Папа проголосив блаженними румунських греко-католицьких ?пископ?в
Св?тлана Духович – Ватикан
Пересл?дування греко-католик?в у Румун?? з боку комун?стичного режиму в 1948 роц? було одним ?з найжорсток?ших в ?стор?? ХХ стор?ччя. Перед репрес?ями в кра?н? нал?чувалося понад п?втора м?льйона в?рних, а п?сля п’ятдесяти рок?в пересл?дувань ?х стало вдво? менше. Жертвами цих репрес?й стали ?пископи Валер?у Траян Френц?у, Вас?ле Афтен??, ?оан Суч?у, Т?т Л?в?у К?незу, ?оан Балан, Александру Русу та кардинал Юл?у Хоссу, яких Папа Франциск в останн?й день Апостольського в?зиту до Румун??, нед?лю 2 червня 2019 р., проголосив блаженними п?д час Свято? Л?тург?? в м?ст? Блаж.
Владики Френц?у, Афтен??, Суч?у, К?незу загинули мученицькою смертю у в’язниц?, ?ншим трьом вдалося вижити в тюрмах, але вони померли п?д час примусових роб?т на засланн?.
Сумна перед?стор?я
Аби зрозум?ти мучеництво цих ??рарх?в, варто коротко пригадати ?стор?ю Румунсько? Греко-Католицько? Церкви. К?лька стол?ть тому частина ??рарх?в Православно? Церкви Румун?? ув?йшла в повне сопричастя з Католицькою Церквою. Формально ун?я була довершена в XVIII стор?чч?, коли рег?он Транс?льван??, зв?льнений в?д панування Османсько? ?мпер??, опинився п?д владою династ?? Габсбур??в. Коли в 1945 роц? комун?сти захопили владу в Румун??, тод?шн?й прем’?р-м?н?стр Петру ?роза намагався обмежити вплив Церкви на сусп?льство. В його немил?сть потрапила, насамперед, Католицька Церква, з якою в?н чинив те саме, що й Стал?н з греко-католиками в Укра?н?: розгорнув кампан?ю дискредитац?? проти Ватикану й католик?в, представляючи ?х як прихильник?в ?ноземно? та ?мпер?ал?стично? влади, метою яко?, н?бито, було вплинути на пол?тичну й соц?альну ситуац?ю в Румун??.
В?дпов?дь на репрес??
Молитва, ?дн?сть та в?рн?сть Пап? без жодних вагань – такою була в?дпов?дь греко-католицьких ?пископ?в Румун??, що привело багатьох з них на шлях мученицько? смерт? – насл?док продумано? та систематично? стратег?? знищення. Комун?стична влада почала закривати школи й монастир?, конф?скуючи всю власн?сть Церкви, а в жовтн? 1948 року скликано так званий «синод» духовенства, який, п?д приводом перегляду стосунк?в з Римом, насправд?, мав на мет? при?днати греко-католицьку Церкву до православно?. Це з?брання не мало н?яко? канон?чно? ваги, бо не було запрошено н?кого з ?пископ?в, а деяк? священики, що брали в ньому участь, залишили так званий «синод» в?дразу п?сля того, як д?зналися про його справжню мету.
З того часу влада наказала арештувати ?пископ?в, закрити монастир? та в?дати ?х п?д контроль Православно? Церкви, церковну власн?сть в?ддати держав?, а Секур?тате – тод?шня та?мна пол?ц?я – ретельно намагалася зробити все для того, аби не залишилося й сл?ду в?д греко-католик?в, а тим б?льше, в?д ?хн?х ?пископ?в. Серед тих хто, мученицькою кров’ю засв?дчили свою в?ру, були власне с?м ?пископ?в. Сл?д згадати, що з дня арешту ?пископ?в до 25 грудня 1989 року ?диною прилюдною Божественною Л?тург??ю, яку могли вислухати в?рн?, була та, що транслювалася на хвилях Рад?о Ватикану.
Священомученик Валер?у Траян Френц?у
Валер?у Траян Френц?у народився 25 кв?тня 1875 року в с?м’? греко-католицького священика. П?сля зак?нчення сем?нар?? в Бухарест?, 1898 року отримав ??рейськ? свячення в м?ст? Лугож. Дал? навчався у В?дн?, де отримав ступ?нь доктора. В 1912 роц? був висвячений на ?парха Лугожа, а 1922 року очолив ?парх?ю Орад?, де в?дзначився апостольською ревн?стю у буд?вництв? храм?в, сем?нар?? та шк?л. У 1948 Папа П?й XII надав йому архи?пископську г?дн?сть. Архи?пископ Френц?у захищав Католицьку Церкву в?д напад?в комун?стичного режиму, збер?гаючи в?рн?сть Апостольському Престолов?. В жовтн? 1948 року його було заарештовано разом з ?ншими ?пископами. В?н помер 11 липня 1952 року у в’язниц? м?ста Сиг?т-Мармароський внасл?док важко? хвороби, отримано? в нелюдських тюремних умовах.
Священомученик Вас?ле Афтен??
Вас?ле Афтен?? народився 14 липня 1899 року в м?ст? Лодроман. П?д час Першо? св?тово? в?йни був на фронт? в Галичин?, а по ?? завершенн? 1919 року вступив до сем?нар??. Навчався також у Рим?, де здобув ступ?нь доктора богослов’я. 1926 року Вас?ле отримав ??рейськ? свячення ?, повернувшись на батьк?вщину, викладав у Богословськ?й академ?? м?ста Блаж. 1940 року його призначено ?пископом-пом?чником архи?парх?? Фа?араша ? Альба-Юл??. Вноч? з 28 на 29 жовтня 1948 року владику Афтен?? заарештували й тримали в ув’язненн? в п?двалах М?н?стерства внутр?шн?х справ у Бухарест?. У березн? 1950 року п?д час жорстоких допит?в в?н отримав ?нсульт, внасл?док якого помер 10 березня.
Священомученик ?оан Суч?у
?оан Суч?у народився в м?ст? Блаж у с?м’? греко-католицького священика. П?сля зак?нчення сем?нар??, навчався в Рим?, де захистив докторську дисертац?ю ? 1931 року став священиком. Повернувшись до Румун??, в?дзначився як усп?шний викладач у старших класах шк?л та Богословськ?й академ??. 1940 року отримав ?пископськ? свячення ? став ?пископом-пом?чником ?парх?? Орад?, де служив ш?сть рок?в. У 1947 роц? його призначено Апостольським адм?н?стратором Фа?араша ? Альба-Юл??. 1948 року владику ?она Суч?у трич? арештовували, останн?й арешт в?дбувся в жовтн? того року. В?н помер з голоду в тюрм? м?ста Сиг?т-Мармароський 27 червня 1953 року.
Священомученик Т?т Л?в?у К?незу
Т?т Л?в?у К?незу народився 22 грудня 1904 року також у с?м’? греко-католицького священика. П?сля навчання у сем?нар??, завершив студ?? в Рим?, де захистив докторську дисертац?ю з ф?лософ?? та отримав ступ?нь маг?стра богослов’я, п?сля чого був висвячений на священика в 1931 роц?. П?сля повернення до Румун??, спочатку займався викладацькою д?яльн?стю, пот?м був призначений протопресв?тером у Бухарест?, а згодом – канон?ком у Блаж?. Отця Т?та арештували у жовтн? 1948 року та в?дправили до в’язниц? у Келдерушан?, де його п?дп?льно висвятили на ?пископа у 1949 роц?. В?н загинув внасл?док жахливих умов у тюрм? в Сиг?т-Мармароському 15 с?чня 1955 року.
Священомученик ?оан Балан
?оан Балан народився в м?ст? Теюш 12 лютого 1880 року. Навчався в сем?нар?ях Альба-Юл?? та Бухареста. В 1903 роц? отримав ??рейськ? свячення в Блаж?, а 1906 року захистив докторську дисертац?ю з богослов’я у В?дн?. В?н був ректором Богословсько? академ?? та канон?ком в Блаж?, де займався також редагуванням Сх?дного Канон?чного Права. У 1936 роц? його призначили ?пархом Лугожа. Був зарештуваний 29 жовтня 1948 року та ув’язнений в С??ет?. В 1955 роц? його зв?льнили з тюрми, але в?дправили на заслання, п?д час якого в?н п?дтримував в?рних греко-католик?в у збереженн? в?рност? сво?й Церкв? та дбав про утримання церковно? структури в п?дп?лл?. В 1956 роц? його знову взяли п?д арешт ? в?дправили до православного монастиря в Ч?оро?ерла, де в?н пров?в три останн?х роки свого життя. Аж до само? смерт? владика ?оан Балан зазнавав безперервного тиску з боку тих, як? змушували його перейти до православ’я. Це прискорило його смерть, що настала 4 серпня 1959 року.
Священомученик Александру Русу
Александру Русу також був сином греко-католицького священика. В?н народився в Шаул?а-де-Кимп?? 22 листопада 1884 року. П?сля навчання в сем?нар??, здобув докторський ступ?нь з богослов’я, а 1910 року отримав ??рейськ? свячення в м?ст? Блаж. Займався викладацькою д?яльн?стю та писав статт? для християнсько? газети. Папа П?й Х? 1930 року призначив його першим ?пархом новостворено? Марамурешсько? ?парх??. В 1946 роц? Синод обрав його кандидатом на митрополита, але цьому завадив комун?стичний режим. Його також заарештували в жовтн? 1948 року разом з ?ншими ??рархами, зв?льнено 1955 року й знову заарештовано наступного року. Владика Александру Русу загинув у тюрм? м?ста ?ерла 9 травня 1963 року.
Священомученик Юл?у Хоссу
Юл?у Хоссу, син греко-католицького священика, народився 31 с?чня 1885 року. П?сля зак?нчення школи отримав запрошення на богословськ? студ?? до Риму, де здобув ступ?нь доктора з ф?лософ?? та богослов’я, а в 1910-му отримав ??рейськ? свячення. Папа Венедикт XV 1917 року призначив його ?пархом ?ерли. Владика Хоссу в?д?грав важливу роль у под?ях при?днання Транс?льван?? до Корол?вства Румун??, був сенатором, дбав про утвердження ?дност? кра?ни. П?сля перенесення ?пископського ос?дку в 1930 роц?, став ?пархом Клужа-?ерли. Разом з ?ншими ?пископами заарештований у жовтн? 1948 року. В?д 1950 до 1955 року владика Хоссу перебував в ув’язнен? в С?гет?, а оп?сля його в?дправила на заслання, де в?н помер 28 травня 1970 року внасл?док важких умов утримання.
22 лютого 1969 року Папа Павло VI хот?в надати кардинальську г?дн?сть ?пископам Хоссу та Мартону, але румунський уряд погодився т?льки з кардинальським призначенням для Мартона. Незважаючи на це, Павло VI призначив владику Юл?у Хоссу кардиналом in pectore, оголосивши про це призначення в 1973 роц?, вже п?сля його смерт?.
