杏MAP导航

Дорог? браття ? сестри, сьогодн? ми зупинимося на ще одн?й зустр?ч? ?суса, про яку розпов?да?ться в ?вангел?ях. Цього разу, однак, людина, з якою В?н зустр?вся, не ма? ?мен?. ?вангелист Марко представля? його просто: «якийсь чолов?к» (10,17). Йдеться про людину, яка з юност? дотриму?ться запов?дей, але, незважаючи на це, ще не знайшла сенсу свого життя. В?н його шука?. Можливо, це той, хто не визначився до к?нця, незважаючи на те, що вигляда? як ц?леспрямована людина. Справд?, попри те, що ми робимо, чим жертву?мо чи досяга?мо усп?ху, для того, щоб бути щасливим, д?йсно важливим ? те, що ми носимо в серц?. Коли корабель ма? вийти з порту у в?дкрите море, а це може бути чудовий корабель, з прекрасним ек?пажем, коли в?н не п?дн?ме баласт та якор?, як? його утримують, в?н н?коли не зможе вирушити. Цей чолов?к збудував соб? розк?шний корабель, але в?н залишився в порту!

У той час, коли ?сус ?шов дорогою, цей один п?дб?га? до Нього, ста? перед Ним на кол?на ? запиту?: «Учителю добрий, що мен? робити, щоб успадкувати життя в?чне?» (10,17). Зверн?мо увагу на д??слова: «що маю робити, щоб мати в?чне життя». Оск?льки дотримання Закону не дало йому щастя ? впевненост? у спас?нн?, в?н зверта?ться до Вчителя ?суса. Вража? те, що ця людина не зна? лексики безкорисливост?! Йому все зда?ться заслуженим. Все ? обов'язком. В?чне життя для нього ? спадком, чимось, що отриму?ться по праву, через ретельне дотримання зобов'язань. Та в житт?, прожитому таким чином, нехай нав?ть ? заради чогось доброго, яке м?сце може залишитися для любов??

Як завжди, ?сус виходить за меж? видимого. У той час як цей чолов?к виставля? перед ?сусом сво? хороше резюме, ?сус сяга? дал? ? зазира? всередину. Д??слово, яке вжива? святий Марко, ? дуже показовим: «заглянувши в нього». Саме тому, що ?сус дивиться всередину кожного з нас, В?н любить нас такими, якими ми ? насправд?. Що в?н побачив усередин? ц??? людини? Що бачить ?сус, коли дивиться всередину нас ? любить нас, незважаючи на нашу розс?ян?сть ? гр?хи? В?н бачить нашу вразлив?сть, але також ? наше прагнення, щоб нас любили такими, якими ми ?.

Подивившись у нього, як каже ?вангел?я, В?н «полюбив його» (10,21). ?сус любить цього чолов?ка ще перед тим, як запросити його йти за Ним. В?н любить його таким, яким в?н ?. Любов ?суса ? безкорисливою: це повна протилежн?сть лог?ц? заслуг, якою керу?ться ця особа. Ми по-справжньому щаслив?, коли усв?домлю?мо, що нас люблять саме так, безкорисливо, з благодат?. ? це також стосу?ться наших стосунк?в м?ж собою: доки ми стара?мося купити любов або жебрати прихильн?сть, у таких стосунках ми н?коли не почуватимемося щасливими.

Пропозиц?я, яку ?сус робить цьому чолов?ков?, поляга? в тому, щоб в?н зм?нив св?й спос?б життя ? вза?мин з Богом. Бо ?сус визна?, що в ньому, як ? в кожному з нас, ? нестача. Йдеться про бажання, яке ми носимо в сво?му серц?, щоб нас любили. ?сну? рана, яку ми носимо в соб? як люди, рана, через яку може пройти любов. Щоб заповнити цю нестачу, не треба «купувати» визнання, прихильн?сть, схвалення; натом?сть треба «продати» все, що нас обтяжу?, щоб зробити в?льн?шими наш? серця. Не допоможе ? дал? збирати для себе, краще в?ддавати вбогим, зробити доступним, под?литися.

Врешт?, ?сус запрошу? цього чолов?ка не залишатися самотн?м. В?н запрошу? його йти за Ним, перебувати у зв'язку, жити в стосунках. Т?льки так можна вийти з анон?мност?. Ми можемо чути сво? ?м'я лише в стосунках, в яких нас хтось кличе. Якщо ми залиша?мося на самот?, ми н?коли не почу?мо, як хтось звернеться до нас на ?м'я, ? ми будемо й надал? залишатися «якимось», анон?мними. Можливо, сьогодн?, саме тому, що ми живемо в культур? самодостатност? та ?ндив?дуал?зму, ми почува?мося б?льш нещасливими, бо б?льше не чу?мо свого ?мен? в?д когось, хто безкорисливо нас любить.

Цей чолов?к не прийма? запрошення ?суса ? залиша?ться на самот?, бо баласт його життя трима? його в порту. Смуток – це знак того, що в?н не зум?в виплисти. ?нод? ми дума?мо, що це багатство, а насправд? це лише тягар, який нас гальму?. Над?я поляга? в тому, що ця людина, як ? кожен з нас, рано чи п?зно зможе зм?нитися ? прийняти р?шення вийти в море.

Сестри й браття, вв?ряймо Серцю ?суса вс?х тих, хто суму? ? не визначився, щоб вони в?дчули люблячий погляд Господа, Який зворушу?ться, з лаг?дн?стю дивлячись всередину нас.