Єпископ Ґвідо Маріні про Папу Франциска: його серце боліло за людину
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
«Він носив у своєму серці цілий світ», – сказав Преосвященний Ґвідо Маріні, єпископ Тортонської дієцезії в Італії, проповідуючи під час Святої Меси за упокій Папи Франциска, яку він відслужив у своїй дієцезії. З досвіду свого служіння Церемоніймейстером Папських літургійних богослужінь, він поділився кількома спогадами про Святішого Отця, який запам’ятався йому як той, хто глибоко співпереживав з людством та плекав набожність до Пречистої Діви Марії.
Відданість Пресвятій Богородиці
Єпископ Тортони розповів про зворушливий досвід, пов’язаний із Марійською набожністю Папи Франциска. Одного разу, ще на початках понтифікату, на площі Святого Петра відбувалося урочисте внесення статуї Фатімської Богородиці, і Папа повинен був покласти до її рук розарій, виявивши у такий спосіб жест пошани. Як Церемоніймейстер Папських літургійних богослужінь, о. Ґвідо відправився за розарієм, однак не знайшов нічого значущого, окрім дуже розкішної, позолоченої вервиці. «Я бува, трохи зніяковів, бо знав, що Папа любить прості й недорогі речі, але часу було обмаль, і я не знайшов більше нічого», – поділився Єпископ Тортони. Він подав Папі цю вервицю, готовий був почути, що вона не годиться. А замість цього отримав відповідь: «Вона чудова, цілком виправдовує себе, бо з Богородицею не слід займатись обрахунками».
Продовжуючи тему Марійської набожності Папи Франциска, проповідник зазначив: «Під час цієї церемонії статую Богородиці несли від обеліска до помосту на плечах, потім треба було піднятися сходами й дійти до головного фасаду базиліки. В один момент, коли процесія зі статуєю наближалися до сходів, Папа звернувся до мене і сказав: “Ходімо, хутчіше, бо треба іти назустріч Богородиці, а не чекати Її”. Такою була глибока, але проста народна набожність Святішого Отця до Богородиці», – сказав він.
Звіщення милосердя й радості Євангелія
Відтак проповідник виокремив ключову тему понтифікату Папи Франциска – милосердя. «Я пригадую перше покаянне богослужіння у базиліці Святого Петра, яке Папа відслужив під час Великого Посту. У той час він разом з іншими священниками збирався сповідати присутніх, і мене попросили супроводжувати його до приготованої для цього сповідальниці. Коли ми вже підходили до неї, він неочікувано змінив напрямок й попрямував до сповідальниці, яка була поряд, опустився на коліна перед приголомшеним сповідником і приступив до Святої Тайни Покаяння, щоб всі могли це бачити, – розповів Єпископ Тортони. – Опісля, у ризниці, він сказав мені: “Вибач, що не послухав тебе, пішовши в іншому напрямку, та я хотів, щоб цей жест Папи спонукав всіх зрозуміти красу сповіді, пізнати красу Божого милосердя, усвідомивши, яка це насправді радість – наблизитися до Господа і просити прощення”».
Проповідник торкнувся також теми радості Євангелія, назви Апостольського напоумлення Папи Франциска, програмного документа цього понтифікату. Він пригадав слова Святішого Отця, який якось розповідав йому, що дуже любить перебувати серед людей з усмішкою на устах, можливо роблячи деколи й трохи незвичні речі, та саме так бажав передавати Божу радість, щоб кожен міг по-справжньому відчути, що приналежність до Бога і життя за Євангелієм і є справжньою радістю життя.
Велика любов до людей
Відтак Єпископ Тортони поділився роздумами про особливості синодального шляху, про які Папа Франциск кілька разів розповідав йому особисто. «Він говорив: “Я не зацікавлений у тому, щоб знову укладати чергові документи; мене понад усе хвилює те, щоб цього разу ця подорож допомогла нам усім жити сопричастям, участю та співвідповідальністю, бувши по-справжньому одним тілом у більш значущий, правдивий і глибший спосіб”», – згадує він слова Святішого Отця.
Інша турбота Папи стосувалася його любові до бідних. «Одного разу в ризниці, після його зустрічі з убогими, я побачив як він плакав, по-справжньому плакав, оскільки переживав бідність людства у всіх її проявах як свій власний біль, боління, яке торкнулося його серця», – поділився Єпископ Тортони.
Відтак проповідник вказав на те, що Святіший Отець сильно любив світ. «Його цікавило все, що стосувалося людини, всі прояви людяності, все те було в його серці, він брав це близько до серця. Він хотів бути трохи парохом світу: пригадайте його телефонні дзвінки до звичайних людей або про підписані листівки, які він розсилав по всьому світу. Він носив у своєму серці цілий світ», – підсумував єпископ Маріні.
На підтвердження своїх слів він також вказав на подію, яка сталась 27 березня 2020 р., коли Папа в розпал пандемії Covid-19 з’явився на порожній площі святого Петра у Ватикані, благословивши Найсвятішими Тайнами Рим і світ. «Погляди всього світу були спрямовані на ту площу, на Папу: в той момент він прихилив увесь світ перед Господом. Це, мабуть, залишиться найпрекраснішим образом Папи, який назавжди віддав своє серце світові», – зазначив Єпископ Тортони.
