Папа: апостольська ревн?сть – це не повторювання набутого, а св?дчення
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Попередн?ми разами ми бачили, що християнське зв?щення ? рад?стю ? призначене для вс?х; сьогодн? приглянемося до третього аспекту: воно призначене на сьогодн?», – цими словами розпочина?ться катехиза Папи Франциска з нагоди загально? ауд??нц??, яка в середу, 29 листопада 2023 р., в?дбувалася в зал? Павла VI у Ватикан?. Протягом цього року Свят?ший Отець представляв тему апостольсько? ревност?, п?дсумовуючи цей цикл повчань чотирма аспектами, почерпнутими ?з Апостольського напоумлення «Evangelii gaudium». Через простуду Папа Франциск доручив прочитати катехизу монсеньйоров? Ф?л?ппо Чямпанелл? ?з Державного Секретар?ату.
Сусп?льство без Бога
Як зауважу? Папа на початку роздум?в, ми повсюдно чу?мо, як про сьогодення говорять погано. Зв?сно, серед в?йн, кл?матичних зм?н ? прояв?в несправедливост? планетарного масштабу, кризи с?м’? та над??, «не браку? причин для занепоко?ння». «Загалом, зда?ться, що сьогодн? ми живемо серед культури, яка ставить ?ндив?да понад усе, а технолог?ю – в центр? всього, з ?? здатн?стю вир?шувати багато проблем ? г?гантськими досягненнями в багатьох галузях. Але водночас ця культура техн?чно-?ндив?дуального прогресу веде до утвердження свободи, яка не бажа? ставити соб? меж ? байдужа до тих, хто в?дста?. Таким чином, вона п?дпорядкову? велик? людськ? прагнення часто ненажерлив?й лог?ц? економ?ки, з баченням життя, яке в?дкида? тих, хто не виробля?, ? ма? труднощ? в тому, щоб зазирнути за меж? наочного», – зазнача? в?н, вказуючи на те, що можемо нав?ть сказати, що перебува?мо «посеред першо? в ?стор?? цив?л?зац??, яка на глобальному р?вн? пробу? орган?зувати людське сусп?льство без Божо? присутност?, зосереджуючись у величезних м?стах, як? хоч ? мають запаморочлив? хмарочоси, залишаються горизонтальними».
Небезпечн? амб?ц??
За словами Свят?шого Отця, на думку спада? б?бл?йна розпов?дь про Вавилонську вежу, де йдеться про соц?альний проект, який передбачав принести в жертву будь-як? прояви ?ндив?дуальност? задля «ефективност? колективност?». Людство, яке говорить одн??ю мовою, ? немовби п?д загальними чарами, що «вбирають ун?кальн?сть кожного в бульбашку одноман?тност?». Тому Бог зм?шав мови, тобто «в?дновив в?дм?нност?, в?дтворив умови для розвитку ун?кальност?, оживив множинне там, де ?деолог?я хот?ла би накласти ?дине». Господь також в?дводить людство в?д його прагнення всемогутност?, на яке вказують мешканц? м?ста, що хочуть звести вежу до неба, тобто «поставити себе на м?сце Бога».
«Але це небезпечн?, в?дчужуюч?, руйн?вн? амб?ц??, ? Господь, сплутуючи ц? оч?кування, захища? людей, запоб?гаючи анонсован?й катастроф?. Ця ?стор?я справд? зда?ться актуальною: нав?ть сьогодн? згуртован?сть, зам?сть братерства ? миру, часто ?рунту?ться на амб?ц?ях, нац?онал?зм?, омологац?? та техн?ко-економ?чних структурах, як? прищеплюють переконання, що Бог ? незначущим ? непотр?бним: не ст?льки тому, що шука?мо б?льше знань, а передус?м задля б?льшо? могутност?. Це спокуса, яка пронизу? велик? виклики сучасно? культури», – зазнача? Папа.
Сьогоденню не сл?д протиставляти минуле
У цьому контекст? Свят?ший Отець нагаду?, що в Evangelii gaudium в?н заохочував до «?вангел?зац??, яка просв?тлюватиме нов? способи стосунк?в з Богом, з ближн?ми, з довк?ллям» ? яка «пробуджуватиме фундаментальн? ц?нност?». ?ншими словами, ?суса можемо зв?щати лише якщо зануримося в культуру нашого часу, пам’ятаючи слова святого Павла: «Ось тепер – час сприятливий, ось тепер – день спас?ння». «Тому нема? потреби протиставляти сучасност? альтернативн? бачення з минулого, – п?дкреслю? в?н. – Також недостатньо просто повторювати набут? рел?г?йн? переконання, як?, хоч би якими правдивими вони не були, з плином часу стають абстрактними. ?стина ста? б?льш достов?рною не в?д того, що хтось п?двищу? голос, коли промовля? ??, а в?д того, що вона засв?дчена життям».
Наша епоха – це дар
Таким чином, «апостольська ревн?сть н?коли не ? простим повторенням набутого стилю, вона ? св?дченням того, що ?вангел?? сьогодн? ? живим для нас». «Усв?домлюючи це, погляньмо на нашу епоху ? нашу культуру як на дар. Вони наш?, ? ?вангел?зувати ?х не означа? судити про них здалеку, ? нав?ть не стояти на балкон?, вигукуючи ?м'я ?суса, а виходити на вулиц?, йти туди, де живуть люди, в?дв?дувати м?сця, де люди страждають, працюють, навчаються ? роздумують, перебувати на перехрестях, де люди д?ляться тим, що ма? сенс для ?хнього життя», – заклика? Наступник святого Петра, п?дкреслюючи, що залишити перехрестя сучасност? «означало би зб?днити ?вангел?? та применшити Церкву до секти». «Словом, б?льше, н?ж бажати навернути сьогодн?шн?й св?т, нам потр?бно навернути душпастирство, щоб воно краще вт?лювало ?вангел?? в сьогоденн?», – п?дсумову? в?н.
