杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Повертаючись ?з закордонних Апостольських подорожей, Папа Франциск да? прес-конференц?ю, в?дпов?даючи на запитання журнал?ст?в, як? супроводжують його на борту л?така, починаючи в?д представник?в преси приймаючо? кра?ни. Не стала винятком ? 38-ма Апостольська подорож – в?зит у Казахстан для участ? в конгрес? рел?г?йних л?дер?в, яка завершилася 15 вересня 2022 року.

Прагнення прямувати вперед

Отож, перше запитання поставила Жанат Ахметова з казахського телебачення, яка запитувала про враження та результати в?зиту. «Для мене це була неспод?ванка», – в?дпов?в Свят?ший Отець, з?знавшись, що про Центральну Аз?ю в?н н?чого не знав, ? те, що в?н побачив, було для нього неспод?ванкою, зокрема те, що в?н побачив у столиц? Казахстану. «Добре вр?вноважена арх?тектура, добре впорядкована. Сучасне м?сто, я б сказав, що можливо, “м?сто майбутнього”. Й це мене дуже вразило: бажання прямувати вперед не т?льки в промисловост?, але й у культурному розвитку», – сказав в?н, а щодо конгресу, який проводився всьоме, зауважив, що це св?дчить про далекоглядн?сть кра?ни, яка «запрошу? до д?алогу тих, кого зазвичай в?дкидають мов непотр?б», бо в «прогресистськ?й концепц?? св?ту першим, що в?дкида?ться, ? рел?г?йн? ц?нност?».

Захищати – це вияв любов?

Рюд??ер Кронгальтер ?з сусп?льного мовлення Н?меччини, визнаючи, що його кра?на в?с?мдесят рок?в тому причинилася до м?льйон?в смертей, через що ?м в?д дитинства прищеплю?ться думка про неприпустим?сть застосування збро?, за винятком самозахисту, запитував про те, чи потр?бно давати зброю Укра?н?. В?дпов?даючи, Папа зауважив, що «йдеться про пол?тичне р?шення, яке може бути моральним, морально прийнятним, якщо чинитися в?дпов?дно до умов моральност?», ? визначальним чинником ? мотивац?я. В?н п?дкреслив, що захищатися не т?льки дозволено, але йдеться про вираження любов? до батьк?вщини.

А дал? Свят?ший Отець под?лився к?лькома думками про актуальний контекст, де багато говориться про мир, але ми ? св?дками багатьох в?йн. «Сьогодн? говорять про мир: понад с?мдесят рок?в Об’?днан? Нац?? говорять про мир, виголошу?ться чимало промов про мир. Але ск?льки в?йн трива? в цей час? Та, про яку ти згадав, Укра?на ? Рос?я, тепер Азербайджай ? В?рмен?я, яка призупинилася, бо Рос?я виступила як гарант. Гарант миру тут, але розв’язу? в?йну там… Дал? Сир?я, десять рок?в в?йни, що таке д??ться там, що вона не зупиня?ться? Як? ?нтереси штовхають ц? реч?? Дал? ? Африканський Р?г, п?вн?ч Мозамб?ку чи Еритрея та частина Еф?оп??, пот?м – М’янма з цим стражденним народом, який я дуже люблю, народ рох?нджа, що скита?ться мов циган ? не знаходить мир. Але ж будь ласка, ми перебува?мо в стан? св?тово? в?йни». Папа також скерував св?й погляд на виробництво та ринок збро?, зазначивши, що одного разу йому сказали, що якщо б на один р?к перестати виробляти зброю, то цих грошей вистачило би на те, щоби здолати голод у св?т?. «В?йна сама в соб? ? помилкою! – п?дсумував в?н. – А ми тепер диха?мо цим пов?трям: зда?ться, що без в?йни нема життя. Трохи невпорядковано, але я сказав все те, що хот?в сказати про справедливу в?йну. Але право на захист – так, але застосовувати його, коли це необх?дно».

Д?алог завжди потр?бний

«Все, що тепер д??ться в Укра?н? – це чисте насильство, смерть, тотальне знищення з боку Рос??», – зазначила Сильв?я Висоцька з Польщ?, запитуючи, чи ?сну? червона л?н?я, коли вже не можна сказати про в?дкрит?сть на д?алог, «бо багатьом важко зрозум?ти цю готовн?сть». «Я думаю, – в?дпов?в Папа, – що завжди важко зрозум?ти д?алог з державами, як? розпочали в?йну. ? зда?ться, що перший крок був зв?дт?ля, з т??? сторони. Це важко, але ми не повинн? це в?дкидати, ми повинн? дати шанс д?алогу вс?м! Бо завжди ?сну? можлив?сть, що в рамках д?алогу реч? зм?няться, може вийти пропозиц?я ?ншо? точки зору, ?ншо? точки сприйняття. Я не виключаю д?алогу з жодною владою, нав?ть якщо вона перебува? у стан? в?йни, якщо ? агресором. ?нод? д?алог доводиться вести саме так, але його потр?бно вести, “смердить”, але потр?бно це чинити. Завжди крок уперед, простягнута рука, завжди! Бо в ?ншому випадку зачиня?мо ?дин? рац?ональн? двер? для миру».

Повертатися до ц?нностей

Лу Бесмонд де Сеннев?ль, з «LA CROIX», звертаючи увагу на те, що п?д час конгресу рел?г?йних л?дер?в багато говорилося про ц?нност? та етику, як також деяк? учасники говорили про «поразку Заходу через його моральний занепад», запитував про думку Папи з цього приводу, маючи на думц?, зокрема, дебати про евтаназ?ю. «Це правда, що Зах?д, загалом, у цей момент не ? на найвищому р?вн? зразковост?», – в?дпов?в Свят?ший Отець, вказуючи на деяк? «помилков? дороги», як от ?снуюча соц?альна несправедлив?сть м?ж нами, чи той факт, що Середземномор’я перетворилося «у найб?льший цвинтар», у той час як «демограф?чна зима» веде до того, що ? потреба в робочих руках, й ?нтеграц?я м?грант?в могла би вир?шити деяк? проблеми. Якщо говорити про економ?ку, «то чиниться багато доброго», але «куди под?вся пол?тичний ? м?стичний дух Шумана, Аденауера, Де ?аспер?»?

«?снують велик? постат?, але ?м не вда?ться попровадити сусп?льство вперед», – зауважив Папа, вказуючи також на небезпеку попул?зму, що проявля?ться через появу «мес?й». «Чи ми в занепад?? Може й так, але мусимо повернутися до ц?нностей, до ц?нностей батьк?в-засновник?в ?вропейського Союзу», – сказав в?н, а щодо евтаназ?? ствердив: «Вбивати – це не людяно ? крапка. Якщо вбива?ш з якихось мотив?в, то в подальшому вбиватимеш ще ? ще…».

У дбанн? про високу пол?тику

Цю тему п?дтримав представник ?тал?йсько? «LA REPUBBLICA», який запитуючи про те, чого не виста? ?вроп? та що вона може запозичити з досв?ду ?нших, поц?кавився, що Папа хот?в би сказати новому глав? ?тал?йського уряду, який з’явиться п?сля вибор?в, запланованих на останню нед?лю вересня. В?дпов?даючи, Свят?ший Отець повернувся до аргументу, якого торкався п?д час попередньо? подорож?, коли звертав увагу на част? пол?тичн? кризи та зм?ни уряд?в. «Я не засуджую ? не критикую, просто не знаю, як це пояснити. Якщо уряди так часто зм?нюються, то ?сну? багато запитань», – сказав в?н, зауваживши, що «сьогодн? бути пол?тиком, великим пол?тиком – це важка дорога». Й ?тал?я, разом з ?ншими кра?нами, повинн? «шукати великих пол?тик?в, як? здатн? займатися пол?тикою, що ? мистецтвом. Пол?тика – це благородне мистецтво». Ми повинн? «змагатися про те, щоби допомагати нашим пол?тикам п?дтримувати р?вень високо? пол?тики». ?вропа «повинна отримувати досв?д з ?нших стор?н», щось п?д?йде, щось н?, але «кожен континент повинен бути в?дкритим на досв?д ?нших».

Д?алог з Кита?м

Покликаючись на слова Папи про важлив?сть рел?г?йно? свободи, сказан? п?д час конгресу, Ел?з Аллен з «CRUX» звернула увагу на те, що ситуац?я в Кита? виклика? велику стурбован?сть, зокрема, з огляду на судовий процес проти кардинала Ченя. «Чи Ви вважа?те процес проти нього порушенням рел?г?йно? свободи?». «Щоб зрозум?ти Китай, потр?бне стол?ття, а ми не живемо стол?ття», – в?дпов?в Свят?ший Отець, зазначивши, що було обрано дорогу д?алогу, ?сну? двостороння ком?с?я, яка хоч ? пов?льно, але робить деякий поступ. «Визначити Китай як антидемократичний не почуваюся спроможним, бо це дуже складна кра?на, – сказав в?н. – Так, це правда, що ?снують реч?, як? нам здаються не демократичними. Це правда. Кардинал Чень цими днями постане перед судом. В?н говорить те, що в?дчува?, ? бачимо, що там ?снують обмеження. Тож б?льше, н?ж давати визначення, бо це важко, я не почуваюся, що можу це чинити, бо йдеться про враження, я стараюся п?дтримувати дорогу д?алогу. Дал? ж, у д?алоз?, проясню?ться багато речей, ? не лише щодо Церкви, але також щодо ?нших сектор?в».

Вести д?алог не означа? апробувати вчинки

Тему п?дтримала Мар?я Анджелес Конде М?р з «ROME REPORTS», яка зазначила, що в к?нцев?й декларац?? конгресу прозвучав заклик до м?жнародних орган?зац?й ? уряд?в захистити людей, як? зазнають пересл?дувань з огляду на в?ру. В цьому контекст? вона попросила прокоментувати ситуац?ю в Н?карагуа, а також запитувала, чи плануються ?нш? подорож?. Папа наголосив, що д?алог з владою Н?карагуа трива?. «Це не означа?, що схвалю?мо все те, що робить уряд, або що все засуджу?ться. Н?. Трива? д?алог ? потр?бно вир?шувати проблеми. Бо на сьогодн? вони ?снують», – сказав Свят?ший Отець, висловивши спод?вання на те, що принаймн? сестри з? згромадження Матер? Терези зможуть повернутися, прогнання яких неможливо зрозум?ти. Як також серйозною з дипломатично? точки зору справою ? вивезти нунц?я до кордону та видворити його. А щодо подорожей, то «це важко, бо кол?но ще не заго?лося». Папа сказав, що в?н зд?йснить наступну заплановану подорож (маючи на уваз? проект в?зиту в Бахрейн у листопад?), й нагадав, що ма? одну вже проголошену та в?дкладену подорож, тобто, П?вденний Судан ? Конго.

?вангел?зац?я в мусульманському контекст?

Ал?кс?й ?отовск?й з Казахстану, що працю? на телеканал? «EWTN», подякувавши за цей в?зит, запитував про те, як зд?йснювати ?вангел?зац?ю в контекст?, де б?льш?сть становлять мусульмани, ? що побачене серед католик?в Казахстану стало для нього натхненням. В?дпов?даючи, Свят?ший Отець сказав, що був радий зустр?ти в катедральному собор? «наст?льки рад?сних, щасливих, сповнених ентуз?азму католик?в». Щодо сп?в?снування з мусульманами, то в?н зазначив, що у багатьох частинах св?ту ? приклади прекрасного сп?в?снування.

Папа розпов?в, що напередодн? м?жрел?г?йного конгресу в?н зустр?вся з критикою, мовляв, це ? «розпалюванням релятив?зму». «Жодного релятив?зму! Кожен сказав сво?, вс? шанували позиц?ю ?ншого, але д?алогували як брати. Бо якщо нема д?алогу, то ? або незнання, або в?йна», – сказав в?н, п?дкреслюючи, що краще жити як брати, бо дуже часто т? в?йни, як? помилково вважають «рел?г?йними», випливають ?з нестач? п?знання одн? одних. «? це не релятив?зм, я не в?дмовляюся в?д сво?? в?ри, якщо говорю з в?рою ?ншого. Б?льше того, я роблю честь мо?й в?р?, бо ?? слуха? ?нший, а я слухаю його. У мене виклика? захоплення, що наст?льки молода кра?на, з багатьма проблеми, як от кл?мат, виявилася здатною провести с?м зустр?чей такого характеру: всесв?тня зустр?ч за участ? юде?в, християн, мусульман, сх?дних рел?г?й. За столом було видно, що вс? говорили та слухали з пошаною», – зазначив Свят?ший Отець.

Оживити св?дчення

Рудольф ?ер??, який також представляв «EWTN», звернув увагу на те, що в ?вроп? багато Церков втрачають в?рних, молодь не ма? нам?ру ходити до церкви. «Наск?льки Ви стурбован? ц??ю тенденц??ю ? що збира?теся робити?» – запитував в?н. Папа наголосив, що перша р?ч, яко? потр?бно, це бути посл?довними. Бо якщо ?пископ чи священик не ? посл?довним, молодь, «маючи нюх», скаже «до побачення». Якщо Церква, де б вона не була, «б?льше дума? про грош?, про розвиток, про душпастирськ? програми, а не про душпастирство», то це не приваблю? людей. «Я думаю, що пастир? повинн? рухатися вперед, але якщо вони втратили запах овечок, а в?вц? втратили запах пастир?в, то вперед не ?демо», – сказав Наступник святого Петра, зазначивши, що багато говориться про те, як осучаснити душпастирство, ? це добре, доки це залиша?ться в руках пастиря. Тож коли десь ? якась криза, перше запитання, яке потр?бно ставити: чи душпастир ма? контакт з людьми? Чи це стадо ма? пастиря? «Не йдеться про осучаснення: зв?сно, потр?бно оновлювати методи, це правда, але якщо браку? пастирського серця, то не працюватиме жодне душпастирство. Жодне», – наголосив Папа.