Папа на екуменічний тиждень у Стокгольмі: бути ремісниками примирення
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Послідовники Христа покликані ставати ремісниками примирення: протистояти поділам із мужністю, байдужості – співчуттям, і нести зцілення там, де були завдані рани. На цьому наголошує Папа Лев XIV у своєму посланні учасникам Екуменічного тижня в Стокгольмі, що відбувається від 18 до 24 серпня 2025 року з метою відзначення сторіччя екуменічної зустрічі, яка відбулася там 1925 року, а також 1700-річчя першого вселенського собору, що відбувався у Нікеї. Вітання від Єпископа Риму зачитав архиєпископ Флавіо Паче, Секретар Дикастерії сприяння єдності між християнами.
На підвалинах віри, що долає поділи
Папа зазначає, що 325 року єпископи зібралися в Нікеї, щоб ствердити божественну природу Ісуса Христа, сформулювавши наше визнання віри в те, що Він – «істинний Бог від істинного Бога», «єдиносущний з Отцем». І ця віра й надалі «пов’язує християн між собою». «Цей собор був відважним знаком єдності в розбіжностях, першим свідченням переконання в тому, що наше спільне віросповідання може подолати поділи і сприяти єдності», – пише Лев XIV, додаючи, що саме таким прагнення керувалася Вселенська християнська конференція про життя та працю, яку 1925 року в Стокгольмі скликав один з піонерів екуменічного руху тодішній лютеранський Упсальський архиєпископ Натан Седерблюм. Зустріч зібрала 600 православних, англіканських і протестантських провідників.
Служіння, яке об’єднує
Як зазначив Папа, Седерблюм був переконаний, що «служіння обʼєднує», а тому закликав християн не чекати, коли буде досягнено згоди щодо кожного богословського пункту, а єднатися в практичних питаннях, щоб разом служити «в пошуках миру, справедливості та гідності людини». «Хоча Католицька Церква не була представлена на тій першій зустрічі, я можу з смиренням і радістю ствердити, що сьогодні ми поруч із вами як співучні Христа, визнаючи, що того, що нас єднає, набагато більше від того, що нас розділяє», – пише Лев XIV, нагадуючи, що від Другого Ватиканського Собору Католицька Церква повністю прийняла екуменічний шлях. «Ми вважаємо, – додає він, – що єдність, якої Христос прагне для своєї Церкви, повинна бути видимою, і що така єдність зростає через богословський діалог, спільні богослужіння, де це можливо, та спільне свідчення перед обличчям страждань людства».
У пошуках Господнього миру
За словами Єпископа Риму, це заохочення до свідчення красномовно виражене темою, обраною для цього екуменічного тижня: «Час для Божого миру». Він зазначає, що наш час позначений «глибокими шрамами» війн, нерівності, знищення довкілля та поширеного відчуття духовного роз’єднання. «Однак серед цих викликів пам’ятаймо, що мир – це не суто людський здобуток, а знак присутності Господа між нами. Це і обітниця, і завдання, адже послідовники Христа покликані стати ремісниками примирення: протистояти поділам із мужністю, байдужості – із співчуттям, і нести зцілення туди, де були завдані рани», – пише Папа, згадуючи про те, що ця місія була посилена деякими поворотними моментами нещодавньої історії, як от перший візит у Швецію святого Івана Павла ІІ в 1989 році, що відкрило нову сторінку в стосунках між католиками і лютеранами, та участь Папи Франциска у спільному спогадуванні Реформації в Лунді в 2016 році, підтвердивши шлях «від конфлікту до сопричастя».
«Нехай же Святий Дух, Який надихнув Нікейський Собор і Який і надалі провадить нас усіх, поглибить протягом цього тижня ваші приязні стосунки та пробудить нову надію на досягнення єдності, якої Господь так палко прагне для своїх послідовників», – бажає на завершення Лев XIV.
