Папа: сопричастя, до якого кличе ?сус – це гармон?я голос?в, що не касу? свободу
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«?стор?я цих двох апостол?в зблизька торка?ться також ? нас, сп?льноти Господн?х учн?в, що паломнича? цим нашим часом», – сказав Папа Лев XIV на початку пропов?д?, яку в?н виголосив п?д час Свято? Меси в базил?ц? Святого Петра у Ватикан? в нед?лю, 29 червня 2025 р., в урочист?сть святих апостол?в Петра ? Павла. П?д час богослуж?ння, в якому брала участь також делегац?я Константинопольського православного патр?архату, ?пископ Риму наклав палл?? на 54 митрополит?в, призначених протягом року. Вказуючи на св?дчення верховних апостол?в, пропов?дник п?дкреслив два аспекти: церковне сопричастя та житт?в?сть в?ри. В ?вхарист?йн?й молитв? з Наступником святого Петра ?днався Синод УГКЦ п?д проводом Блаженн?шого Святослава.
Братерство та в?дм?нност?
У св?тл? б?бл?йних читань пропов?дник зазначив, що вони показують нам, як свят? Петро та Павло посвячують сво? життя справ? ?вангел?я. Однак, це «сопричастя в ?диному визнанн? в?ри не ? мирним здобутком», адже обо? досягають його як мету, до яко? д?стаються п?сля тривалого шляху, п?д час якого кожен «у р?зний спос?б приступив до в?ри та переживав апостольське служ?ння». ?хн? братерство в Святому Дус? «не касу? в?дм?нностей ?хнього походження», м?ж обома не бракувало непорозум?нь, зокрема, щодо питань, пов’язаних ?з ?вангел?зац??ю язичник?в. «Дорог?, ?стор?я святих Петра ? Павла вчить нас, що сопричастя, до якого заклика? нас Господь, ? гармон??ю голос?в ? обличь, яка не скасову? свободу кожного. Наш? покровител? йшли р?зними шляхами, мали р?зн? ?де?, ?нод? вони сперечалися ? конфл?ктували з ?вангельською в?дверт?стю. Однак це не завадило ?м жити concordia apostolorum, тобто живим сопричастям у Дус?, пл?дною гармон??ю в р?зноман?тност?», – сказав Лев XIV.
Все це, за словами Папи, спонука? замислитися над нашим шляхом церковного сопричастя. «Воно народжу?ться з поштовху Святого Духа, об'?дну? в?дм?нност? ? творить мости ?дност? в розма?тт? харизм, дар?в ? служ?нь. Важливо навчитися так жити сопричастям, як ?дн?стю в розма?тт?, щоб р?зноман?тн?сть дар?в, по?днана у визнанн? ?дино? в?ри, сприяла зв?щенню ?вангел?я», – сказав в?н, ?, вказуючи на приклад апостол?в Петра ? Павла, наголосив на тому, що «ми потребу?мо братерства». «Докладаймо зусилля для того, щоб зробити наш? в?дм?нност? лаборатор??ю ?дност? та сопричастя, братерства та примирення».
Динам?чний шлях
Дал? пропов?дник вказав на те, що свят? Петро й Павло спонукають нас замислитися над тим, чи наша в?ра ? живою, адже на дороз? учн?вства «завжди ?сну? небезпека потрапити в призвича?н?сть, обрядов?сть, у душпастирськ? схеми». В ?стор?? обох апостол?в, натом?сть, нас надиха? «?хн? бажання в?дкриватися на зм?ни, готовн?сть шукати в?дпов?д? на запитання, як? ставлять под??, зустр?ч? та конкретне становище сп?льнот». ? саме в ?вангельському уривку з уст ?суса прозвучало ключове запитання: «А ви Мене за кого вважа?те?». «Щодня, в кожну годину ?стор??, ми завжди повинн? звертати увагу на це питання. Якщо ми не хочемо, щоб наше християнство зводилося до пережитк?в минулого, як часто застер?гав нас Папа Франциск, важливо вийти з ризику втомлено? ? статично? в?ри, щоб запитувати себе: ким ? для нас сьогодн? ?сус Христос? Яке м?сце В?н займа? в нашому житт? ? в д?яльност? Церкви? Як ми можемо св?дчити про цю над?ю в повсякденному житт? ? спов?щати ?? тим, кого зустр?ча?мо?» – мовив Лев XIV, наголошуючи, що розп?знання, яке народжу?ться з цих запитань, «дозволя? наш?й в?р? та наш?й Церкв? пост?йно оновлюватися».
Запрошення до пастирсько? ревност?
В цьому контекст? ?пископ Риму, насамперед, звернувся до Церкви в цьому м?ст?, яка «першою з-пом?ж ус?х» покликана ставати знаком сопричастя та палати живою в?рою. «У радост? цього сопричастя», плекати яке нас заохочу? приклад апостол?в Петра ? Павла, Папа звернувся з? словами прив?тання до митрополит?в, що прибули отримати палл?й. «Дорог?, цей знак, нагадуючи про доручене вам пастирське завдання, виража? ?дн?сть ?з ?пископом Риму, щоб у ?дност? католицько? в?ри кожен ?з вас м?г живити ?? в дов?рених вам м?сцевих Церквах», – мовив в?н, п?сля чого додав: «Хочу також прив?тати член?в Синоду Укра?нсько? Греко-Католицько? Церкви: дякую за вашу присутн?сть тут ? за вашу пастирську ревн?сть. Нехай Господь дару? мир вашому народу!». Врешт?, Лев XIV також прив?тав делегац?ю, яку направив Константинопольський патр?арх Вартоломей ?.
Накладення палл??в
П?сля пропов?д? диякони принесли палл??, як? збер?гаються при гроб? святого Петра п?д центральним в?втарем базил?ки. Палл?й – це невеликий омофор з б?ло? вовни з витканими на ньому чорними хрестами, що символ?зу? овечку на раменах ?суса Христа. В?н ? знаком сопричастя з ?пископом Риму. П?д час урочистих богослужень його, насамперед, вжива? сам Папа, а митрополити у сво?х архид??цез?ях – при особливих, урочистих нагодах. Коли принесено палл??, кардинал-протодиякон представив 54 митрополит?в, п?сля чого вони склали приречення в?рност? Церкв? та Наступникам святого Петра. Свят?ший Отець прочитав молитву благословення, а дал? почергово наклав палл?? на кожного новопризначеного протягом року митрополита.
Нагада?мо, що в?д 2015 року Папа Франциск зм?нив цей звичай: митрополити й надал? збиралися в урочист?сть святих Петра ? Павла у Ватикан?, щоб скласти приречення в?рност? та отримати палл??, як? ?пископ Риму благословив п?д час Свято? Меси. Натом?сть накладення палл??в зд?йснювали Апостольськ? Нунц?? п?д час урочистих богослуж?нь у в?дпов?дних архид??цез?ях, у присутност? ?пископ?в, п?дпорядкованих митрополитов?, та м?сцево? церковно? сп?льноти. Папа Лев XIV повернувся до попереднього звичаю.
