杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

Важливо, щоб було чутно не т?льки голоси кра?ни, як? приймають б?женц?в, але й голоси кра?н, зв?дки вони ?дуть. Цими словами свою участь в м?жнародн?й конференц?? «?н?ц?ативи у сфер? осв?ти б?женц?в та м?грант?в» (англ. Initiatives in refugee and migration education), пояснила народна депутатка ?нна Совсун, заступниця М?н?стра осв?ти Укра?ни в 2014-2016 роках. Згадана конференц?я проходила в?д 26 до 28 вересня в Папському Григор?янському ун?верситет? з ?н?ц?ативи факультету сусп?льних наук цього ун?верситету, Мереж? осв?ти б?женц?в ? м?грант?в (Refugee and Migrant Education Network) та фундац?? «Бути благословенням» (Being the Blessing Foundation). У четвер, 29 вересня 2022 р., ?? учасник?в прийняв на ауд??нц?? Папа Франциск. Криза осв?ти для укра?нських б?женц?в стала темою одного з пленарних зас?дань конференц??, п?д час якого ?нна Совсун виступала в онлайн режим? з допов?ддю про шкоду, яко? зазнала осв?та внасл?док повномасштабного рос?йського вторгнення в в Укра?ну.

Питання осв?ти – одне з пр?оритетних

«Питання осв?ти для укра?нц?в тепер ? вкрай важливим, вкрай болючим, тому що во?нний час, на жаль, створив нов? виклики для отримання осв?ти в Укра?н?, ? ми, звичайно, розум??мо, що дуже велика частина укра?нських д?тей, школяр?в, ? велика частина студент?в, переважно, студенток, опинилися за кордоном», – наголосила пан? Совсун в телефонному ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану - Vatican News, яке було записане перед початком конференц??. За ?? словами, важливо брати участь в таких заходах, аби, з одного боку, обговорювати, яку осв?ту отримують укра?нськ? б?женц? за кордоном, а з ?ншого – думати, «яким чином можна сприяти тому, щоб отримавши хорошу осв?ту, вони мали стимул повертатися додому».

Руйнування зазнають не лише буд?вл?

Розпов?даючи про шкоду, яку повномасштабна в?йна завда? осв?т? в Укра?н?, депутатка вказала на два аспекти: з одного боку, руйнування буд?вель навчальних заклад?в, а з ?ншого – шкода, завдана вс?й сфер? загалом. «Найочевидн?ш? цифри, – пояснила вона, – наступн?: в?д початку повномасштабно? в?йни в Укра?н? було зруйновано або пошкоджено дв? з половиною тисяч? осв?тн?х заклад?в, 285 з них повн?стю зруйнован?. Це станом на сьогодн?, бо розум??мо, що завтра ця цифра може бути зовс?м ?ншою. Якщо конкретно по ун?верситетах, то це 147 коледж?в ? ун?верситет?в, як? були зруйнован? та пошкоджен?. ? тут ми говоримо про безпосередню шкоду для буд?вель. Але ми розум??мо, що осв?та – це не ст?льки про буд?вл?, ск?льки про процес, який там в?дбува?ться. ? ось тут шкода, звичайно, ще драматичн?ша, бо з початку велико? в?йни ми спостер?га?мо наступне: к?лька м?льйон?в укра?нських д?тей ви?хали ? тепер не вчаться в укра?нських школах. Приблизно 20 тис. укра?нських вчител?в перебувають за кордоном».

Втрата людського потенц?алу

?нна Совсун, яка також ? викладачкою в Ки?во-Могилянськ?й академ??, ма? змогу сама пересв?дчитися в тому, що багато студент?в, переважно, студенток, перебувають за кордоном. Ви?хала також частина ун?верситетських викладач?в, в б?льшост?, викладачок. Саме це найб?льше хвилю? народну депутатку, «бо, якщо вчител? не так часто влаштовуються за фахом, бо наприклад, якщо ти вчителька укра?нсько? мови, то влаштуватися в школу в Н?меччин? буде складно, то, зрозум?ло, що ун?верситетськ? викладачки, як? ви?хали, це часто найквал?ф?кован?ш?, т?, як? подавали найб?льше над?й, ? велика частина з них вже влаштувалися працювати в ун?верситетах в ?вроп?». ?нна Совсун висловила припущення, що коли ситуац?я ? надал? буде розгортатися таким чином як тепер, то б?льш?сть з них не повернеться. «Тобто, це страшенна втрата людського потенц?алу», – наголосила вона .

Працювати дистанц?йно

В?дпов?даючи на запитання про те, чи укра?нськ? вчител? мають можлив?сть продовжувати працювати, нав?ть перебуваючи за кордоном, оск?льки в б?льшост? навчальних заклад?в навчальний процес в?дбува?ться онлайн, народна депутатка зазначила, що частина з них д?йсно продовжу? викладати, бо були прийнят? в?дпов?дн? зм?ни до законодавства, щоб вони могли викладати, перебуваючи за кордоном. Але, на ?? думку, це не дуже добре з точки зору економ?ки, тому що це означа?, що Укра?на ?м платить грош?, як? вони витрачають в кра?нах перебування. Але найб?льше мене турбують ун?верситетськ? викладачки, – наголосила вона, – бо для них ? перспективи працевлаштуватися там. Звичайно, що обираючи м?ж тим, щоб викладати онлайн в укра?нському ун?верситет? з укра?нською зарплатою ? працевлаштуватися нав?ть в якийсь середньостатистичний ун?верситет в ?вроп?, то виб?р дуже-дуже очевидний, на жаль».

Школа онлайн ? офлайн

«Я вважаю, що р?шення якнайб?льше сприяти виходов? на навчання офлайн в школах та ун?верситетах ? правильним», – зазначила пан? Совсун, д?лячись думками про початок нового навчального року. Вона розпов?ла, що ?? син навча?ться в одн?й з ки?вських шк?л, ? в?н також п?шов у школу “наживо”. «? я вважаю, що це дуже правильно, – п?дкреслила вона, – тим паче, що в?н ще у початков?й школ?, в четвертому клас?, ? в?н жодного навчального року не провчився без “дистанц?йки” в той чи ?нший пер?од свого навчання. А для початково? школи це, звичайно, – абсолютна катастрофа, ? я дуже хот?ла, щоб дитина п?шла в школу офлайн».

Пояснюючи св?й виб?р, наша сп?врозмовниця, насамперед, зауважила, що не хоче н?кому нав'язувати свою позиц?ю, бо це дуже ?ндив?дуальне р?шення. «Але моя лог?ка полягала в тому, – сказала вона, – що м?й син перших п?вроку в?йни прожив на Зах?дн?й Укра?н?, ? для мене це означало, що для того, щоб його побачити, мен? потр?бно було ?хати 10 годин потягом або машиною, ? це важко, емоц?йно важко. Як?сть онлайн-осв?ти дуже посередня, попри те, що в?н вчиться в хорош?й школ?, де цей процес був добре орган?зований, наск?льки це можливо. Але я думала про подальш? перспективи, про те, яку осв?ту моя дитина здобуде, ? про те, що ця в?йна, швидше за все, як би це непри?мно не було, з нами надовго. Тепер мо? завдання – забезпечити майбутн? для дитини. ? тому я хот?ла, по-перше, щоб в?н був з? мною, тому що перебувати дуже довго без дитини дуже важко. А якщо в?н вже в Ки?в?, то я не бачу, яким чином з точки зору безпеки перебування вдома в?др?зня?ться в?д перебування в школ?. Б?льше того, я точно знаю, що в школ? п?д час тривог вони спускаються в укриття, а вдома ми не спуска?мося в укриття. Тому для мене виб?р був досить очевидним. Але правдою ? також те, що в наш?й школ? облаштоване хороше укриття».

Забезпечити як?сн? укриття

У цьому контекст?, народна депутатка звернулася до вс?х небайдужих, особливо, серед м?жнародно? аудитор??, з проханням про те, аби максимально долучатися до того, щоби допомогти облаштувати г?дн? бомбосховища, тому що в б?льшост? комунальних шк?л укриття перебувають в незадов?льному стан?, «б?льш?сть з них виконають м?н?мальну функц?ю захисту д?тей на випадок удару, але, звичайно, це не той прост?р, де ми хочемо щоб перебували наш? д?ти». «Тому знайд?ть м?сто-побратима, знайд?ть школу, яка пише про те, що вони збирають грош?, як?сь батьк?вськ? ком?тети, допомож?ть з?брати грош?, зробити ц? укриття, щоб якомога б?льше д?ток змогли вийти в школу офлайн, – закликала вона. – Бо я дуже переживаю про довготерм?нов? насл?дки погано? осв?ти для укра?нського сусп?льства, а не т?льки для окремих д?тей».

До облаштування укритт?в у школах, як п?дкреслила наша сп?врозмовниця, можуть долучитися фах?вц? з р?зних сфер (арх?тектори, дизайнери тощо). Деяк? м?ста ? громади, за ?? словами, дуже в?дпов?дально п?дходять до цього питання, шукають донор?в. Вона також додала, що дуже важливо робити ц? сховища в багатофункц?ональному формат?, наприклад, облаштувати там додатковий спортзал, музичний клас, бо якщо використовуються грош?, то сл?д витрачати ?х як довготривал? ?нвестиц??.

Укра?нськ? д?ти, як? навчаються за кордоном

Дал? мова йшла про проблеми тих укра?нських школяр?в, як? опинилися за кордоном ? почали ходити до м?сцево? ?ноземно? школи. Багато з них, окр?м в?дв?дування ?ноземно? школи, продовжують онлайн-навчання в укра?нськ?й школ?. ?, законом?рно, що це велике навантаження для д?тей. Пан? Совсун зазначила, що укра?нська школа могла би пропонувати вар?ант автоматично перезараховувати дисципл?ни, як? зб?гаються, наприклад, математики, ? пропонувати д?тям слухати т?льки так званий укра?нознавчий блок: укра?нську мову, укра?нську л?тературу та ?стор?ю Укра?ни. Якщо ж школа в?дмовля?ться це робити, то вона радить знайти ?ншу школу, яка погодиться давати т?льки укра?нознавчо? блок, або ходити лише в ?ноземну школу, ?, можливо, знайти вчительку укра?нсько? мови ? л?тература для додаткових занять. В такому випадку, п?сля повернення в Укра?ну, дитин? зарахують р?к навчання в ?ноземн?й школ?, за умови здач? академ?чно? р?зниц?. «Але для того, щоб здати цю академр?зницю, – уточнила вона, – дитин? не обов'язково ходити в школу тут в Укра?н?, вона може займатися з репетитором, чи з батьками».