Звершити заклик Фат?мсько? Богородиц?: черниц? в Укра?н? моляться за мир
с. Ем?л?я Вандич, СНДМ – Ватикан
В 1945 роц?, коли ченц? та черниц? вигнан? з монастир?в та змушен? перейти в п?дп?лля, отець Роман Бахталовський, редемпторист, з благословення блаженного священномученика Григор?я Хомишина, ?пископа Стан?слав?вського, заснову? нове Згромадження Пресвято? Богородиц? Фат?мсько?, харизмою якого ? молитва ? жертва за навернення Рос??, мир у св?т? та припинення в?йни. В цьому роц? виповню?ться 80-р?ччя в?д заснування ц??? чернечо? сп?льноти. У нин?шн?й час, коли в Укра?н? трива? в?йна, харизма цього згромадження виявля?ться особливо актуальною.
Духовна спадщина о. Бахталовського
Сестра Соф?я Дереш, Генеральна Настоятелька Згромадження Пресвято? Богородиц? Фат?мсько?, в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News розпов?ла, що ?хня чернеча сп?льнота була заснована 13 вересня 1945 року. «Отець Бахталовський був духовним батьком ц??? богопосвячено? сп?льноти протягом сорока рок?в. В?н той, хто перший уклав нашу Конституц?ю ? провадив наше Згромадження», – розпов?да? с. Соф?я. За ?? словами, отець Роман був дв?ч? арештований ? в?дбував заслання у Сиб?р?. Пер?од його двох арешт?в ? заслання тривали дев’ятнадцять рок?в. П?сля повернення ?з заслання йому не дозволили повернутися на Зах?дну Укра?ну. Отож, в?н зупинився у м?ст? Хм?льнику В?нницько? област?, де й в?д?йшов до в?чност? 6 жовтня 1985 року та був там похований. Щороку черниц? мають можлив?сть в?ддати йому шану, як духовн? доньки сво?му засновников?, молячись на його могил?.
Спадком ? пам’яттю про отця Романа ? музей, який розташований у головному дом? Згромадження у Тернопол?. Сестра Соф?я висловила велику вдячн?сть пок?йн?й сестр? Над?? Голейко, а також сестр? Роман? Петрущак: «Ц? дв? особи зробили великий внесок у збереження ?стор?? Згромадження: сестра Над?я зум?ла зберегти це все, пронести кр?зь роки. А сестра Романа зум?ла все впорядкувати, представити ? подати як пам’ять для тепер?шн?х ? майбутн?х покол?нь». Вона також п?дкреслила, що «дуже великим дарунком ? скарбом для згромадження ? особист? реч? отця Романа, а особливо листи, як? в?н писав до сестер на полотн?». «Коли один ?з в’язн?в виходив на волю, ц? листи на полотн? були зашит? в куфайку (верхн?й одяг) ? п?зн?ше були передан? сестрам. Ц? листи ? справд? великим скарбом, вони збер?гаються в музе? згромадження ? ?х можуть переглянути в?дв?дувач? монастиря. Один ?з цих лист?в був звернений до сестер, а другий лист мав ч?тке звернення до настоятел?в», – розпов?ла Головна Настоятелька.
В?рн?сть харизм? Згромадження
Сестра Соф?я зазначила, що сестри в?дчувають особливу в?дпов?дальн?сть за те, наск?льки виконують харизму свого Згромадження, як зд?йснюють це сво? завдання. Вони завдячують отцю Роману, що зум?в побачити потребу заснування згромадження, м?с?я якого ? актуальною до сьогодн?. Сестра Соф?я под?лилася ц?кавою думкою про те, що, роздумуючи про об’явлення Фат?мсько? Богородиц?, а також п?д час духовних вправ п?д проводом священника, було акцентовано увагу на те, що Богородиця просила молитися за мир у св?т?, але приносити жертви ? покуту за навернення гр?шник?в. Черниця зазнача?, що нам варту? в тепер?шн?й час повернутися до того прохання Богородиц?, щоби творити молитву, жертву й покуту за навернення гр?шник?в ? молитву за мир у св?т?. Вона також розпов?ла, що ? в час повномасштабного вторгнення молитовне правило сп?льноти особливо не зм?нилося. Однак, на заклик Преосвященного владики Миха?ла Бубн?я сестри брали участь у безперервн?й молитв? монашества в нам?р? миру, ? цю практику вони продовжують дотепер.
М?с?йна д?яльн?сть Згромадження
Розпов?даючи про тепер?шню д?яльн?сть згромадження, с. Соф?я Дереш, насамперед, наголосила на тому, що ?хн?й засновник створював дв? г?лки: д?яльну та споглядальну. Остання д?яла деякий пер?од часу, коли були покликання до споглядального життя. На даний час не можна сказати, що вона завмерла, але перебува?, так би мовити, на пауз?, оск?льки нема? покликань. Але ? над?я, що прийде час, ? згромадження буде розвиватися та будуть покликання до споглядального життя. Концепц??ю контемплятивно? г?лки ? творити молитву й жертву в ст?нах монастиря, не виходячи назовн?.
Д?яльн?сть Згромадження Пресвято? Богородиц? Фат?мсько? ма? три основних напрямки. Це катехитично-педагог?чна праця, де сестри катехизують в школах при параф?ях; душпастирська праця, яку сестри виконують при параф?ях: пров?д р?зних сп?льнот, дбання про красу, чистоту храму, церковних риз, вип?кання просфор, провадження церковного сп?ву. Згромадження також ? засновником Братства Матер? Божо? Фат?мсько?. Ця молитовна сп?льнота д?? при храмах, де служать черниц?, як? й провадять цю молитовну сп?льноту. Трет?й напрямок д?яльност? згромадження це – м?с?йна праця, тобто ви?зди, реколекц??, науки, духовн? м?с?? з отцями редемптористами. Ця сфера також охоплю? пен?тенц?арне служ?ння, яке сестри протягом багатьох рок?в звершують у в'язниц?.
Пен?тенц?арне служ?ння
Першою сестрою, яка розпочала служ?ння у в’язниц?, була сестра Верон?ка К?шко, яка прослужила в м?ст? Ки?в? у сл?дчому ?золятор? Лук'ян?всько? в'язниц?. Також сестри виконують пен?тенц?арне душпатирське служ?ння у сл?дчому ?золятор? в м?ст? Кропивницькому. Це служ?ння ран?ше було б?льш систематичне, регулярне. На даний час воно пер?одичне, але трива?. ? досв?д цього пен?тенц?арного служ?ння ма? свою красу. «?нколи я задумувалася над словами Христа, що “я був у в'язниц?, ? ви в?дв?дали мене”. Тому що в'язниця це, можна сказати, – таке м?сце наче кра?на в кра?н?, м?сце з? сво?ми законами, сво?ми правилами ? ?нколи дуже часто з гр?хом, на жаль», – д?литься досв?дом с. Соф?я. «Але там ? люди ? т? люди, як? також, попри те все, що вони зробили в сво?му житт?, хочуть, щоб ?х любити ? хочуть доброго слова», – дода? черниця.
Сестра Соф?я под?лилася особливим випадком ?з в'язничного служ?ння, коли мала зустр?ч ?з дов?чно ув'язненим. Це був старший чолов?к, 55-60 рок?в, ? при ?хн?й перш?й зустр?ч? в?н дуже плакав, розпов?даючи, що в?н не винен. Сестра каже, що н?коли особисто не вникала в злочини в’язн?в, адже розум?ла, що кожен хоче бути кращим, н?ж в?н ? в д?йсност?. ? тому просто дивилася на нього та слухала. Кожного разу, коли вона приходила до в’язниц?, завжди приносила з собою свячену воду, ?конки, р?зн? молитовники. ? в той час мала з собою маленьку книжечку про блаженного Миколая Чарнецького, де в?н зображений на титульн?й стор?нц? у в'язниц? й в'язничному одяз?, за ?ратами. «? от мен? приходить в розмов? така думка, щоби тому дов?чно ув'язненому залишити той молитовник ? сказати йому: “Якщо ви невинн?, мол?ться до нього, тому що в?н також був невинно засуджений”. На довший час я в?д'?хала з м?ста Кропивницького. Мене не було упродовж трьох чи чотирьох м?сяц?в. Коли я повернулася, знову прийшла до в'язниц? ? хот?ла зустр?тися з цим в'язнем. ? як же була дуже здивована, коли мен? пов?домили, що справа цього в'язня, дов?чно ув'язненого, була переглянута, ? в?н виправданий», – розпов?дала з? зворушенням черниця, д?лячись, що для не? це було доказом чуда блаженного священномученика Миколая Чарнецького.
За словами с. Соф??, випадок ?з перегляду справи дов?чно ув’язненого був великим потряс?нням для вс??? в'язниц?, тому що, як правило, справи дов?чно ув'язнених не переглядають. «Цей випадок показу?, що варту? туди приходити», – п?дсумову? с. Соф?я. «За ц? роки в’язничного служ?ння було дуже багато р?зних випадк?в, р?зних людських доль. Для нас слово в’язень, звучить н?би з осудом, але ми не зна?мо людських доль, кожно? дол? людини, н? обставин», – каже черниця, додаючи, що ?нколи ставила соб? це питання: «Як би я повелася на тому м?сц?, будучи в т?й обставин?, чи будучи вихована в так?й с?м'?, чи живучи на цих теренах? Легко говорити, але коли приходить непроста хвилина, ми дуже часто можемо оступитися». Вона додала, що дуже часто, коли виходила з в'язниц?, ?й хот?лось побути в тишин?. ? на душ? завжди був такий мир, «який по-людськи неможливо пояснити».
Медичне служ?ння сестер
Дал? Генеральна Настоятелька розпов?ла, що черниц? ?з Згромадження Пресвято? Богородиц? Фат?мсько? взяли участь в проект? «Пром?нь над?? кр?зь ?рати» для п?дл?тк?в та для в’язничного служ?ння. Сестри змогли його реал?зувати за допомогою осв?тньо? платформи, яка ?м посприяла. Цей проект тривав протягом трьох м?сяц?в, ? сестри що два тижн? проводили заняття з п?дл?тками. Цей проект залишив в серцях молодих людей пром?нчик св?тла ? над?? на майбутн?. Кр?м цього, сестри мали можлив?сть придбати портативний ультразвуковий апарат, завдяки орган?зац?? Фонду зц?лення ран в?йни в Укра?н?, яка п?дтримала проект. З ?хньою допомогою та сприянням черниц? змогли послужити людям. Цього року, в рамках проекту «В здоровому т?л? – здоровий дух», монахин? зд?йснили три ви?зди на К?ровоградщину. 12-14 червня 2025 р., в?дбувся д?агностичний ультразвуковий скрин?нг у волонтерському простор? «KROP HUB», де черниц? проводили безкоштовне обстеження для в?йськових та ?хн?х родин. Таке ж обстеження монахин? провели в сл?дчому ?золятор? м?ста Кропивницького для в’язн?в ? прац?вник?в. А також у параф?? Р?здва ?вана Хрестителя в м. Кропивницький – для мешканц?в, як? опинилися в складних житт?вих ситуац?ях.
Знаходити над?ю в с?рих буднях
У контекст? Юв?лейного року над?? с. Соф?я поверта?ться до об’явлень Пресвято? Богородиц? в Фат?м?. Цей заклик до навернення черниця сприйма? не як звернення до когось, а до себе, до кожного з нас, щоби ми зм?нили сво? життя. «Ми зараз живемо в дуже важкий час, час в?йни, час пересл?дування, – каже вона, – ? дуже легко ? втратити над?ю, зламатися». «Мен? хочеться побажати кожному: сво?й сп?льнот?, сво?й родин?, в'язням, параф?янам, близьким людям, ц?л?й Укра?н?, щоби ми навчилися жити в буднях ? вм?ли приймати у ц? виклики життя, як? би вони не були», – заохочу? вона, бажаючи ус?м знаходити цю над?ю, вм?ти рад?ти, продовжувати жити, любити, одружуватися, народжувати д?тей». Вона зазнача?, що легко рад?ти, коли ? свято, урочист?сть, коли ми пережива?мо якусь визначну под?ю. «Але набагато важче вм?ти проживати будн? та с?р? дн?, вм?ти ?х проживати з любов'ю ? пам'ятати, що Господь ? милосердний», – дода? вона. Сестра Соф?я заохочу? вм?ти пробачити, найперше соб?, а також пробачити сво?му ближньому. ? в?рити, мати цю над?ю, що Господь нас не залишить, що ц? вс? випробування, як? пережива? наш народ, для чогось потр?бн?, а саме – для очищення. Вона закликала «пам’ятати слова Богородиц?, а саме заклик молитися за мир ? жертвувати сво? терп?ння за навернення гр?шник?в ? за навернення Рос??».
