тепер над?лен? дедал? б?льшою автоном??ю, як це в?дбува?ться у випадку використання штучного ?нтелекту ? робот?в. В цьому контекст? виникають труднощ? з (пере)визначенням г?дност? прац? сьогодн?. Тобто, якщо робота б?льше не залежить в?д зд?бностей, людина б?льше не ? м?рилом прац?, а праця б?льше не залежить в?д людсько? вол? та нам?р?в, то в чому тод? поляга? г?дн?сть прац?? В?дпов?дь на це питання спробував дати ?тал?йський професор П??рпаоло Донат? в сво?й робот? про г?бридизац?ю прац?[1].

Г?бридизац?я соц?альних структур

Сьогодн? необх?дно визнати, що зм?ни, запроваджен? новими цифровими технолог?ями в робот?, вимагають п?дходу до прац? не лише як до функц?онально? д?яльност?, але насамперед як до соц?альних стосунк?в. Введення в використання нових технолог?й означа?, що робоч? соц?альн? в?дносини дедал? б?льше стають сум?шшю (г?бридизац??ю) м?жлюдських вза?мин ? технолог?чних зв’язк?в.

Процес г?бридизац?? почина?ться в момент, коли робот вводиться в соц?альне середовище. У цей момент соц?окультурна структура, яка включа? робота, вплива? певним чином на людей, але вони рефлексивн? ? починають вза?мод?яти один з одним ? з роботом, що трива? протягом наступного пром?жного етапу. Результатом цього ? новий соц?альний под?л прац?, разом з переглядом г?дност? прац?. Тому ми повинн? запитати себе, чи вза?мод?я людини ? машини зб?льшила чи зменшила людськ? вим?ри прац?, а отже, ? ?? людську г?дн?сть.

З появою високо?нновац?йних технолог?й праця завжди була певною м?рою г?бридизована. Кожного разу оц?нювалися переваги та недол?ки як для суб'?кт?в прац?, так ? для сусп?льства загалом. Важливо зазначити, що якщо праця ? соц?альними стосунками м?ж суб'?ктами ? сусп?льними сферами, то трудов? контракти повинн? регулювати ц? в?дносини, а не т?льки виконання ? винагороду. Г?бридизац?я прац? вимага?, щоб вза?мод?я м?ж прац?вником ? машиною була керованою роздумами прац?вника. Це означа?, що прац?вник повинен мати можлив?сть розм?рковувати про те, як можна покращити вза?мод?ю з машиною в аспект? гуман?зац?? залучених ос?б.

Отже, г?дн?сть прац? у технолог?чну еру залежить в?д того, наск?льки робота форму?ться як соц?альне вза?мов?дношення, що сприя? людському процв?танню. З огляду на виклики, як? перед сусп?льством постають у зв'язку з технолог?чним розвитком, важливо визнати, що людськ? стосунки та ?хня як?сть ? ключовими для збереження г?дност? прац?. Це дозволить нам не т?льки зберегти людян?сть у робот?, але й забезпечити умови для справжнього процв?тання людини в сучасн? часи.

?нституц?йна та орган?зац?йна г?бридизац?я

Технолог?? застосовуються не лише у виробничих, але й у орган?зац?йних та ?нституц?йних процесах. Г?бридна орган?зац?йна структура може допомогти творити ?дину команду людей ?з загальною метою, але р?зними р?внями досв?ду та ?нтерес?в. Однак, використання алгоритм?в у великих компан?ях може спричинити проблеми, пов'язан? з р?шеннями, як? приймаються без урахування людських фактор?в. Наприклад, алгоритм може зв?льнити прац?вника через те, що в?н не дотриму?ться нового робочого граф?ку, встановленого алгоритмом, незважаючи на особист? обставини прац?вника.

Цифрова трансформац?я сусп?льства покликана розробляти р?зн? типи г?брид?в через р?зн? типи соц?ального морфогенезу. Зг?дно з п?дходом Донат?, морфогенез, керований в?дносинами, – це сценар?й розвитку сусп?льства, яке у вза?мод?? м?ж людьми ? технолог?ями розр?зня? гуман?зуюч? та негуман?зуюч? форми г?бридизац??. Мета поляга? у творенн? соц?альних форм, у яких технолог?? використовуються пом?рковано, щоб формувати блага, як? випливають ?з вза?мин. Це вимага?, щоб виробники ? споживач? технолог?й ?нтерактивно працювали разом, тобто були сп?вавторами ? партнерами у проектуванн? та використанн? технолог?й, п?клуючись про те, щоб технолог?? не повн?стю поглинали або зам?няли людськ? соц?альн? в?дносини, а збагачували ?х. Цифрова трансформац?я сусп?льства покликана створювати р?зн? типи г?брид?в через р?зн? типи соц?ального морфогенезу.

П?дсумовуючи, важливо зазначити, що людськ? в?дносини ? ?хня як?сть ? ключовими для збереження г?дност? прац?. Це дозволить не т?льки зберегти людян?сть у робот?, але й забезпечити умови для справжнього процв?тання людини в нову технолог?чну еру. Г?бридизац?я зм?ню? умови в?дносин м?ж людиною ? роботом, тому що вони впливають один на одного через свою вза?мод?ю ? певним чином повинн? адаптуватися один до одного, якщо вони мають необх?дн?сть дал? перебувати у в?дносинах. Ця адаптац?я в?дбува?ться саме через вза?мини, як? вони встановлюють м?ж собою. ?хн? зворотн? зв'язки ? стосунковими, що означа?, що один повинен черпати щось в?д ?ншого: людська особа перейма? щось в?д способу функц?онування робота, щоб мати змогу використовувати його можливост? ?, навпаки, робот вчиться чогось в?д повед?нки людсько? особи, щоб адаптуватися до ?? потреб. Результатом ц??? динам?ки ма? бути зб?льшений людський потенц?ал.

_________________________

[1]