Мучениця Марія Магдалена Боді: вірність Христові ціною життя
с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан
В суботу, 6 вересня 2025 року, в місті Веспремі, Угорщина, відбулася беатифікація мучениці Марії Магдалени Боді, яка загинула з рук російського солдата, захищаючи свою чистоту. Святу Месу з цієї нагоди з доручення Папи Лева XIV очолив примас Угорщини кардинал Петер Ердьо Архиєпископ Естергома-Будапешта, який проголосив про зарахування Марії до лику блаженних Католицької Церкви. В своїй проповіді кардинал Петер зазначив, що блаженній мучениці Марії Магдалені Боді «ще не виповнилося 24 роки, коли вона пожертвувала своїм життям за віру та чистоту». «Її мученицька смерть не була несподіваним нещастям, а вінцем молодого і відданого життя. Це правда, що під час війни багато людей страждали і гинули, але в її випадку це не було просто випробування долі, а вершина глибокої і відданої католицької віри», – зазначив проповідник.
Життєвий шлях блаженної мучениці
Марія Магдалена Боді народилася 8 серпня 1921 року в місті Сіґліґет, Угорщина. Її батьки, звичайні селяни-хлібороби, не могли одружитися, оскільки не вдалося знайти документи батька. Незважаючи на це, вона взяла прізвище батька. Марія Боді зростала у бідному соціальному середовищі під опікою матері, бо батько був грубіяном, атеїстом і алкоголіком. Від матері Марія Магдалена отримала релігійне виховання та регулярно відвідувала парафію. Після прийняття Першого Причастя і Миропомазання дівчина присвятила себе вихованню дітей, прищеплюючи їм любов до Христа. Вона вповні жила чеснотою милосердя, беззастережно присвячуючи себе також служінню бідним та знедоленим. Життя блаженної було повністю позначене духом віри. Вона плекала глибоку набожність до Пресвятої Євхаристії, отож, в 1938 році взяла участь в одній із численних народних місій, що проводилися в її країні в рамках підготовки до Міжнародного Євхаристійного конгресу в Будапешті. Марія Боді хотіла присвятити себе чернечому життю, але згідно з тогочасними порядками жодне згромадження не могло її прийняти через неврегульований статус її батьків. Отож, під час духовних вправ вона присвятила себе Христу-Цареві, склавши приватну обітницю довічної чистоти. Від 1939 року Марія Магдалена працювала на фабриці у Фюзфой-Дьяртелепі. Як працівниця, вона вважала своїм покликанням провадити своїх колег до Христа, надаючи їм моральну і духовну підтримку. Зі спокоєм і рішучістю вона змогла здійснювати апостольство в своєму оточенні, завоювавши повагу колег та спричинившись до кількох навернень.
Мученицька смерть Марії Боді
На початку Другої світової війни вона разом зі своїми подругами допомагала багатьом літнім людям і матерям з маленькими дітьми та доглядала поранених у лікарні. З 1944 року, коли фронт наближався, поширювалися чутки про звірства, скоєні радянськими солдатами під час вторгнення в Угорщину. На світанку 23 березня 1945 року радянські війська дійшли до села Літера, де вона проживала. Марія Магдалена провела ніч разом із матір'ю та іншими людьми в сільському укритті. Того дня в післяобідній час вона перебувала з кількома жінками та дітьми біля входу до укриття, облаштованого у дворі місцевого замку, коли двоє озброєних радянських солдатів напали на них. Один із них спрямував Марію Магдалину до бункера, але вона знала, що її чекає, адже багато чула про насильства, скоєні солдатами. Щоб захистити свою невинність, вона вдарила солдата маленькими ножицями, які тримала в кишені, і спробувала втекти, попередивши інших жінок про небезпеку. За кілька хвилин солдат, який напав на Марію Магдалену, з’явився у дворі і відразу ж вистрілив: за свідченнями, шість куль влучили в тіло дівчини. Після першого пострілу Марія Магдалена зупинилася, після другого підняла руки до неба, а потім склала їх, промовивши: «Мій Господи, мій Царю, прийми мою душу!».
Зіткнувшись із небезпекою, вона вирішила залишитися вірною своїй обітниці невинності, навіть ціною життя. Слава її святості та мучеництва вийшла за межі національних кордонів, між іншим, завдяки діяльності Товариства друзів святої Марії Ґоретті, яке в свідченні віри Марії Магдалини та її надзвичайній жертві заради захисту своєї цнотливості, знайшло паралелі з історією молодої італійської святої.
