Папа: Тепер наша черга боротися проти п?дступних ?деолог?й
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Ц? пастир?, мученики за в?ру, здобули та залишили для румунського народу ц?нну спадщину, яку можемо п?дсумувати двома словами: свобода й милосердя», – сказав Свят?ший Отець, пропов?дуючи п?д час Божественно? Л?тург??, яку в?н вранц?, 2 червня 2019 р., очолив у парку Свободи в м?ст? Блаж, що ? центром румунських греко-католик?в. В цьому м?сц? розм?щена резиденц?я Верховного Архи?пископа Фа?араша та Альба-Юл??.
Вперше п?д час свого понтиф?кату, Папа Франциск в рамках Апостольсько? подорож? очолив Святу Л?тург?ю у в?зант?йському обряд?, з якою познайомився ще в юност?, прислуговуючи укра?нському салез?янинов? Слуз? Божому о. Стефану Чм?лю в салез?янськ?й колег?? в Буенос-Айрес?. Головним сп?вслужителем Свят?шого Отця був Блаженн?ший Луч?ян кардинал Мурешан, Глава Румунсько? Греко-Католицько? Церкви.
Беатиф?кац?я с?мох священомученик?в
П?сля «Малого входу» в?дбулася беатиф?кац?я с?мох греко-католицьких ?пископ?в, що постраждали за в?ру п?д час комун?стичного режиму. Це були священомученики Валер?у Траян Френц?у, Вас?ле Афтен??, ?оан Суч?у, Т?т Л?в?у К?незу, ?оан Балан, Александру Русу та кардинал Юл?у Хоссу. Блаженн?ший Луч?ян звернувся до ?пископа Риму з проханням про проголошення цих ??рарх?в блаженними, постулятор прочитав коротк? б?ограф?? кандидат?в на прославу, п?сля чого Свят?ший Отець зачитав беатиф?кац?йну формулу. Дал? внесено ?кону новопроголошених блаженних, родич? блаженних внесли мощ?, п?сля чого Блаженн?ший Луч?ян звернувся до ?пископа Риму з подячним словом. Наприк?нц? Л?тург?? Папа поблагословив згадану ?кону.
Варто зазначити, що ця беатиф?кац?я була винятковою з огляду на те, що прославу блаженних в?д ?мен? Папи, зазвичай, зд?йсню? Префект Конгрегац?? в справах визнання святих. Ця ж була доверщена особисто Свят?шим Отцем. Дос? це траплялося лише трич?: 16 серпня 2014 р. – беатиф?кац?я корейських мученик?в п?д час в?зиту до ц??? кра?ни, 19 жовтня 2014 р. – беатиф?кац?я Папи Павла VI на площ? Святого Петра у Ватикан? та 8 вересня 2017 р. – беатиф?кац?я священика й ?пископа п?д час в?зиту до Колумб??.
Оздоровлення сл?понародженого
В?дправною точкою для роздум?в Наступника святого Петра п?д час пропов?д? стало читання з ?вангел?? в?д ?вана, в якому розпов?далося про те, як ?сус оздоровив сл?понародженого чолов?ка. «Учителю, хто згр?шив, в?н чи батьки його, що сл?пий народився?». За словами Свят?шого Отця, це запитання учн?в «викликало сер?ю жест?в ? д?й», як? показали, «що саме, в д?йсност?, засл?плю? людське серце».
П?дкресливши, що сл?пота цього чолов?ка не була плодом гр?ха, ?сус зм?шав земний порох з? слиною, помастив його оч? й наказав умитися в купел? Силоам, п?сля чого той прозр?в. Папа звернув увагу на те, що про саме чудо розпов?да?ться в двох реченнях, натом?сть подальша к?лькастор?нкова розпов?дь присвячена реакц?? та дискус?ям:
«Зда?ться, що його життя, й, особливо, оздоровлення, ста? чимось банальним, курйозним або предметом дискус??, як також роздратування та неприйняття. Спочатку оздоровленого сл?пця допиту? здивований натовп, дал? – фарисе?, як? також допитують його батьк?в. Вони п?ддають сумн?ву тотожн?сть зц?леного, пот?м заперечують Божу д?ю, мовляв, Бог не д?? в суботу, доходять до того, що сумн?ваються, чи цей чолов?к справд? народився сл?пим».
Пр?оритети ?суса та наш спротив
Все це, за словами Свят?шого Отця, показу?, «наск?льки важко зрозум?ти д?? та пр?оритети ?суса, спроможного поставити в центр? того, хто перебував на перифер??, особливо тод?, коли вважа?ться, що перш?сть за “суботою”, а не за любов’ю Отця, Який прагне спасти вс?х людей». Тож сл?пець мус?в жити не лише з власною сл?потою, але й поряд ?з засл?пленням оточуючих.
«Цим ? спротив ? ворож?сть, що випливають з людського серця, коли в центр? зам?сть людсько? особи ставляться частков? ?нтереси, ярлики, теор??, абстракц?? та ?деолог??, як? там, куди приходять, не роблять н?чого ?ншого, як засл?плюють ус?х та все», – сказав пропов?дник, додаючи, що Господня лог?ка, натом?сть, ? ?ншою: В?н не хова?ться в ?деолог?чних абстракц?ях, але шука? людину з ?? обличчям, ранами та ?стор??ю.
Тягар ?деолог?? та ц?нна спадщина
За словами Свят?шого Отця, румунська земля «добре зна?» страждання людей, спричинюван? тод?, коли «вага ?деолог?? чи режиму ста? б?льшою в?д життя». М?сцевий люд пережив «слова й д??, що ?рунтуються на дискредитац??, що доходять аж до вигнання та знищування того, хто не може захистися, змушують замовкнути розб?жн? голоси».
«Згадаймо, зокрема, с?м греко-католицьких ?пископ?в, яких я мав рад?сть проголосити блаженними. Перед обличчям жорстокого пересл?дування з боку режиму, вони виявили зразкову в?ру та любов для свого народу. З великою мужн?стю та внутр?шньою ст?йк?стю, вони п?ддалися суворому ув’язненню, вс?лякого роду образам, лиш би не зректися приналежност? до сво?? любо? Церкви. Ц? пастир?, мученики за в?ру, здобули та залишили румунському народов? ц?нну спадщину, яку можемо п?дсумувати двома словами: свобода й милосердя», – сказав Папа.
Нов? п?дступн? ?деолог?? та завдання для християн
Пропов?дник зауважив, що нов? блаженн? постраждали та принесли в жертву сво? життя, протистоячи ?деолог??, ворож?й до свободи та фундаментальних прав людини. Водночас, р?шуч?сть у визнанн? в?ри супроводжувалася готовн?стю до мучеництва без ненавист? до пересл?дувач?в, до яких вони виявляли лаг?дн?сть. ? це «пророче послання» ? сьогодн? заохоченням «перемагати образу любов’ю та прощенням».
«Дорог? браття й сестри, також ? сьогодн? з’являються нов? ?деолог??, як? в п?дступний спос?б стараються нав’язуватися та викор?нювати наш люд з його найбагатших культурних ? рел?г?йних традиц?й. Це ?деолог?чн? колон?зац??, як? зневажають ц?нн?сть особи, життя, подружжя й с?м’? та в?дчужуючими, однаково ате?стичними, як в минулому, пропозиц?ями завдають шкоди наш?й молод? й д?тям, позбавляючи ?х кор?ння, необх?дного для зростання», – сказав Глава Католицько? Церкви, заохочуючи в?рних «нести св?тло ?вангел?я» сучасникам ?, насл?дуючи новопроголошених блаженних, боротися проти цих нових ?деолог?й. «Тепер наша черга боротися так, як вони в св?й час», – наголосив в?н.
Особлив? моменти богослуж?ння
П?д час Божественно? Л?тург?? використовувалися чаша та ?вангел?я, як? вживав один з новопроголошених блаженних – священомученик Валер?у Траян Френц?у. Горне с?далище було виготовлене ?з дерева з в’язничних л?жок та металу з ?рат?в, взятих ?з тюрми, в як?й померли блаженн?.
На м?сця проведення богослуж?ння з?бралося приблизно 60 тисяч людей, ще 20 тисяч – на площах Блажу, сл?дкували за Л?тург??ю через телеекрани. Були присутн?, зокрема, Президент ? Прем’?р-м?н?стр. Разом з Папою молилися також ?пископи та паломники з Укра?ни.
