Папа: плекаймо мр?ю про нову цив?л?зац?ю, засновану на братерств?
с. Ем?л?я Вандич, СНДМ – Ватикан
Пропов?дуючи у нед?лю, 7 липня 2024 р., п?д час Свято? Меси, на площ? Об’?днання ?тал?? у м?ст? Тр??ст на п?вноч? ?тал??, в?дслужено? в рамках пастирського в?зиту з нагоди 50-го Соц?ального тижня ?тал?йських католик?в, Свят?ший Отець, звернув увагу на пророк?в.
Коментуючи читання з книги пророка ?зеки?ла, Папа сказав, що Бог, для того «щоб розбудити над?ю у знев?рених серцях ? п?дтримати у важк?й подорож?, завжди виховував пророк?в серед свого народу». Однак, зазначив в?н, пророки «часто знаходили непок?рний народ, “д?тей упертих ? жорстокосердих” (?з 2,4), ? були в?дкинен?!». Такий самий досв?д пережива? ?сус. Нав?ть коли В?н повернувся до Назарету, на свою батьк?вщину, до людей, з якими вир?с, Його не вп?знають, нав?ть в?дкидають: «Прийшов м?ж сво?х, але сво? Його не прийняли» (?в 1,11). «?вангел?? говорить нам, що ?сус “був для них причиною спокуси” (Мк 6,3)», – сказав Папа пояснивши, що «слово “спокушання” вказу? на “кам?нь спотикання”, тобто перешкоду, щось, що блоку? нас ? заважа? нам йти дал?». В?н закликав присутн?х запитати себе, «що ? перешкодою, яка заважа? нам пов?рити в ?суса?».
Розп?знати присутн?сть Бога в ?сус?
Свят?ший Отець п?дкреслив, що «земляки Христа були зосереджен? лише на Його земн?й ?стор??, на його родинному походженн?, а тому не могли пояснити, зв?дк?ля у сина тесл? Йосифа, тобто в звичайно? людини, ? ст?льки мудрост? ? нав?ть здатност? творити чудеса». Отож, «спокусою була людська природа ?суса. Перешкодою, яка заважала цим людям розп?знати присутн?сть Бога в ?сус?, був той факт, що В?н – людина». Йдеться про в?ру, «засновану на Богов?, що став людиною, Який сходить до людства, Який п?клу?ться про нього, Який зворушений нашими ранами, Який бере на себе нашу втому, Який лама? себе, як хл?б задля нас». «Сильний ? могутн?й Бог, Який на мо?му боц? ? в усьому мене задовольня?, ? привабливим; слабкий Бог, Який помира? на хрест? з любов? ? також мене заклика? долати всякий его?зм ? в?ддавати сво? життя за спас?ння св?ту – це, браття й сестри, ? потряс?нням», – наголосив Папа.
“Потряс?ння” в?ри, закор?нено? в Бога
Дал? Свят?ший Отець сказав, що «стаючи перед Господом ?сусом ? дивлячись на виклики, як? стоять перед нами, на численн? соц?альн? та пол?тичн? питання, як? також обговорювалися п?д час цього Соц?ального тижня, на конкретне життя нашого народу ? його боротьбу, можемо сказати, що сьогодн? ми потребу?мо саме цього: потряс?ння в?ри». «Нам потр?бне “потряс?ння” в?ри, в?ри, закор?нено? в Богов?, Який став людиною, а отже, людсько? в?ри, вт?лено? в?ри, яка входить в ?стор?ю, яка торка?ться людського життя, яка зц?лю? розбит? серця, яка ста? закваскою над?? ? нас?нням нового св?ту», а «не рел?г?йност?, замкнено? в соб?», – сказав в?н. Це в?ра, «яка пробуджу? сумл?ння в?д зац?пен?ння», яка торка?ться ран сусп?льства, «яких ? багато», в?ра «яка ставить питання про майбутн? людини та ?стор??». Це «неспок?йна в?ра», яка допомага? нам долати посередн?сть ? л?нощ? серця, «яка ста? колючкою в т?л? сусп?льства, часто знеболеному ? приголомшеному споживацтвом», – наголосив Папа, додавши, що це «в?ра, яка розв?ю? розрахунки людського его?зму, яка викрива? зло, яка вказу? на несправедлив?сть, яка руйну? п?дступи тих, хто в т?н? влади гра?ться життями слабких».
Неск?нченн?сть Бога захована в людських стражданнях
Покликаючись на в?домого м?сцевого поета У. Саби, Папа закликав не забувати, що «Бог хова?ться в темних куточках життя ? наших м?ст, Його присутн?сть виявля?ться саме в обличчях, спотворених стражданнями, ? там, де, зда?ться, тр?умфу? занепад». В?н зазначив, що «неск?нченн?сть Бога захована в людських стражданнях», додаючи, що Господь ? присутн?м саме «в зраненому т?л? останн?х, забутих ? в?дкинутих». У цьому контекст? Папа заохотив запитувати себе: «Чому, стикаючись з? злом, яке пану?, з життям у приниженн?, з проблемами прац?, з? стражданнями м?грант?в, ми не обурю?мося? Чому ми залиша?мося апатичними ? байдужими до несправедливост? св?ту? Чому ми не перейма?мося ситуац??ю ув'язнених, що також ? з цього м?ста Тр??ста п?дноситься, як крик страждання?».
Покликан? бути пророками ? св?дками Царства Божого
?пископ Риму зазначив, що «?сус жив пророцтвом буденност? на власному т?л?, входячи в життя та повсякденн? ?стор?? людей, виявляючи сп?вчуття посеред ?хн?х под?й». ?, незважаючи на обурення, в?дкинення та засудження, «В?н залишався в?рним сво?й м?с??, не ховався за двозначн?стю, не опустився до компром?с?в з лог?кою пол?тично? ? рел?г?йно? влади. В?н прин?с сво? життя в жертву любов? Отцев?», – сказав в?н. «Так само ? ми, християни, покликан? бути пророками ? св?дками Царства Божого в кожн?й ситуац??, в як?й живемо, в кожному м?сц?, де перебува?мо», – сказав Папа.
Присвячувати себе поширенню ?вангел?я
Вк?нц? Свят?ший Отець закликав «плекати мр?ю про нову цив?л?зац?ю, засновану на мир? та братерств?» та «обурюватися вс?ма тими ситуац?ями, в яких життя принижу?ться, раниться ? вбива?ться». В?н заохотив в?рних присвячувати себе «поширенню ?вангел?я над??», особливо серед тих, хто потребу? п?дтримки ? розради.
