Мученик Едуард Профіттліх: смерть для Христа найкраще завершення мого життя
с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан
В суботу, 6 вересня 2025 року, під час урочистої Святої Меси на площі Свободи у центрі Таллінна, столиці Естонії, відбулася беатифікація архиєпископа Едуарда Профіттліха, мученика за віру. Богослужіння з цієї нагоди очолив папський легат, кардинал Крістоф Шенборн, архиєпископ-емерит Відня. Ця беатифікація є першою в історії Католицької Церкви в Естонії та однією з перших у країнах Північної Європи аж від часів XVI століття. Преосвященний Філіп Журдан, Єпископ Таллінна, напередодні беатифікації зазначив, що «життя та жертва єпископа-мученика Едуарда Профіттліха стали символом відстоювання віри, свободи та відданості». За його словами, «це не просто день пам’яті чи католицьке свято. Це, без перебільшення, свято для всієї Естонії. Це ширша культурна та соціальна подія, яка відкриває можливість для обговорення питань віри, свободи та людської гідності».
Памʼять про жертв репресій
Напередодні беатифікації в комплексі монастиря домініканців у Таллінні упродовж майже 24 годин тривало зачитування близько 23 тисяч імен естонців, які загинули внаслідок комуністичних репресій в радянських таборах для полонених або в Сибірі. У своїй проповіді кардинал Шенборн зазначив, що «за кожним з цих імен стояла історія, обличчя, серце, людина. Перед Богом жоден з них не був безіменним, анонімним, просто числом, серед багатьох». «Архієпископ Едуард Профіттліх є одним із них, якого часто згадуємо в останніх днях», – сказав проповідник. «Ви, вірні його Талліннської дієцезії, є причиною того, що він сьогодні піднесений до вшанування на вівтарях. Оскільки він не хотів її покидати, то не повернувся до Німеччини, добре розуміючи, що це майже неминуче призведе до його смерті»,– підкреслив кардинал. «Особиста святість завжди підтримується святістю Церкви, Христової Нареченої. З цієї причини сьогоднішній день є днем радості для Церкви, особливо для Церкви в Естонії», – додав архиєпископ Шенборн. Проповідник також зазначив, що беатифікація архиєпископа Едуарда Профіттліха відбувається в той час, коли «війна знову стала частиною гіркого повсякденного життя саме в цій частині світу. Надії на мир зазнають серйозних випробувань. У цій ситуації свідчення блаженного архиєрея набуває особливого значення», – додав він.
Життєва місія блаженного Едуарда
Едуард Профіттліх народився 1890 року в Бірресдорфі, Рейнланд-Пфальц, Німеччина. 11 квітня 1913 року вступив до ордену єзуїтів, 27 серпня 1922 року був рукоположений на священника. Продовжив навчання в Папському східному інституті в Римі. У червні 1923 року захистив докторську дисертацію з філософії, а через рік – із богослов’я в Кракові.
Життєва місія цього новомученика німецького походження привела його до Естонії, де від 1930 року він служив священником, а від 1936 року – першим католицьким єпископом у цій країні з часів Реформації. Під керівництвом єпископа Профіттліха Католицька Церква в Естонії мала інтенсивний пастирський та організаційний розвиток. Він присвятив себе розбудові Церкви, діалогу з іншими християнськими конфесіями та розвитку естонськомовної католицької культури. Його великим бажанням було залишатися з людьми, яким він служив, навіть коли це означало ризикувати життям. Коли Радянський Союз окупував Естонію в 1940 році, становище Церкви значно погіршилося. Профіттліх постав перед вибором: покинути Естонію чи залишитись у своїй парафії. Він вирішив залишитися. У листі до своєї родини в Німеччині він писав: «Навіть якщо майбутнє з людської точки зору не виглядає райдужним, я вирішив залишитися. Адже пастир має бути зі своєю отарою, розділяючи її радості й біди. Я хочу сказати всім, який добрий Бог, коли ми цілковито віддаємося Йому; якими щасливими можемо бути, коли готові пожертвувати всім – свободою і життям – заради Христа. Моє життя і – якщо так буде – моя смерть будуть життям і смертю для Христа. Це було б найпрекрасніше завершення мого життя». Це рішення визначило його подальшу долю.
Мученицька смерть
В ніч на 27 червня 1941 року єпископа заарештовало НКВД. Його вивезли до в’язниці в Кірові, в радянській Росії. Там його допитували кілька місяців, а 28 листопада 1941 року засудили до смертної кари за звинуваченням у підтримці еміграції та антиреволюційній діяльності. Помер від виснаження у в’язниці 22 лютого 1942 року, не дочекавшись виконання вироку. Беатифікаційний процес архиєпископа Профіттліха розпочався у 2003 році та завершився у грудні 2024 року, коли папа Франциск затвердив декрет про його мученицьку смерть. Проголошення блаженного Едуарда було заплановано на 17 травня 2025 року, однак, через смерть Папи Франциска її довелося відкласти. Нову дату беатифікації затвердив Папа Лев XIV.
