Ювілей молоді: День покаяння в історичному серці Риму
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Ювілей молоді, який привів сотні тисяч юнаків і дівчат до Риму з нагоди Святого Року, відбувається посередині між Світовими Днями Молоді, що 2023 року проходили в Лісабоні та на 2027 рік заплановані у Сеулі. Тож і центральні заходи в рамках його проведення схожі з програмою СДМ. Тому, окрім великого молитовного чування з Папою в суботу ввечері та заключної Святої Меси недільного ранку, в цій програмі не забраклого особливого дня, присвяченого таїнству Примирення.
«Кожне розрішення – це перший день нового життя, і я відчуваю це зараз». Мартіні 29 років, вона родом з півдня Італії. Вона щойно приступила до сповіді і є однією з сотень тисяч паломників, які приїхали до Риму на Ювілей молоді. У п’ятницю, 1 серпня 2025 р., вони зібралися на давньоримському іподрому Circus Maximus на День покаяння. З метою надати доступ до таїнства Примирення якомога більшій кількості молодих людей, у кілька рядів встановлено 200 сповідальниць, в яких протягом дня чергувалися понад 1000 священників, пропонуючи сповідь десятьма різними мовами.
Як паломники, сповідники також прибули з усього світу, і однією з багатьох доріг, що ведуть до Риму, потрапили сюди. Як отець Марк Дестура, 40-річний філіппінець за походженням, який присвятив себе душпастирству молоді та покликань на парафії в Лос-Анджелесі, Каліфорнія, а тепер навчається в Папському Григоріанському університеті в Римі. Потік каяників безперервний, але між однією сповіддю та іншою священник встигає розповісти про «вогонь, який горить в цих серцях, настільки молодих і таких чутливих»: його вражає «велика потреба в Бозі» і «пошук надії в цьому світі, де панує невизначеність і розгубленість».
Молоді люди з усмішкою на обличчі підводяться і приєднуються до своїх попутників. Марія Хосе тепер почувається «повноцінною, щасливою». Вона родом з Картахени, Іспанія, і перебуває на ювілеї як член освітньої організації, пов'язаної з Сестрами Кармелітками Милосердя з Ведруни: «Я ніколи не бачила стільки католиків разом, мені хотілося ледь не стрибати від емоцій. Коли я повернуся, – підсумовує вона, – я буду намагатися ще краще передавати віру своїм вихованцям підліткам».
