Папа: ?вангел?? сл?д зв?щати не з похмурим обличчям, а з рад?стю в?д зустр?ч? з ?сусом
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
У Посланн? до Галат?в святий Павло перерахову? плоди Святого Духа, пишучи: «А пл?д Духа: любов, рад?сть, мир, довготерп?ння, лаг?дн?сть, доброта, в?рн?сть, тих?сть, здержлив?сть». Роздумам над цими плодами була присвячена загальна ауд??нц?я, яку Папа Франциск у середу, 27 листопада 2024 року пров?в на площ? Святого Петра у Ватикан?.
Результат сп?впрац? свободи та благодат?
Продовжуючи цикл повчань про Святого Духа, Свят?ший Отець нагадав, що п?сля освятно? благодат? та харизм, про як? йшлося попередн?ми разами, тепер в?н запрошу? зупинитися на трет?й д?йсност?, пов’язан?й з д?яльн?стю Святого Духа. В?н зауважив, що на в?дм?ну в?д харизм, про як? говорив минуло? середи, «як? Дух да? кому хоче ? коли хоче для добра Церкви», плоди ? «результатом сп?впрац? м?ж свободою та благодаттю». Вони виражають «креативн?сть людини», в як?й, зг?дно з? словами святого Павла, «в?ра д?? через любов». «Не вс? у Церкв? можуть бути апостолами, пророками, ?вангел?стами, але вс? без винятку можуть ? повинн? бути милосердними, терпеливими, смиренними, миротворцями ? так дал?», – п?дкреслив Наступник святого Петра.
Прагнення в?чно? радост?
Серед плод?в Святого Духа, як? перерахову? Апостол народ?в, Папа Франциск виокремив один, який став початком його першого Апостольського напоумлення Evangelii gaudium, сво?р?дного програмного документа його понтиф?кату: «Рад?сть ?вангел?я наповня? серця та все життя тих, хто зустр?ча? ?суса». В?н зауважив, що рад?сть як пл?д Святого Духа ма? дещо сп?льного з будь-якою ?ншою людською рад?стю, певне почуття сповнення та задоволення, викликаючи прагнення, щоб так тривало назавжди. «З досв?ду ми зна?мо, що так не ста?ться, бо все тут на земл? швидко промина?», – п?дкреслив Свят?ший Отець, додаючи, що й нав?ть якщо б причини земно? радост? були тривалими, цього недостатньо, бо й вони згодом стають нудними.
Рад?сть, що оновлю?ться та помножу?ться
«?вангельська рад?сть, на в?дм?ну в?д будь-яко? ?ншо? радост?, може щодня оновлюватися ? ставати заразливою», – в?в дал? Наступник святого Петра, нагадуючи в св?тл? Апостольського напоумлення Evangelii gaudium про те, що лише завдяки зустр?ч? з Божою любов’ю «ми визволя?мся з нашо? ?зольовано? св?домост? та в?д почуття самодостатност?». За його словами, рад?сть як пл?д Святого Духа ма? подв?йну характеристику: вона не лише «не податлива на неминуче зношування з часом, але й помножу?ться, коли нею д?литися з ?ншими».
Джерело радост?
У цьому контекст? ?пископ Риму згадав про те, що в цьому м?ст? п’ять стол?ть тому жив святий, який звався Ф?л?ппо Нер? та вв?йшов у ?стор?ю як «святий радост?». ? хоч б?льш?сть його знають як оп?куна покинутих ? занедбаних д?тей, менше в?домим, за словами Свят?шого Отця, ? джерело, з якого випливала ця його рад?сть. «Святий Ф?л?ппо Нер? мав наст?льки велику любов до Бога, що часом здавалося, н?би його серце ось-ось роз?рветься в грудях. Його рад?сть була, в повному розум?нн? цього слова, плодом Духа. Святий брав участь у Юв?ле? 1575 року, який в?н збагатив практикою в?дв?дування семи храм?в, яка п?дтримувалася в подальшому. В св?й час в?н був справжн?м ?вангел?затором через рад?сть», – сказав Папа, п?дсумовуючи, що саме слово «?вангел??» означа? “рад?сна зв?стка”, а тому «його не можна зв?щати з похмурим обличчям», сл?д робити це з рад?стю того, хто знайшов прихований скарб. «Браття й сестри, будьте рад?сними, з рад?стю ?суса у ваших серцях», – закликав в?н.
