杏MAP导航

Дорог? браття й сестри, 111-й Всесв?тн?й день м?гранта ? б?женця, який м?й попередник хот?в по?днати з Юв?ле?м м?грант?в ? м?с?онерського св?ту, да? нам можлив?сть замислитися над зв'язком м?ж над??ю, м?грац??ю ? м?с??ю.

Поточний глобальний контекст, на жаль, позначений в?йнами, насильством, несправедлив?стю та екстремальними погодними явищами, що змушують м?льйони людей залишати свою р?дну землю ? шукати притулку де?нде. Поширена тенденц?я дбати лише про ?нтереси обмежених сп?льнот становить серйозну загрозу для сп?льно? в?дпов?дальност?, багатостороннього сп?вроб?тництва, досягнення сп?льного блага ? глобально? сол?дарност? на благо всього людського роду. Перспектива в?дновлено? гонки озбро?нь ? розробка нових озбро?нь, в тому числ? ядерних, недостатня увага до згубних насл?дк?в поточно? кл?матично? кризи та глибока економ?чна нер?вн?сть роблять дедал? вимоглив?шими виклики сьогодення ? майбутнього.

Перед обличчям теор?й глобального руйнування та страх?тливих сценар??в важливо, щоб у серцях людей дедал? б?льше зростало прагнення над?ятися на майбутн? г?дност? та миру для вс?х людей. Таке майбутн? ? нев?д'?мною частиною Божого задуму для людства та всього ?ншого створ?ння. Йдеться про мес?анське майбутн?, яке передр?кали пророки: «Знову сид?тимуть д?ди й баби на майданах ?русалимських, кожне з костуром у руц? з-за довгого в?ку. ? по майданах м?ських буде повно маленьких хлопчик?в ? д?вчаток, що гратимуться по майданах. [...] Бо це пос?в миру: виноград дасть пл?д св?й, земля дасть урожай св?й, ? небо дасть свою росу» (Зах 8, 4-5, 12). ? це майбутн? вже почалося, бо його започаткував ?сус Христос (пор. Мк 1,15 ? Лк 17,21), ? ми в?римо та над??мося на його повне зд?йснення, бо Господь завжди дотриму?ться сво?х об?тниць.

Катехизм Католицько? Церкви навча?: «Чеснота над?? в?дпов?да? прагненню щастя, вм?щеному Богом у серц? кожно? людини; вона висловлю? спод?вання, як? надихають д?яння людей» (1818). ?, безумовно, саме пошук щастя – ? перспектива знайти його в ?ншому м?сц? – ? одн??ю з головних мотивац?й сучасно? людсько? моб?льност?.

Цей зв'язок м?ж м?грац??ю ? над??ю виразно простежу?ться в багатьох м?грац?йних досв?дах наших дн?в. Чимало м?грант?в, б?женц?в ? перем?щених ос?б ? прив?лейованими св?дками над??, якою вони живуть у сво?му повсякденному житт?, покладаючись на Бога ? долаючи труднощ? з огляду на майбутн?, в якому вони бачать наближення щастя, ц?л?сного людського розвитку. У них в?дроджу?ться мандр?вний досв?д ?зра?льського народу: «Боже, коли ти йшов перед тво?м народом, коли ти переходив кр?зь пустиню, земля тремт?ла, небо топилось перед Богом, дрижав перед Богом Синай, Богом ?зра?ля. Щедрий дощ послав ?си, о Боже, на твою спадщину ? стомлене п?дсилив. Твоя отара наситилась на н?й, ти приготував ?? у доброт? тво?й убогому, о Боже» (Пс 68,8-11).

У св?т?, затьмареному в?йнами та проявами несправедливост?, також там, де зда?ться, що все втрачено, м?гранти та б?женц? постають як посланц? над??. ?хня см?лив?сть ? наполеглив?сть ? геройським св?дченням в?ри, яка бачить дал?, н?ж можуть побачити наш? оч?, ? яка да? ?м силу кинути виклик смерт? на р?зних сучасних м?грац?йних маршрутах. Тут також можна знайти ч?тку аналог?ю з досв?дом мандр?вного ?зра?льського народу в пустел?, який зустр?чав кожну небезпеку з упованням на Господн?й захист: «В?н бо спасе тебе в?д с?тки птахолова ? в?д погибельного мору. В?н тебе покри? крилами сво?ми, ? ти втечеш п?д його крила; щит ? забороло – його в?рн?сть. Ти не зляка?шся н? страху вноч?, ан? стр?ли, що вдень л?та?, ан? чуми, що в п?тьм? бродить, ан? зарази, що нищить оп?вдн?» (Пс 91,3-6).

М?гранти та б?женц? нагадують Церкв? про ?? паломницький вим?р, пост?йно спрямований на досягнення остаточно? батьк?вщини, п?дтримуваний над??ю, яка ? богословською чеснотою. Щоразу, коли Церква п?дда?ться спокус? «ос?лост?» ? переста? бути civitas peregrina – Божим людом, що паломнича? до небесно? батьк?вщини (пор. Августин, De civitate Dei, кн. XIV-XVI), вона переста? бути «у св?т?» ? ста? «в?д св?ту» (пор. ?в 15,19). Йдеться про спокусу, яка була присутня вже в перших християнських громадах, наст?льки, що апостол Павло змушений був нагадати Церкв? в Филипах, що «наше громадянство в неб?, зв?дки ? Спасителя оч?ку?мо, Господа ?суса Христа, який перем?нить наше понижене т?ло, щоб було под?бним до його прославленого т?ла, силою, якою в?н спроможен усе соб? п?дкорити» (Фил 3,20-21).

В особливий спос?б католицьк? м?гранти та б?женц? сьогодн? можуть стати м?с?онерами над?? в кра?нах, як? ?х приймають, прокладаючи нов? шляхи в?ри там, куди ще не д?йшло послання ?суса Христа, або ?н?ц?юючи м?жрел?г?йний д?алог, що склада?ться з повсякденного життя та шукання сп?льних ц?нностей. Вони, завдяки сво?му духовному ентуз?азму та житт?здатност?, можуть сприяти пожвавленню закостен?лих ? обтяжених церковних сп?льнот, в яких загрозливо насува?ться духовна пустеля. В?дтак ?хню присутн?сть сл?д визнати ? ц?нувати як справжн? божественне благословення, нагоду в?дкритися на благодать Бога, Який дару? нову енерг?ю ? над?ю сво?й Церкв?: «Гостинност? не забувайте, бо нею деяк?, не в?даючи, ангел?в були вгостили» (?вр 13,2).

Першим елементом ?вангел?зац??, як п?дкреслював святий Павло VI, ?, загалом, св?дчення: «вс? християни покликан? ? можуть бути, в цьому сенс?, справжн?ми ?вангел?заторами. Задумаймося, перш за все, про в?дпов?дальн?сть, яка ляга? на м?грант?в у кра?нах, що ?х приймають» (Evangelii Nuntiandi, 21). Це справжня missio migrantium – м?с?я, яку зд?йснюють м?гранти, – для яко? необх?дно забезпечити належне приготування та пост?йну п?дтримку, яка ? плодом д??во? м?жцерковно? сп?впрац?.

З ?ншого боку, громади, як? ?х приймають, також можуть бути живим св?дченням над??. Над??, що розум??ться як об?тниця тепер?шнього ? майбутнього, в якому визнають г?дн?сть ус?х як Божих д?тей. Таким чином, м?гранти та б?женц? визнаються братами ? сестрами, частиною родини, в як?й вони можуть виражати сво? таланти ? брати повноц?нну участь у житт? сусп?льства.

З нагоди цього юв?лейного дня, в який Церква молиться за вс?х м?грант?в ? б?женц?в, хочу вв?рити вс?х тих, хто перебува? в дороз?, а також тих, хто робить все можливе, щоб ?х супроводжувати, материнському захисту Пречисто? Д?ви Мар??, ут?шительки м?грант?в, щоб Вона збер?гала живою над?ю в ?хн?х серцях ? п?дтримувала ?х у ?хн?х зусиллях будувати св?т, який дедал? б?льше упод?бню?ться до Божого Царства, справжньо? батьк?вщини, яка оч?ку? на нас наприк?нц? нашо? подорож?.

Дано у Ватикан?, 25 липня 2025 р., свято святого Якова, Апостола.

Лев P.P. XIV