Зв?щення ?вангел?я в секуляризованому св?т?
Andrea Tornielli - Ватикан
У промов? до Римсько? Кур??, яку Папа Франциск виголосив у суботу 21 грудня, вразили деяк? слова, а також ? спос?б, в який вони були сказан?. Визнаючи очевидн?сть, вже передбачену деякими видатними мужами Церкви ще задовго до Другого Ватиканського Собору, в?н п?дкреслив: «Ми вже не живемо в християнському сусп?льств?. Сьогодн? ми вже не ? ?диними, хто форму? культуру, ан? першими, н? тими, до кого найб?льше прислухаються». За його словами, «ми вже не живемо в умовах християнського сусп?льства», оск?льки в?ра в значн?й частин? Заходу «вже не становить очевидно? передумови сп?льного життя», й б?льше того, нав?ть заперечу?ться та висм?ю?ться.
Тому ми потребу?мо, як зауважив Свят?ший Отець, «перем?ни душпастирсько? ментальност?, що не означа? переходити до релятив?стичного душпастирства». Зм?ни ментальност?, в?дправною точкою яко? ? констатац?я того факту, що «християнське життя, в д?йсност?, ? мандр?вкою, паломництвом». Очевидно, мандр?вкою «не в чисто географ?чному значенн?, але, насамперед, символ?чному: воно ? запрошенням в?дкрити порив серця, що, як це не парадоксально, потребу? вирушити в дорогу, щоб змогти залишитися, зм?нитися, аби змогти зберегти в?рн?сть».
У минулому в?ра передавалася в родинах з материнським молоком ? через приклад батьк?в, а сусп?льство черпало натхнення ?з християнських принцип?в. Сьогодн? це передавання перервалося, а сусп?льний контекст вигляда? якщо не антихристиянським, то, принаймн?, неприступним для християнсько? в?ри. З цього виника? питання, яке призвело до Другого Ватиканського Собору та звучить протягом останн?х понтиф?кат?в: як зв?щати ?вангел?? там, де його вже не знають або не признають? ? не випадково, що ?пископи Риму один за одним з дедал? зростаючою наполеглив?стю вказували саме на милосердя як на л?ки, необх?дн? для зц?лення ран нашого сучасного людства. Милосердя Бога, Який тебе шука?, наближа?ться, об?йма?, перш н?ж судити. Саме завдяки досв?дов? цих об?йм?в визна?мо себе убогими гр?шниками, що пост?йно потребують допомоги.
Наприк?нц? зустр?ч? Папа Франциск захот?в подарувати сво?м найближчим сп?вроб?тникам книгу-?нтерв’ю «Без Нього н?чого не можемо», написану разом з Джанн? Валенте. В?н охарактеризував ?? як «документ», написаний за п?дсумками надзвичайного м?с?йного м?сяця. В ц?й книз?, яка нещодавно побачила св?т, Папа поясню?, що м?с?я ? д?лом ?суса. «Надаремно метушитись. Непотр?бна самоорган?зац?я, нетреба кричати. Непотр?бними ? вигадки та хитрощ?», бо це «Христос допомага? Церкв? вийти ?з себе само?. В м?с?? зв?щення ?вангел?я ти руха?шся вперед, бо тебе п?дштовху? та провадить Святий Дух. А коли прибува?ш, то усв?домлю?ш, що В?н прибув туди ран?ше в?д тебе й чека? на тебе». Зв?щення ?вангел?я, дода? Папа в книз?-?нтерв’ю, «не поляга? в тому, щоб дошкуляти ?ншим апологетичними промовами, в тому, щоб викрикувати в обличчя ?ншим» ?стини Об’явлення. Ще даремн?ше «немов кам?нням кидати в ?нших доктринальн? правди та формулювання», оск?льки «буквальне повторювання зв?щення саме в соб? не ? д??вим ? може потрапити в порожнечу, якщо люди, до яких воно звернене, не мають нагоди зустр?ти та якимось способом в?дчути н?жн?сть Самого Бога до них, Його ц?люще милосердя».
За словами тепер?шнього Наступника святого Петра, характерною ознакою християнсько? м?с?? ? поводитися як «полегшувач? в?ри, а не ?? контролери». Спрощувати, тобто, «вчиняти простим, не ставити перешкод ?сусовому прагненню об?йняти вс?х, оздоровити вс?х, спасти вс?х». Завжди усв?домлюючи, що «без Нього н?чого не можемо».
