Отець Василь Баглей: В сем?нар?? нас не готували до в?йни
Св?тлана Духович – Ватикан
Для отця Василя Баглея, що належить до Терноп?льсько-Збор?всько? архи?парх?? УГКЦ, участь у ??? Всесв?тн?й зустр?ч? М?с?онер?в милосердя, що в?дбулася у Ватикан? в?д 23 до 25 кв?тня 2022 р., стала не лише джерелом духовно? в?днови, але й нагодою для того, щоб св?дчити про в?йну в Укра?н?. «Тут, в серц? католицького св?ту, надзвичайна увага прикута до Укра?ни», – зазначив священик в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану:
Яким чином дати над?ю людям, як? були п?д обстр?лами, як? терп?ли в?д голоду ? зазнали р?зного роду насильства, як? бачили загибель р?дних ? руйнування сво?х дом?вок? Як сп?лкуватися з ними ? не говорити ?м банальностей? Як бути з ними справжн?ми? Як допомогти в?йськовим, щоб ?х не поглинуло ? не зруйнувало бажання помсти? Вс? ц? питання, як зауважу? наш сп?врозмовник, постають не лише перед ним як священиком ? М?с?онером Божого милосердя, але й перед ус??ю Церквою в Укра?н?:
У св?дченнях людей, як? стали жертвами насилля ? знущання з боку рос?йських в?йськових, часто звучить слово “спустошення”: немовби це зло, якого вони зазнали, намагалося надломити ?хню людську г?дн?сть, все те, що ? найсвят?ше в людин?. Як можна допомогти таким людям? В?дпов?даючи на це запитання, отець Василь вказу? на важлив?сть сповненого любов? перебування з тими, хто постраждав:
Священик д?литься сво?м власним досв?дом, пережитим протягом останн?х двох м?сяц?в. “Служити” – це поняття, як в?н п?дкреслю?, ? сутн?стю священичого покликання ? саме воно провадило його на шляху визначення сво?х завдань у цей час. «Н?хто такого розвитку под?й не спод?вався, – д?литься в?н, – ми не знали, що буде завтра…страх – це природня людська емоц?я, але воскреслий Христос говорить: “Мир вам”. Мир це не т?льки стан без в?йни, а благодать, спок?й ? рад?сть. ? в Ньому ми знайдемо цей мир».
Отець Василь Баглей очолю? один з деканат?в Терноп?льсько-Збор?всько? архи?парх??, а отже, координу? д?яльн?сть сво?х сп?вбрат?в-священик?в. Д?лячись сво?ми думками про те, як священики загалом в?дпов?дають на ц? надзвичайно серйозн? виклики, в?н зазначив: «Ми вс? вчилися, н?хто не був до цього готовий». Стоячи перед в?йськовими, як? в?дходили на фронт, дивлячись на ?хн?х р?дних, що плачуть, отець Василь з?зна?ться, що йому було важко знайти слушн? слова. «До цього не готували у сем?нар??, але ми питали в Бога “Що робити? Як поводитися?”» – п?дкреслю? в?н:
