杏MAP导航

Дорог? браття й сестри!

В цей LXII Всесв?тн?й день молитви за покликання прагну звернутися до вас з рад?сним ? п?дбадьорливим заохоченням бути паломниками над??, великодушно приносячи в дар сво? життя.

Покликання – це дорогоц?нний дар, який Бог с?? в серцях, заклик вийти за меж? себе, щоб ступити на дорогу любов? та служ?ння. ? кожне покликання в Церкв? – чи то мирянське, чи то до рукоположеного служ?ння, чи то до богопосвяченого життя – ? знаком над??, яку Бог ма? щодо св?ту та щодо кожного з? сво?х д?тей.

У наш час багато молодих людей почуваються розгубленими перед обличчям майбутнього. Вони часто в?дчувають невпевнен?сть щодо перспектив працевлаштування, а в глибин? душ? переживають кризу ?дентичност?, яка ? кризою сенсу ? ц?нностей, перех?д через яку ускладню? цифрова плутанина. Несправедлив?сть щодо слабких ? вбогих, байдуж?сть его?стичного добробуту, насильство в?йни загрожують проектам доброго життя, як? вони плекають у сво?х серцях. Однак Господь, Який зна? серце людини, не залиша? нас у непевност?, ба б?льше, хоче пробудити в кожному усв?домлення того, що в?н ? любленим, покликаним ? посланим як паломник над??.

Саме тому ми, доросл? члени Церкви, особливо душпастир?, покликан? приймати, розп?знавати ? супроводжувати шлях п?знання покликання нових покол?нь. А ви, юнаки та д?вчата, покликан? бути його головними д?йовими особами, чи радше сп?впротагон?стами разом з? Святим Духом, Який пробуджу? у вас прагнення перетворювати життя у дар любов?.

Прийняти власний шлях розп?знання покликання

Дорог? юнаки та д?вчата, «ваше життя – це не “тим часом”. Ви ? Божим тепер» (Апостольське п?слясинодальне напоумлення Christus vivit, 178). Необх?дно усв?домити, що дар життя вимага? великодушно? ? в?рно? в?дпов?д?. Погляньте на молодих святих ? блаженних, як? з рад?стю в?дпов?ли на Господн?й поклик: святу Розу Л?мську, святого Дом?н?ка Сав?о, святу Терезу в?д Дитятка ?суса, святого Гаври?ла в?д Матер? Божо? Скорботно?, блаженних, ? незадовго святих, Карла Акут?са й П'?ра Джорджо Фрассат? та багатьох ?нших. Кожен з них жив сво?м покликанням як дорогою до повноти щастя, п?дтримуючи стосунки з живим ?сусом. Коли ми слуха?мо Його слово, серце пала? в наших грудях (пор. Лк 24,32) ? ми в?дчува?мо бажання посвятити сво? життя Богов?! Тод? ми хочемо в?дкрити, в який спос?б, в як?й форм? життя ми можемо в?дпов?сти на любов, яку В?н перший нам дару?.

Кожне покликання, почуте в глибин? серця, спричиня? проростання в?дпов?д? як внутр?шньо? спонуки до любов? та служ?ння, як джерела над?? та милосердя, а не як пошук?в самоствердження. Покликання та над?я, таким чином, переплетен? в божественному задум? радост? для кожно? людини, особисто покликано? в?ддати сво? життя за ?нших (пор. Апостольське напоумлення Evangelii gaudium, 268). Багато молодих людей прагнуть п?знати шлях, до якого ?х кличе Бог: одн? розп?знають, часто з? здивуванням, покликання до священства або богопосвяченого життя; ?нш? в?дкривають для себе красу покликання до подружнього та с?мейного життя, а також до служ?ння сп?льному благу та св?дчення в?ри серед колег ? друз?в.

Кожне покликання натхнене над??ю, яка перетворю?ться в дов?ру до Провид?ння. Насправд?, для християнина над?я – це щось б?льше, н?ж просто людський оптим?зм: це радше впевнен?сть, вкор?нена у в?р? в Бога, Який д?? в ?стор?? кожно? людини. ? тому покликання визр?ва? через щоденн? зусилля у в?рност? ?вангел?ю, в молитв?, в розп?знанн?, в служ?нн?.

Дорог? юнаки та д?вчата, над?я на Бога не розчарову?, бо В?н провадить кожен крок тих, хто вв?ря? себе Йому. Св?т потребу? молодих людей, як? ? паломниками над??, в?дважними у тому, щоб посвятити сво? життя Христу, сповненими радост? в?д самого факту бути Його учнями-м?с?онерами.

Розп?знати власний шлях в?дкриття покликання

В?дкриття власного покликання в?дбува?ться через шлях розп?знання. Цей шлях н?коли не в?дбува?ться на самот?, але розвива?ться в християнськ?й сп?льнот? та разом з нею.

Дорог? юнаки та д?вчата, св?т п?дштовху? вас до посп?шного вибору, до наповнення сво?х дн?в галасом, не даючи вам пережити тишу, в?дкриту на Бога, Який промовля? до серця. В?дважтесь зупинитись, прислухатись до того, що в?дбува?ться всередин? вас, ? запитати Бога, про що В?н мр?? для вас. Тиша молитви незам?нна для того, щоб «прочитати» Божий поклик у сво?й ?стор?? та дати в?льну та св?дому в?дпов?дь.

Зосередження да? нам змогу зрозум?ти, що вс? ми можемо бути паломниками над??, якщо зробимо сво? життя даром, особливо в служ?нн? тим, хто живе на матер?альних та екзистенц?йних окра?нах св?ту. Той, хто займа? поставу слухання Бога, Який кличе, не може ?гнорувати волання численних брат?в ? сестер, як? почуваються виключеними, пораненими, покинутими. Кожне покликання в?дкрива? на м?с?ю бути Христовою присутн?стю там, де ?сну? найб?льша потреба у св?тл? та розрад?. Зокрема, в?рн?-миряни покликан? бути «с?ллю, св?тлом ? закваскою» Божого царства через соц?альне та профес?йне служ?ння.

Супроводжувати шлях розп?знання покликання

У ц?й перспектив? душпастир? та виховател? покликань, а особливо духовн? наставники, не повинн? боятися супроводжувати молодих людей з? сповненою над?? та терпеливост? дов?рою божественно? педагог?ки. Йдеться про те, щоб бути для них людьми, здатними вислухати ? шанобливо прийняти; людьми, яким вони можуть дов?ряти, мудрими пров?дниками, готовими допомогти ?м ? уважними до розп?знавання Божих знак?в на ?хн?й дороз?.

Тому я закликаю розвивати п?клування про християнське покликання в р?зних сферах людського життя та д?яльност?, сприяючи духовн?й в?дкритост? кожного на Божий голос. З ц??ю метою важливо, щоб осв?тн? та душпастирськ? програми передбачали достатн?й прост?р для супроводу розп?знання покликань.

Церква потребу? душпастир?в, богопосвячених ос?б, м?с?онер?в, подруж, як? вм?ють з дов?рою ? над??ю сказати Господу «так». Покликання н?коли не ? скарбом, який залиша?ться закритим у серц?, а зроста? ? зм?цню?ться у сп?льнот?, яка в?рить, любить ? над??ться. ? оск?льки н?хто не може в?дпов?сти на Божий заклик самотужки, вс? ми потребу?мо молитви та п?дтримки наших брат?в ? сестер.

Улюблен?, Церква ? живою ? пл?дною тод?, коли породжу? нов? покликання. А св?т шука?, часто несв?домо, св?дк?в над??, як? сво?м життям зв?щатимуть, що сл?дування за Христом ? джерелом радост?. Тому не втомлюймося просити Господа про нових роб?тник?в для Його жнив, будучи впевненими, що В?н ? надал? кличе з любов'ю. Дорог? юнаки та д?вчата, вв?ряю ваше сл?дування за Господом заступництву Мар??, Матер? Церкви та покликань. Завжди прямуйте дорогою ?вангел?я як паломники над??! Уд?ляю вам сво? благословення ? прошу вас, будь ласка, мол?ться за мене.

Рим, л?карня А?ост?но Джемелл?, 19 березня 2025.

ФРАНЦИСК