Папа: ми покликан? бути щасливими, фундаментом цього ? дружба з ?сусом
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Приготування майбутн?х священник?в повинно бути якомога б?льше зануреним у д?йсн?сть Божого люду та зд?йснюватися разом з внеском ус?х його складових: священник?в, мирян ? богопосвячених ос?б, чолов?к?в ? ж?нок. На цьому наголосив Папа Лев XIV, приймаючи в п’ятницю, 25 липня 2025 р., учасник?в курсу для форматор?в, який орган?зував Папський ?нститут «Regina Apostolorum». Разом з ними на ауд??нц?ю прибули учасники Генерально? Кап?тули Брат?в святого Франциска Ксавер?я, згромадження, що займа?ться осв?тою та вихованням молод?, зокрема, в контекст? м?с?онерсько? д?яльност?. В?таючи ?х, Свят?ший Отець зазначив, що в обох випадках можемо знайти сп?льну пров?дну нитку, адже йдеться про «покликання заглибитися в динам?зм м?с?? та долати виклики ?вангел?зац??», що вимага? як в?д рукоположених священнослужител?в, так ? в?д мирян «сол?дного й ц?л?сного формування».
Покликан? до щастя
Наступник святого Петра згадав про те, що п?д час нещодавнього Юв?лею священник?в, який проводився в рамках Святого Року, Дикастер?я в справах духовенства орган?зувала м?жнародну зустр?ч на тему «Щаслив? священники». Папа п?дкреслив, що вс? ми «повинн? заразитися рад?стю ?вангел?я, а тому можемо говорити також про щасливих християн, щасливих учн?в ? щасливих м?с?онер?в». ? щоб це побажання не залишалося порожн?м гаслом, «фундаментальним ? формування», ? щоб будувати д?м життя, чи священничого, чи мирянського, на над?йн?й скел?, щоб не боятися супротивних в?тр?в ? бур, в?н запропонував три аспекти.
Дружба з ?сусом
Першим ? «плеканням дружби з ?сусом» – фундамент, який повинен бути в центр? кожного покликання та апостольсько? м?с??. «Коли ми форму?мо ?нших до священничого життя ? коли в нашому конкретному покликанн? зв?ща?мо ?вангел?? на м?с?йних теренах, ми насамперед переда?мо наш особистий досв?д дружби з Христом, який прогляда?ться через наш спос?б буття, наш стиль, нашу людян?сть, через те, наск?льки ми здатн? жити добрими вза?минами», – сказав Папа, додаючи, що це вимага? «пост?йного шляху навернення», а тому виховники не повинн? забувати про те, що й сам? «перебувають на дороз? пост?йного ?вангельського навернення», а м?с?онери – про те, «що завжди залишаються першими адресатами ?вангел?я».
Ефективне та афективне братерство
Переходячи до другого аспекту, який в?н визначив як «ефективне та афективне братерство», Папа Лев XIV нагадав про те, як його попередник Франциск пост?йно наголошував на «чотирьох близькостях», необх?дних у священничому житт?: з Богом, з ?пископом, м?ж священниками та з Божим людом. В цьому контекст? в?н наголосив на потреб? священник?в «навчитися жити як брати м?ж собою». Це вимага? прац? над собою, «щоб перемагати ?ндив?дуал?зм ? ман?ю переважання над ?ншими». «В принцип?, я думаю, вс? з цим згодн?, але в реальност? до цього ще дуже далеко», – додав Свят?ший Отець.
Сп?льна м?с?я
Врешт?, Папа вказав на важлив?сть сп?льност? в м?с?? м?ж ус?ма охрещеними. В?н нагадав, що у перших стол?ттях Церкви було природн?м, «що вс? почувалися учнями-м?с?онерами», особисто прикладаючись до ?вангел?зац??, а рукоположене священнослуж?ння «служило ц?й м?с??, яку под?ляли вс?». «Сьогодн? ми сильно в?дчува?мо, що повинн? повернутися до ц??? участ? вс?х охрещених у св?дченн? та зв?щенн? ?вангел?я. На тих землях, де ви, брати ксавер?йц?, несете м?с?ю, ви, напевно, сво?ми руками в?дчули, наск?льки важливою ? сп?впраця з сестрами ? братами тих християнських громад. Водночас хочу сказати форматорам, що священник?в потр?бно до цього готувати, щоб вони не мислили себе одноос?бними пров?дниками, не приймали священничий сан з перспективи почуття вищост?», – мовив Лев XIV, п?дкреслюючи, що ми потребу?мо священник?в, здатних «розп?знавати в ус?х благодать Хрещення й дари, як? з не? випливають, також ? допомагаючи ?ншим в?дкриватися на ц? дари».
