Папа про те, як л?тн? люди можуть допомогти врятувати св?т
Св?тлана Духович – Ватикан
«Побачив Господь, що людська злоба на земл? велика та що вс? думки й помисли сердець увесь час т?льки зл?, ? жалував, що створив людину на земл?, тож на серц? йому стало важко; ? сказав: “Знищу з лиця земл? людину, яку я сотворив: людину, скотину, плазун?в ? птиць п?днебесних, бо каюсь, що створив ?х”. Та Ной здобув ласку в очах Господн?х» (Бут 6, 5-8), – цей уривок ?з старозав?тно? Книги Буття став основою для катехизи, яку Папа Франциск виголосив п?д час загально? ауд??нц?? в середу, 16 березня 2022 р., що в?дбулася в зал? Павла VI у Ватикан?.
Почуття безпорадност? перед обличчям зла
Свят?ший Отець зазначив, що перед обличчям зла нас часто охоплю? почуття безпорадност?, й нав?ть може спадати думка, що, можливо, було б краще ? не народжуватися. В?н зауважив, що тепер нер?дко можна спостер?гати два протилежн? уявлення щодо майбутнього: з одного боку, ?сну? «оптим?зм в?чно? молодост?, що живиться надзвичайними досягненнями технолог?й»; з ?ншого боку, чимало людей зосереджен? на уявленн? про остаточне знищення людства через можливу атомну в?йну.
Св?т ряту? старенький Ной
В згаданому б?бл?йному уривку зазнача?ться, що справу порятунку життя на земл? в?д тл?ння та потопу Бог доруча? найстаршому з ус?х – праведному Ною. «Невже стар?сть вряту? св?т? Як це зрозум?ти? Яким чином стар?сть вряту? св?т?» – ц? запитання, як? законом?рно можуть виникнути в багатьох ?з нас, озвучив Папа Франциск. В?дпов?даючи на них, Свят?ший Отець п?дкреслив, що доки нормальне життя наповнене добробутом, н?хто з нас не хоче думати про те, що позбавля? його справедливост? та любов?, ми не хочемо думати про проблеми, в?йни, людськ? нещастя, б?дн?сть ? зло. «Мен? добре, ? мен? байдуже до ?нших», – так? несв?дом? думки, за словами Папи, ведуть наше життя до гниття. Така байдуж?сть затьмарю? сумл?ння людини ? мимовол? вчиня? ?? сп?вучасником зла.
Натом?сть, стар?сть, як п?дкреслив ?пископ Риму, це той пер?од в житт? людини, коли вона здатна усв?домити оману способу життя, одержимого насолодою та позбавленого внутр?шньо? глибини, позбавленого думки, жертовност?, краси ? правди, справедливост? й любов?. В?н додав, що особлива чутлив?сть л?тн?х людей до всього, що вчиня? нас людьми, повинна надихати вс?х.
Стар?сть, що бореться ?з з?псуттям
«Сьогодн? мудр?сть похилих в?ком дуже потр?бна для того, аби боротися ?з з?псуттям, – наголосив Наступник святого Петра. – Нов? покол?ння оч?кують в?д нас, старих людей, пророчого слова, яке в?дкрива? двер? на нов? перспективи, що виходять за меж? цього байдужого св?ту з?псуття, цього звикання до всього гнилого». Отже, сенс старост?, як п?дкреслив в?н, поляга? в тому, що аби бути пророками, що викривають з?псован?сть, д?лячись також ? сво?м негативним досв?дом.
Папа зауважив, що не вс? люди похилого в?ку здатн? стати такими пророками, бо не досягли зр?лост?, ? мають т? сам? поган? звички, що ? молод?. Натом?сть, сл?д насл?дувати приклад Ноя, який «не пропов?ду?, не скаржиться, в?н не звинувачу? ?нших, а п?клу?ться про майбутн? покол?ння, яке перебува? в небезпец?». «Ми, похил? в?ком, – додав в?н, – повинн? п?клуватися про молодь, про д?тей, що ? в небезпец?».
На завершення Свят?ший Отець закликав л?тн?х людей, пам’ятати про ?хню в?дпов?дальн?сть за те, аби застер?гати людей в?д з?псуття, в?д способу життя, в якому зда?ться, що все дозволено. «Св?т потребу? сильних молодих людей, як? прямують вперед, ? мудрих л?тн?х людей. Прос?мо у Господа благодат? мудрост?», – сказав в?н.