Папа про духовну спадщину отця Ґерандже: запрошував усіх на Господні дороги
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
150-років тому, 30 січня 1875 року, перестало битися серце отця Проспера Ґеранже, відомого як дом Ґеранже, французького бенедиктинця, засновника Солемського абатства та його настоятеля, а також засновника Солемської бенедиктинської конгрегації. З нагоди цієї річниці Папа Франциск надіслав послання теперішньому настоятелю конгрегації, в якому складає Богові подяку за дар життя та служіння цього видатного монаха.
Багатогранний внесок у життя Церкви
«Поминаючи отця Ґеранже, мої попередники підкреслювали різні прояви його харизми, отриманої для збудування всієї Церкви: його роль у відновленні бенедиктинського монашого життя у Франції, його літургійні знання, поставлені на службу Божому людові, його палку набожність до Пресвятого Серця Ісуса і Діви Марії, його зусилля у визначенні догмату про Непорочне Зачаття і непомильність Папи, його праці, спрямовані на захист свободи Церкви», – пише Папа Франциск, додаючи, що він, у свою чергу, також хоче виокремити дві риси, особливо актуальні сьогодні: вірність Апостольській Столиці й Наступникові святого Петра, зокрема, в літургійних питаннях, та духовне батьківство.
Дбання про єдність через однозгідність у молитві
Щодо першого аспекту, то Святіший Отець зазначає, що бенедиктинець був біля витоку літургійного руху, плодом якого стала Конституція про літургію Другого Ватиканського Собору. «Історичне, богословське та еклезіологічне перевідкриття літургії, як мови Церкви та вираження її віри, було центральним у його діяльності, спочатку як дієцезіального священика, а згодом як бенедиктинського монаха», – згадує він, додаючи, що це стало натхненням для публікацій отця Ґеранже, які закликали французькі дієцезії повернутися до єдності в звершенні римської літургії, та започаткувати серію видань «Лутургійний рік», що пояснювали читачам красу й багатство літургії. «Нехай же приклад отця Ґеранже пробудить у серцях усіх охрещених не лише любов до Христа та Його Нареченої, але й синівську довіру та смиренну співпрацю cum Petro et sub Petro, щоб Церква, вірна своїй живій Традиції, могла й надалі підносити одну й ту саму молитву, здатну виражати її єдність», – побажав Папа Франциск.
Джерело підбадьорення та скріплення у вірі
Роздумуючи про духовне батьківство, як ще одну рису бенедиктинця, Святіший Отець підкреслив його «уважність до того, як Святий Дух діє в душах». За його словами, всім, хто до нього звертався, о. Ґеранже старався допомогти в їхніх пошуках Бога. «Сформована бенедиктинським Правилом і прославою Бога, його проста і радісна довіра до Бога змогла торкнутися сердець монахів, які збиралися навколо нього, монахинь, які користали з його повчань, а також чоловіків і жінок, які мали обов'язки в Церкві і суспільстві, а особливо батьків і матерів сімей, дітей, малих і смиренних, які шукали його духовних порад. У спокійний час, як і в дні випробувань, всі вони знаходили в ньому зміцнення і оновлення своєї віри, смак до молитви і любов до Церкви», – пише Папа, побажавши, щоб приклад його слухняності Святому Духові став натхненням для великого числа вірних ступити на «Господні дороги».
