Папа до єпископів Угорщини: Церква повинна будувати мости діалогу
Світлана Духович – Ватикан
Прибувши у неділю, 12 вересня 2021 р., до Будапешта, щоб очолити заключну Святу Месу 52-го Міжнародного Євхаристійного Конгресу, Папа Франциск відразу з аеропорту від’їхав до Музею Мистецтв у центрі міста, розташованого неподалік Площі Героїв, місця проведення цього богослужіння.
В приміщеннях музею Глава Католицької Церкви мав, насамперед, приватну зустріч з Президентом і Прем’єр-міністром Угорщини. У ній також взяли участь Державний Секретар Святого Престолу та Секретар у справах стосунків з державами. Серед тем, які обговорювалися, були роль Церкви в державі, зусилля на користь збереження довкілля та захист і підтримка сім’ї.
Наступною стала зустріч з угорським єпископатом, під час якої Папа Франциск виголосив свою першу промову. Звертаючись до єпископів, він подякував їм за гостинність та за організацію Міжнародного Євхаристійного Конгресу, «який нагадує про центральність Євхаристії в житті Церкви».
Жертва Христа і жертва мучеників
Серцевиною промови Святішого Отця став образ євхаристійного чину: «у хлібі та вині ми бачимо Христа, Який жертвує за нас Своє Тіло та Свою Кров». «Угорська церква з її довгою історією, позначеною непохитною вірою, гоніннями та кров’ю мучеників, має особливий зв’язок із жертвою Христа, – наголосив він. – Багато братів і сестер, багато єпископів і священиків пережили в своєму житті те, що звершували на вівтарі: вони були змелені, як зерна пшениці, щоб усі могли бути нагодовані Божою любов’ю; вони були вичавлені, як виноград, щоб кров Христа стала лімфою нового життя; вони були розламані, але їхня жертва любові стала євангельським зерном відродження, закладеним в історію цього народу».
Охороняти минуле і дивитися в майбутнє
Наступник святого Петра зазначив, що ця історія мучеництва та крові повинна спонукати нас вирушити у майбутнє з тим самим бажанням мучеників: «жити любов’ю та свідчити Євангеліє». В житті Церкви, за його словами, потрібно завжди поєднувати ці дві реальності: «охороняти минуле та дивитися в майбутнє», знаходячи нові шляхи проповідування Євангелія. Папа пригадав про угорських сестер Згромадження Ісуса (Congregatio Jesu), які були змушені залишити батьківщину й емігрувати до Аргентини через релігійні переслідування. Він зазначив, що для нього вони стали свідками мужності, терпеливості та любові до батьківщини. Святіший Отець висловив вдячність численним чоловікам і жінкам, які були змушені втікати, а також тим, хто віддав життя за свою батьківщину та за свою віру.
Християнська традиція – ріка нового життя
Звертаючись до угорських ієрархів, Єпископ Риму закликав їх прислухатися до слів Папи Венедикта XVI, який під час однієї із загальних аудієнцій 2006 року наголосив, що християнська традиція «не є сукупністю речей і слів, подібною до коробки, наповненої неживими предметами», натомість, вона є «рікою нового життя, що випливає з першоджерел, протікаючи від Христа до нас, і залучає нас до історії Бога та людства». Ці слова співзвучні з темою 52-го Міжнародного Євхаристійного Конгресу «В Тобі всі мої джерела», що була взята з 88-го псалма.
Папа додав, що єпископське служіння потрібне не для того, аби повторювати новину минулого, а «є пророчим голосом вічної актуальності Євангелія у житті святого Божого люду та в історії сьогодення».
Єпископи – благовісники Євангелія
Вселенський Архиєрей запропонував єпископам декілька порад для здійснення цієї місії. Перша з них – це бути благовісниками Євангелія. «Не забуваймо, що зустріч з Христом є центром життя Церкви, – підкреслив він. – Іноді, особливо, коли суспільство навколо нас, здається, не в захваті від того, що саме ми пропонуємо як християни, виникає спокуса закритися, захищаючи інституції та структури. Сьогодні у вашій країні відбуваються великі зміни, які переживає також і вся Європа. Після тривалого періоду, коли людям не дозволяли сповідувати свою віру, з приходом свободи виникають нові виклики, з якими доведеться зіткнутися в контексті зростаючого секуляризму та послаблення спраги за Богом».
Христос – джерело живої води
Святіший Отець закликав пам’ятати, що джерелом живої води, яка безупинно тече і втамовує нашу спрагу, є Христос. «Структури, установи та присутність Церкви у суспільстві, – зауважив він, – служать лише для того, щоб пробудити в людях спрагу Бога та принести їм живу воду Євангелія». Отже, покликання єпископів, за його словами, полягає не в бюрократичному управлінні структурами, не в шуканні привілеїв, не в тому, аби бути князями, а слугами, в тому, щоб пристрасно любити Євангеліє таким, яким воно є. Папа закликав єпископів «бути свідками і провісниками Доброї Новини, провісниками радості, з батьківським серцем бути поруч зі священиками та богопосвяченими особами, плекаючи мистецтво слухання». Він наголосив, що єпископ повинен бути близьким до Бога, молячись від серця, а не автоматично; близьким з іншими єпископами, дбаючи про єдність єпископату і приймаючи відмінності кожного; близьким до священиків, стаючи батьком для священників і богопосвячених осіб, не виключаючи нікого з них, навіть найважчих; і близьким до народу, прислухаючись до порад апостола Павла, в яких він наголошував на важливості віри, яку Тимотеєві передали його бабуся і матір (пор. І Тим 1, 5).
Свідки братерства
«Будьте свідками братерства», – такою була друга порада, яку Папа Франциск дав угорським єпископам. «Ваша країна – підкреслив він, – це місце, де люди різних народів тривалий час співіснують між собою. Різні етнічні групи, меншини, релігійні конфесії та мігранти також перетворили цю країну на багатокультурне середовище. Це щось нове і, принаймні на початку, лякає. Різноманітність завжди трохи лякає, бо ставить під загрозу набуту впевненість та порушує досягнуту стабільність. Однак це чудова можливість відкрити своє серце для євангельського послання: “Любіть один одного, як Я полюбив вас” (Ів. 15, 12)».
Власна ідентичність не може бути причиною ворожості
Святіший Отець зауважив, що в умовах культурного, етнічного, політичного та релігійного різноманіття перед нами стеляться дві дороги: «або закритися у жорсткому захисті нашої так званої ідентичності, або відкритися на зустріч з іншими та спільно плекати мрію про братерське суспільство». Папа нагадав угорським єпископам, що саме в Будапешті 2017 року вони зустрілися з представниками інших єпископських конференцій Центральної та Східної Європи, і під час тієї зустрічі було наголошено, що приналежність до власної ідентичності ніколи не може стати причиною ворожості та зневаги до інших , а навпаки, допомогою у діалозі з різними культурами.
Нове обличчя Церкви
Наступник святого Петра пригадав про Ланцюговий міст над Дунаєм, що замінив нестійкий дерев’яний міст і служив для з’єднання двох міст Буди та Пешти, які були об’єднанні в одне місто вкінці XIX сторіччя.
Папа заохотив ієрархів, разом зі священиками та душпастирськими співробітниками, показувати справжнє обличчя Церкви, яка є матір’ю, «привітне обличчя до кожного, навіть до тих, хто прибуває ззовні, братерське обличчя, відкрите до діалогу». «Будьте душпастирями, що мають у серці братерство, – закликав він. – Не господарями отари, а батьками та братами. Нехай стиль братерства, який я прошу вас розвивати зі священиками та з усім Божим людом, стане яскравим знаком для Угорщини. Таким чином, сформується Церква, в якій особливо миряни у всіх сферах свого повсякденного, сімейного, суспільного та професійного життя стануть закваскою євангельського братерства. Нехай угорська Церква буде будівельником мостів та рушієм діалогу!»
Будівничі надії
Третя порада, яку Папа Франциск запропонував угорським єпископам – це бути будівничими надії. «Якщо ми поставимо Євангеліє в центр і свідчитимемо його у братній любові, ми можемо з надією дивитися в майбутнє, навіть якщо ми сьогодні переживаємо маленькі чи великі бурі», – підкреслив він, зазначаючи, що Церква покликана породжувати в житті людей «відрадну впевненість у тому, що Бог є милосердям, що Він любить нас кожної хвилини життя і завжди готовий пробачити і підняти нас». «Спокуса занепасти духом і зневіритися, – пояснив він, – ніколи не походить від Бога; вона походить від ворога, але підживлюється у багатьох ситуаціях: за фасадом добробуту, за шатами релігійних традицій можуть приховуватися багато темних аспектів».
Євангеліє оживляє надію
Єпископ Риму вказав на численні труднощі, які пережило угорське суспільство в період переходу від диктатури до відновленої свободи: занепад морального життя, зростання злочинності, торгівля наркотиками і торгівля людськими органами, а також проблеми в сім’ях і бідність. В цьому контексті Церква, за його словами, повинна дбати про те, аби люди ніколи не були позбавленими світла надії. «Звіщення Євангелія, – наголосив Папа, – оживляє надію, бо нагадує нам, що у всьому, що ми переживаємо, присутній Бог, Він супроводжує нас, дарує нам мужність і креативність, щоб завжди починати нову історію». Святіший Отець процитував слова угорського кардинала Слуги Божого Йожефа Міндсенті, який наприкінці свого життя, сповненого страждань через переслідування, писав: «Бог – молодий. Майбутнє за Ним. Це Він пробуджує в окремих людях і націях нове, молоде і майбутнє. Тому ми не можемо впадати у відчай».
Наступник святого Петра закликав єпископів завжди, незважаючи на суспільні чи церковні кризи, бути будівничими надії. Вони завжди повинні мати слова заохочення, і з їхніх уст не повинні лунати висловлювання, «що створюють дистанцію і нав’язують судження», а лише ті, «що допомагають Божому людові впевнено дивитися в майбутнє, допомагають людям стати вільними та відповідальними протагоністами життя, що є даром благодаті, який потрібно прийняти, а не головоломкою, яку потрібно вирішувати». «Нехай Кубик Рубіка – вашого талановитого і відомого архітектора – залишиться блискучою грою, а не взірцем на все життя!» – закликав Папа.
Звертаючись до угорських єпископів, Святіший Отець підкреслив, що Угорщина також потребує оновленого звіщення Євангелія, нового суспільного та релігійного братерства, потребує «надії, що будується день за днем, щоб з радістю дивитися в майбутнє». «Ви є душпастирями протагоністами цього історичного процесу, цієї прекрасної пригоди. Нехай Бог утвердить вас у радості вашої місії! Я дякую вам за все, що ви робите, і благословляю вас від усього серця. Нехай Матір Божа захищає вас, а святий Йосиф оберігає вас», – промовив він на завершення.
