Паломники над??: дар життя. 62-й День молитви за покликання
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Паломники над??: дар життя». Такою ? тема послання Папи на 62-й Всесв?тн?й день молитви за покликання, який припада? на нед?лю, 11 травня 2025 р., четверту нед?лю Пасхи, що в?дома як Нед?ля доброго Пастиря. Цей день молитви в?дзнача?ться з ?н?ц?ативи святого святого Павла VI. Тему на цьогор?чне в?дзначення, яке зб?га?ться з першими днями понтиф?кату Папи Лева XIV запропонував ще Папа Франциск, а в?дпов?дне послання було опубл?коване 19 березня 2025 року, к?лька дн?в перед тим, як Свят?ший Отець повернувся до Ватикану з л?карн? ?м. А?ост?но Джемелл?.
Покликан? нести над?ю
«Покликання – це дорогоц?нний дар, який Бог с?? в серцях, заклик вийти за меж? себе, щоб ступити на дорогу любов? та служ?ння. ? кожне покликання в Церкв? – чи то мирянське, чи то до рукоположеного служ?ння, чи то до богопосвяченого життя – ? знаком над??, яку Бог ма? щодо св?ту та щодо кожного з? сво?х д?тей», – писав Папа Франциск, звертаючи увагу на те, що в наш час багато молодих людей почуваються розгубленими перед обличчям майбутнього.
Непевн?сть щодо працевлаштування, криза ?дентичност? та ц?нностей, соц?альн? проблеми й несправедлив?сть. Р?зними ? виклики, та як наголошував Папа, Господь, «Який зна? серце людини, не залиша? нас у непевност?, ба б?льше, хоче пробудити в кожному усв?домлення того, що в?н ? любленим, покликаним ? посланим як паломник над??». Тому доросл? члени Церкви, за його словами, особливо душпастир?, «покликан? приймати, розп?знавати ? супроводжувати шлях п?знання покликання нових покол?нь», в той як юнаки та д?вчата «покликан? бути його головними д?йовими особами, чи радше сп?впротагон?стами разом з? Святим Духом».
Прийняти власний шлях розп?знання покликання
У цьому св?тл? Папа Франциск вказав юнакам ? д?вчатам на необх?дн?сть «усв?домити, що дар життя вимага? великодушно? ? в?рно? в?дпов?д?». У цьому може допомогти приклад молодих святих ? блаженних, як? з рад?стю в?дпов?ли на Господн?й поклик. За його словами, кожне покликання, почуте в глибин? серця, спричиня? проростання в?дпов?д? як внутр?шньо? спонуки до любов? та служ?ння, як джерела над?? та милосердя, а не як пошук?в самоствердження. «Покликання та над?я, таким чином, переплетен? в божественному задум? радост? для кожно? людини, особисто покликано? в?ддати сво? життя для ?нших», – писав в?н, наголошуючи: «Дорог? юнаки та д?вчата, над?я на Бога не розчарову?, бо В?н провадить кожен крок тих, хто вв?ря? себе Йому. Св?т потребу? молодих людей, як? ? паломниками над??, в?дважними у тому, щоб посвятити сво? життя Христу, сповненими радост? в?д самого факту бути Його учнями-м?с?онерами».
Розп?знати власний шлях в?дкриття покликання
Дал? Папа Франциск звертав увагу на те, що в?дкриття власного покликання «в?дбува?ться через шлях розп?знання», який н?коли не в?дбува?ться на самот?, але розвива?ться в християнськ?й сп?льнот? та разом з нею». В?н застер?г в?д посп?шних р?шень, заохочуючи до преживання тиш?, в?дкрито? на Бога, «Який промовля? до серця». «Зосередження да? нам змогу зрозум?ти, що вс? ми можемо бути паломниками над??, якщо зробимо сво? життя даром, особливо в служ?нн? тим, хто живе на матер?альних та екзистенц?йних окра?нах св?ту», – наголошував в?н, п?дкреслюючи, що кожне покликання в?дкрива? на «м?с?ю бути Христовою присутн?стю там, де ?сну? найб?льша потреба у св?тл? та розрад?», ? що миряни, зокрема, покликан? бути «с?ллю, св?тлом ? закваскою» Божого царства через соц?альне та профес?йне служ?ння.
Супроводжувати шлях розп?знання покликання
Врешт?, Папа Франциск вказував на те, що «душпастир? та виховател? покликань, а особливо духовн? наставники, не повинн? боятися супроводжувати молодих людей з? сповненою над?? та терпеливост? дов?рою божественно? педагог?ки». В?н заохотив ?х бути «людьми, здатними вислухати ? шанобливо прийняти; людьми, яким вони можуть дов?ряти, мудрими пров?дниками, готовими допомогти ?м ? уважними до розп?знавання Божих знак?в на ?хн?й дороз?».
«Церква потребу? душпастир?в, богопосвячених ос?б, м?с?онер?в, подруж, як? вм?ють з дов?рою ? над??ю сказати Господу “так”. Покликання н?коли не ? скарбом, який залиша?ться закритим у серц?, а зроста? ? зм?цню?ться у сп?льнот?, яка в?рить, любить ? над??ться. ? оск?льки н?хто не може в?дпов?сти на Божий заклик самотужки, вс? ми потребу?мо молитви та п?дтримки наших брат?в ? сестер», – п?дсумовував в?н, нагадуючи також про те, що «св?т шука?, часто несв?домо, св?дк?в над??, як? сво?м життям зв?щатимуть, що сл?дування за Христом ? джерелом радост?».
