杏MAP导航

Шукати

Отець Марк Фезняк Отець Марк Фезняк  

Отець Марк Фезняк, внук ? син укра?нських ?мм?грант?в в США, про шлях покликання

Священик Ф?ладельф?йсько? Архи?парх?? УГКЦ отець Марк Фезняк народився ? вир?с в США в с?м’? укра?нських ?мм?грант?в. В?н ?зростав у середовищ?, в якому Церква була с?м'?ю?, ? в якому з покол?ння в покол?ння передавалися в?ра ? традиц??. ?В них завжди був той дух, який я бачу в багатьох укра?нцях, як? тепер при?жджають до Сполучених Штат?в як б?женц?. ? це та краса, яку я знаю з дитинства?, – д?литься в?н.

Св?тлана Духович – Ватикан

«Я народився ? вир?с у маленькому м?стечку Мар?он-Гайтс в штат? Пенсильван?я в США. Саме туди прибула перша хвиля ?мм?грант?в з Укра?ни. Вони при?хали в цей рег?он, тому що там була робота: це був вугледобувний рег?он, ? т? перш? ?мм?гранти, як? при?хали в пошуках кращого життя, знайшли роботу на шахтах. ?м було нелегко», – так почина? свою ?стор?ю отець Марк Фезняк, священник Ф?ладельф?йсько? Архи?парх?? УГКЦ, який зав?тав до укра?нсько? редакц?? Рад?о Ватикану – Vatican News в середин? травня п?д час свого паломництва до Риму.

Ст?йк?сть перших ?мм?грант?в

Для отця Марка ?стор?я укра?нських м?грант?в в США т?сно переплетена з його особистою житт?вою дорогою ? шляхом його покликання. Перш? укра?нськ? ?мм?гранти, як п?дкреслив наш сп?врозмовник, прибули сюди в к?нц? 1800-х рок?в. «Це були дуже сильн? люди, – розпов?да? в?н. – Вони не знали мови. Вони прибули виконувати ф?зичну працю. Працюючи на шахтах, вони н?коли не бачили денного св?тла. Я не бачив сво?х д?д?в, бо вони померли ще до мого народження, але мен? розпов?дали, що вони йшли на роботу на св?танку, коли ще було темно, ? поверталися додому, коли вже темн?ло, ? працювали ц?лими днями в шахт?, де була непроглядна темрява. ?диний день, коли вони могли бачити денне св?тло, був у нед?лю. ? це назавжди закарбувалося в мо?й пам'ят?, що ц? чолов?ки – мо? д?дус? – були наст?льки хоробрими людьми, що працювали п?д землею, видобуваючи вуг?лля ш?сть дн?в на тиждень. Я н?коли не знав сво?х бабусь ? д?дус?в з обох бок?в, але мо? батьки були глибоко в?руюч?, ? вони розпов?дали нам ?стор?? т??? першо? ?мм?грац??. ?хня ст?йк?сть, коли вони ходили в шахту, назавжди закарбувалася в мо?й пам'ят?».

Отець Марк пригаду? розпов?д? сво?х батьк?в про те, що коли вони були д?тьми, то щоразу, повертаючись з? школи додому, вони навчали сво?х батьк?в англ?йсько? мови, бо сам? батьки хот?ли вивчити мову. «Але вони хот?ли зберегти сво? традиц??, – п?дкреслю? в?н, – вони хот?ли зберегти багато з того, що залишили. Вони оселилися у вуг?льному рег?он?, де були красив? гори, ? вони часто говорили: “Це нагаду? нам про нашу батьк?вщину”».

Наш сп?врозмовник п?дкреслив, що одн??ю з найц?нн?ших речей, яку перш? укра?нськ? ?мм?гранти привезли з собою, була в?ра. «?м було дуже важко, – зауважив в?н, – тому що в США не було Укра?нсько? Католицько? Церкви, ? вони писали в Укра?ну ? просили, щоб до них при?хали священники. ? одн? з перших священник?в, при?хали, власне, в м?сцев?сть, де я вир?с». Ц? священнослужител?, як пояснив отець Фезняк, з?ткнулися з багатьма проблемами, пов’язаними з тим, що в США ще не було структури УГКЦ. «Вони не мали свого ?пископа, ? п?дпорядковувалися м?сцевому латинському ?пископу, – каже в?н. – Це були важк? часи для них. Але вони наполегливо будували красив? церкви. Oдн? з найкрасив?ших церков у Сполучених Штатах – це т? ориг?нальн? церкви, як? були побудован? цими шахтарями. Вони не заробляли багато грошей, але будували прекрасн? Бож? храми. Деяк? з них були з дерева, ?нш? – з каменю. Перша церква була в Шенандоа, штат Пенсильван?я, ? це була дерев'яна споруда. Люди йшли п?шки багато миль, щоб д?статися до Шенандоа. У той самий час, коли створювалася церква в Шенандоа, формувалася параф?я в Шамок?н?, штат Пенсильван?я, яка стала дуже великою параф??ю в рег?он?».

Церква на захист? прав прац?вник?в

За словами отця Марка, у вуг?льному рег?он?, в якому в?н народився, було багато ?мм?грант?в з? Сх?дно? ?вропи. Оск?льки чимало з них не знали англ?йсько? мови, вони не могли захистити сво? права, ? тому часто ставали жертвами визискування з боку роботодавц?в. «М?рою того, як Церква зростала, – п?дкреслив в?н, – зростали також ? греко-католицьк? орган?зац??. Перша греко-католицька сп?лка в Шамок?н?, була створена для того, щоб допомогти людям з Укра?ни, щоб вони мали справедливу зароб?тну плату, щоб отримували таку ж зарплатню, як ? ?нш? прац?вники, нав?ть якщо вони не знали мови». Отець Марк пояснив, що ця греко-католицька сп?лка роб?тник?в розвивалася паралельно з Церквою. Вони також дбали про те, щоб у раз? загибел? шахтар?в на шахтах, (що траплялося нер?дко), ?хн? вдови могли отримати грошове в?дшкодування, щоб мали на що жити п?сля смерт? сво?х чолов?к?в».

Родинн? традиц??

В цьому контекст? народився ? зростав Марк Фезняк. Його мати була з укра?нсько? родини, а по батьков?й л?н?? бабуся була полячкою, д?дусь – укра?нцем. Тому для малого Марка було звичним в нед?лю, наприклад, о 8 годин? ранку прислуговувати п?д час богослуж?ння в греко-католицьк?й церкв?, а в 10 годин? – в римо-католицьк?й. «Але традиц??, як? ми п?дтримували в с?м'?, – зазначив в?н, – були в основному в?д мо?? мами, яка а була укра?нкою, бо м?й батько осирот?в у в?с?м рок?в, тож у нього н?коли не було такого виховання в родин?. Ми святкували Святий Веч?р, Великдень та вс? ?нш? свята. ? церква в тому рег?он? сто?ть донин?, хоча ?й вже понад 140 рок?в. Вони дос? збер?гають вс? ц? традиц??: ж?нки проводять уроки писанкарства, навчають укра?нськ?й вишивц?».

Попри те, що укра?нськ? громади стараються збер?гати свою в?ру ? традиц??, укра?нська мова потроху втрача?ться, ? б?льш?сть сп?лку?ться англ?йською. «У мо?х параф?ях, де я служу, – зазнача? отець Фезняк, – можливо, ? к?лька людей, як? розмовляють укра?нською». В?н додав, що ? богослуж?ння тепер, в основному, в?дбуваються англ?йською мовою, а ран?ше – церковнослов'янською.

Покликання до священства

«Коли я був дитиною, я думав про те, щоб стати священником, – каже отець Марк, розпов?даючи про зародження свого покликання, – але спочатку я не п?шов ц??ю дорогою. Я в?дкрив для себе св?т ? здобув осв?ту. У мене ? к?лька р?зних диплом?в у к?лькох р?зних галузях. Одного дня, стоячи у пробц? в тунел? Л?нкольна в Нью-Йорку, я подумав, що ?, мабуть, щось краще в цьому житт?. Я взяв в?дпустку ? по?хав, щоб, як кажуть, знайти себе. Але мен? не треба було шукати себе, бо я завжди знав, що маю бути в Церкв?. Я завжди знав, що Бог мене кличе, а я завжди казав “н?”. Коли мен? було 35 рок?в, я вступив до сем?нар??, а висвятився, коли мен? було 40. Отож, я ? священником лише 22 роки, але Бог подарував мен? к?лька р?зних важливих житт?вих досв?д?в, ? в?н подарував мен? прекрасний досв?д з Укра?нською Католицькою Церквою. Я люблю служити людям. Я люблю рег?он, в якому я живу, бо це м?й д?м».

Священник розпов?в також, що вони дос? провадять школу. Це ? одна з трьох укра?нських католицьких шк?л у Ф?ладельф?йськ?й архи?парх??, хоча в н?й не так багато укра?нських католик?в. «Ми ? для вс?х, – наголосив в?н. – Наше служ?ння в школ? поляга? в тому, щоб наш? д?ти знали про ?суса Христа, щоб вони знали, що ?сус ?х любить. Це дуже важливо в район?, де я зараз живу. Тому що це дуже депресивний район: з плином часу, коли шахти закрилися, люди ви?хали зв?дти. Тим, що залишилися, часто браку? в?ри. Тому ми говоримо ?хн?м д?тям про ?суса, про Його любов, про те, що В?н п?клу?ться про них, нав?ть якщо ?нш? забувають про них. Ц? д?ти ?нод? походять з дуже неблагополучних с?мей, часто з с?мей, де батьки або у в'язниц?, або мають наркотичну залежн?сть тощо. Тому ми працю?мо з цими д?тьми, показуючи ?м Христову любов, ? ?нод? це ?дина любов, яку вони отримують. ? це найважлив?ше – щоб вони знали, що ?сус ?х любить».

Глибок? кор?ння

Попри те, що отець Марк Фезняк н?коли не був в Укра?н?, укра?нськ? кор?ння вплинули на формування його особистост? та обрання житт?вого шляху. «Завдяки традиц?ям, на яких ми виросли, ми н?коли не забували, що ми укра?нц?, – д?литься в?н. – Це щось дуже, дуже глибоке. ? я думаю, що це одна з речей, яку мо? д?дусь ? бабуся намагалися прищепити сво?м д?тям, мо?м батькам, як? вже пок?йн?. Для них було дуже важливо усв?домлювати, що ?хня батьк?вщина могла бути Укра?на, що батьк?вщина ?хн?х батьк?в була в Укра?н?. Вони навчили ?х любов? до Укра?ни, але також ? любов? до кра?ни, в як?й вони виросли. ? я думаю, що це дуже важливо. М?й батько воював у Друг?й св?тов?й в?йн?, в?н був морським п?хотинцем. В?н воював за Сполучен? Штати, ? не боявся померти за Сполучен? Штати. Але в?н н?коли не забував про сво? кор?ння. Я пам'ятаю, що сп?лкуючись з? сво?м батьком перед його смертю, в?н казав: “Я знову буду з? сво?ми батьками”. ? я запитав: “А якою мовою ти будеш з ними розмовляти?”. ? в?н в?дпов?в: “Ну, з мамою я розмовляв т?льки польською, коли був малим, тому, гадаю, ми будемо розмовляти польською. А м?й тато говорив ? укра?нською, ? польською, тож я не знаю”».

Думка про д?дус?в ? бабусь спонука? допомагати м?грантам

П?сля першо? хвил? м?грант?в до США, серед яких були д?дус? й бабус? отця Фезняка, було ще три основних хвиль. Велика к?льк?сть укра?нських м?грант?в прибула також п?сля початку повномасштабного рос?йського вторгнення. Попри те, що в?д першо? хвил? до тепер, пройшло вже понад сто рок?в, у новоприбульцях отець Марк може розп?знати те, що бачив у сво?х батьк?в та родич?в. «Я зростав у середовищ?, в якому Церква була с?м'?ю, ? наш? традиц?? були чимось сп?льним для вс?х, – каже в?н. – Ми вс? мали однакову в?ру ? традиц??. В них завжди був той дух, який ? в багатьох укра?нцях, як? тепер при?жджають до Сполучених Штат?в як б?женц?. ? це та краса, яку я знаю з дитинства. Я бачу ?? в обличчях людей, попри те, що вони переживають р?зн? труднощ?, коли вони прибувають до Сполучених Штат?в. Я намагаюся зробити все можливе, щоб допомогти новим ?мм?грантам в Сполучених Штатах. Щоб вони знали, що так, Укра?на – це ваш д?м, але Сполучен? Штати також в?дкривають для вас двер?. Я допомагаю ?м у вивченн? мови, у всьому, що ?м потр?бно. Тому що я уявляю, як було мо?м бабус? ? д?дусев?, коли вони прибули сюди, не знали мови... Тому я завжди допомагаю з вивченням мови людям, як? прибувають з новою хвилею ?мм?грант?в».

16 червня 2025, 14:36