Папа: дар Святого Духа робить нас уважними і співчутливими християнами
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Я ще на початках свого служіння серед вас, і хочу насамперед подякувати вам за любов, яку ви виявляєте до мене, а також прошу підтримувати мене вашими молитвами та близькістю», – сказав Папа Лев XIV, промовляючи опівдні, 25 травня 2025 р., з вікна Апостольського палацу у Ватикані, до римлян, паломників і туристів, які цього недільного дня зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, щоб помолитися разом з ним молитву «Царице неба». Перед цим це вікно відчинялося ще 2 лютого, коли Папа Франциск востаннє з цього місця провів недільну молитву з вірними.
Ісус визволяє від страху
У світлі уривка з 14-ї глави Євангелії від Івана Святіший Отець звернув увагу на те, що в усьому, до чого нас кличе Господь, ми іноді можемо почуватися невідповідними. Але Христові слова вказують нам на те, що ми повинні дивитися не на наші сили, а на «милосердя Господа, Який обрав нас, упевнені в тому, що Святий Дух провадитиме нас і навчить усього». Адже апостолам, які напередодні смерті Учителя переживають хвилювання й тривогу, Ісус звіщає дар Святого Духа, мовивши: «Якщо хто любить мене, той буде зберігати моє слово; і мій Отець любитиме його, і ми прийдемо до нього, і зробимо собі оселю у нього». Тож звільняючи учнів від тривоги, Спаситель може сказати їм: «Хай не тривожиться ваше серце і не лякається».
«Якщо ми перебуваємо в Його любові, Він сам оселяється в нас, наше життя стає Божим храмом, і ця любов просвітлює нас, створює місце для себе в нашому способі думання й у наших рішеннях, аж до того, що поширюється на інших і опромінює всі ситуації нашого буття. Ось, браття й сестри, це перебування Бога в нас і є даром Святого Духа, Який бере нас за руку і дає нам відчути, також і в повсякденному житті, присутність і близькість Бога, роблячи нас Його оселею», – сказав Лев XIV.
Спроможні нести Божу любов
За словами Папи, прекрасним є те, що «дивлячись на наше покликання, на дійсність і на людей, які ввірені нам, на наші обов’язки, які ми виконуємо, та на наше служіння в Церкві», кожен з нас може сказати, що навіть якщо ми є слабкими, «Господь не соромиться» нашої людської природи, ба більше, робить у нас своє помешкання, супроводжуючи Своїм Духом, вчиняючи «інструментом своєї любові до інших, до суспільства, до світу».
«Улюблені, на основі цієї обітниці крокуймо в радості віри, щоб бути святим Господнім храмом. Стараймось нести Його любов усюди, пам'ятаючи, що кожна сестра і кожен брат є Божою оселею, і що Його присутність виявляється особливо в найменших, убогих і стражденних, вимагаючи, щоб ми були уважними і співчутливими християнами», – заохотив Святіший Отець, закликавши слухачів ввірятися Пресвятій Марії, Яка через діяння Святого Духа стала «посвяченою Богові оселею». «Разом з Нею також і ми можемо відчути радість прийняття Господа та бути знаком і засобом Його любові», – сказав Лев XIV, розпочавши спів молитви «Царице неба».
