Папа: р?шення наблизитися до ?суса приносить зц?лення ? перем?ню? життя
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Дуже поширеною хворобою в наш час ? втома в?д життя: реальн?сть зда?ться нам занадто складною, важкою, неп?дсильною. ? тод? ми вимика?мося, засина?мо, в ?люз??, що п?сля пробудження все буде ?накше», – сказав Папа Лев XIV, розпочинаючи сво? роздуми з нагоди загально? ауд??нц?? в середу, 25 червня 2025 року. Також ? цього разу в?н под?лився деякими думками про те, як оздоровлення, зд?йснен? ?сусом та описан? в ?вангел?ях, ? знаком над??. «У Ньому ? сила, яку також ? ми можемо в?дчути, якщо встановимо стосунки з його Особою», – наголосив Свят?ший Отець. Зазначимо, що ця ауд??нц?я була останньою перед л?тньою перервою, наступна загальна ауд??нц?я запланована на 30 липня.
Виходити назустр?ч д?йсност?
Зупинившись на явищу «втоми в?д життя», Наступник святого Петра наголосив на тому, що з реальн?стю сл?д рахуватися, «? разом з ?сусом можемо з цим справитися». Ми ?нод? можемо почуватися заблокованими судженнями тих, хто «нав?шу? ярлики на ?нших». На його думку, так? житт?в? ситуац?? описан? в 5-й глав? ?вангел?? в?д Марка, де розпов?да?ться про дванадцятир?чну д?вчинку, яка лежить у л?жку, вмираючи, та про ж?нку, яка т? ж дванадцять рок?в страждала в?д втрати кров?.
«М?ж цими двома ж?ночими постатями ?вангелист пом?ща? постать батька д?вчини: в?н не залиша?ться вдома, щоб плакати над хворобою дочки, а виходить ? просить допомоги. Хоча в?н ? головою синагоги, в?н не висува? вимог, спираючись на сво? соц?альне становище. Коли доводиться чекати, в?н не втрача? терпеливост? та чека?. А коли йому прийшли сказати, що його дочка померла ? нема? сенсу турбувати Учителя, в?н ? дал? в?рить та над??ться», – зазначив Лев XIV.
Р?шення, яке зм?ню? життя
Розмову цього батька з ?сусом перерива? ж?нка, як?й вдалося наблизитися до ?суса та торкнутися Його одягу. За словами Папи, вона «з великою в?двагою прийняла р?шення, яке зм?нило ?? життя». Ус? казали ?й збер?гати дистанц?ю та не показуватися людям, прир?кши на самотн?сть. «?нод? також ? ми можемо стати жертвами судження ?нших, як? претендують на те, щоб натягнути на нас костюм, який не ? нашим», – зауважив Свят?ший Отець, додаючи, що ця ж?нка, натом?сть, ступа? на дорогу спас?ння в той момент, «коли в н?й пророста? в?ра в те, що ?сус може ?? зц?лити». Вона знаходить сили, щоб вийти на пошуки, щоби принаймн? доторкнутися до Його одягу. ? хоч навколо ?суса був натовп ? чимало людей торкалися його, н?чого не д?ялося, аж доки ж?нка не оздоровилася через дотик. У чому ж р?зниця? Лев XIV в?дпов?в словами святого Августина, сказаними в?д ?мен? ?суса: «Натовп товпиться навколо мене, але в?ра доторка?ться до мене».
«Так ? ?: щоразу, коли ми робимо акт в?ри, звернений до ?суса, встановлю?ться контакт з Ним, ? в?дразу ж в?д Нього виходить Його благодать. ?нод? ми цього не пом?ча?мо, але та?мно ? реально благодать досяга? нас ? зсередини пов?льно перетворю? наше життя», – мовив Свят?ший Отець.
Чого насправд? боятися?
За словами Наступника святого Петра, також ? сьогодн? багато людей «у поверховний спос?б наближаються до ?суса», не в?рячи в Його могутн?сть. Натом?сть ця ж?нка, «мовчазна й анон?мна», перемогла св?й страх ? доторкнулася «?сусового серця» руками, як? ?нш? вважали нечистими, й в?дразу в?дчула, що стала здоровою. Й у цей же момент батько отриму? зв?стку про те, що його донька померла. Однак ?сус каже йому: «Не б?йся, т?льки в?руй». Прийшовши до його дому, В?н сказав тим, хто плакав: «Вона не померла, вона спить», а до д?вчатка мовив: «Д?вчино, встань!». ? вона п?двелася. «Цей жест ?суса показу? нам, що В?н не т?льки зц?лю? в?д ус?х хвороб, але й пробуджу? в?д смерт?. Для Бога, Який ? В?чним Життям, смерть т?ла ? як сон. Справжня смерть – це смерть душ?: саме ?? ми повинн? боятися!» – наголосив Папа.
Потреба поживи
П?дсумовуючи, Свят?ший Отець звернув увагу на ще одну деталь: воскресивши д?вча, ?сус сказав батькам дати ?й ?сти. Це, за словами Папи, «ще один дуже конкретний знак близькост? ?суса до нашо? людсько? природи». «Але ми можемо розум?ти це ? в б?льш глибокому сенс? ? запитати себе: коли наш? д?ти переживають кризу ? потребують духовно? поживи, чи вм??мо ми дати ?м ??? ? як ми можемо це зробити, якщо сам? не живимося ?вангел??м? Дорог? брати ? сестри, – п?дсумував Лев XIV, – у житт? бувають моменти розчарування ? знев?ри, а також досв?д смерт?. Вч?мося у т??? ж?нки, у того батька: йд?мо до ?суса: В?н може нас зц?лити, В?н може нас в?дродити. ?сус – наша над?я!».
