Папа зустр?вся з родичами укра?нських в?йськовополонених
Св?тлана Духович, о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Тому що в?н для мене, – як остання ?нстанц?я. Мабуть, в?н ближче до Бога, мен? зда?ться, саме в?н зможе допомогти», – каже Тетяна, 24-р?чний ?диний син яко? вже понад два роки перебува? в рос?йському полон?, пояснюючи, чому вир?шила звернутися до Папи. Схож? думки висловлюють Тамара, Алла та В?олетта, як? боряться за зв?льнення сво?х чолов?к?в. У середу, 26 червня 2024 р., п?сля завершення загально? ауд??нц??, вони представили сво? ?стор??, св?й б?ль ? спод?вання Пап? Францисков?.
Вс? ц? ?стор?? об’?дну? те, що йдеться про оборонц?в Мар?уполя, як? в рос?йських судах отримали судов? вироки на тривал? терм?ни, а то й пожитт?во, ? виключен? з? списк?в на обм?н. До них не мають доступу м?жнародн? орган?зац??, так? як Червоний Хрест. «У нас сто один незаконно ув'язнений саме з “Азову”, ? ми дуже хочемо, щоб саме за них вс?х поклопотався Папа Римський, попросив, звернувся до Пут?на, тому що ?х пом?няти можливо лише через амн?ст?ю або помилування. Вони ?м там вже не потр?бн?, а нам потр?бн?, ми ?х чека?мо», – дода? Тетяна.
П?д час зустр?ч? з? Свят?шим Отцем ж?нки передали йому списки, ?нформац?ю про сво?х близьких, а також символ?чн? подарунки.
Останн? в?домост? – лише з преси
Ус? ж?нки розпов?дають, що востанн? мали зв’язок з? сво?ми сином та коханими ще навесн? 2022 року. «Я його чула крайн?й раз 16 травня 2022 року, в?н сказав: “Не хвилюйся, все буде добре. Скоро побачимося. Будемо готуватися до справжнього вес?лля”. Тому що ми розписан?, але вес?лля в нас як такого не було ? ми планували», – говорить Тамара, зазначаючи, що п?сля того бачила його лише на сайтах, на яких розпов?дали про судовий процес, за п?дсумками якого чолов?к отримав дов?чне. «Червоний Хрест нам об?цяв, що в нас буде зв'язок з ними, але ми не отриму?мо н? лист?в, н? дзв?нк?в, ? нав?ть не кажуть нам м?сцезнаходження. Тобто ми просто д?зна?мося ?нформац?ю в?д тих, хто повернувся з полону, або в?д ЗМ?», – дода? Тамара, розпов?вши, що д?зналася, що ?? нареченого утримують у колон?? «Северний волк» в Сиб?р?, т?й сам?й, де був Навальний, що ? одн??ю з найсувор?ших.
Також ? Алла востанн? об?йняла свого чолов?ка 21 лютого 2022 року, а його голос востанн? чула 18 травня того ж року. Вона розпов?ла, що в?н отримав поранення в руку. «? п?сля того довгий час у мене зв'язку з ним взагал? не було. 6 травня 2023 року, коли був обм?н, вийшов побратим мого чолов?ка, який зв'язався з? мною ? сказав, що в?н знаходився з ним в одн?й камер?. Я запитала за його про поранену руку, а в?н мен? сказав, що його рука гни? ? працю? приблизно т?льки на 30%. ? на цьому все». П?зн?ше Алла бачила чолов?ка на рос?йських сайтах у новинах: восени 2023 року в?н отримав засуд на 24 роки, а в кв?тн? – на 28. «З того часу я б?льше не знаю н? де в?н, н? як в?н, н? що з ним», – зазнача? вона.
Також ? В?олетта ?дину ?нформац?ю про свого чолов?ка отриму? лише з рос?йських телеграм-канал?в. Саме в пов?домленнях про процес у суд? так звано? ДНР, який його «засудив» до дов?чного ув’язнення, вона побачила, як в?н жахливо схуднув. «Основне, що ускладню? його перебування в полон?, окр?м вс?х ?нших обставин, це те, що у нього ? пухлина в голов?, доброяк?сна, але все ж таки ?? потр?бно обстежувати кожн? чотири м?сяц?, щоб вчасно ??, скаж?мо так, вилучити з голови», – говорить В?олетта, розпов?даючи, що вони нав?ть не встигли пожити як с?м’я, оск?льки шлюб заключили дистанц?йно у березн? 2022 року, можлив?сть чого передбачена укра?нським законодавством для в?йськовослужбовц?в. «Рос?я каже, що вони можуть повернутися додому т?льки шляхом помилування або амн?ст?? в?д Пут?на. Тому звичайним обм?ном наш? р?дн? не повернуться. ?диний шлях – впливати на Рос?ю будь якими способами. ? Папа Римський м?г би, можливо, поклопотатись про наших р?дних ? допомогти нам у ?хньому поверненн?», – дода? вона.
Вза?моп?дтримка, яка дода? сил
В?дпов?даючи на запитання про те, що саме допомага? ?м не опускати руки та йти вперед, Тетяна зазнача?, що найперше – розум?ння того, що ?? син зна?, що «мама не буде сид?ти на м?сц?». «В?н мен? нада? сили для того, щоб боротися за нього, тому що я на свобод?, а в?н н?. ? хто як не т?, що на свобод?, мають боротися за полонених. Моя велика п?дтримка – в?д цих д?вчат», – дода? вона, розпов?даючи, що кожно? нед?л? в Ки?в? в?дбувають акц??, на як? приходять багато небайдужих людей, «як? д?йсно надихають ? дають сил боротись дал?». «Для нас це дуже важливо, оск?льки ми розум??мо, що ми не одн?, що цей б?ль не т?льки наш, тому що ми розд?ля?мо той самий б?ль, що в?н один на вс?х. Ми розум??мо одн? одних, ми можемо ? поплакати, ? посм?ятися разом, ? поскаржитися один одному. Саме завдяки д?вчатам ми трима?мося, ? я спод?ваюсь, що все ж таки вони повернуться додому», – дода? Тамара. «Ми пробу?мо вс? вар?анти, стука?мо в ус? двер?, в як? т?льки можна. Ми намага?мося донести вс? т? переживання й страждання наших р?дних кожному, до кого ми приходимо на зустр?ч, ? просимо про допомогу, – говорить Алла. – Тому що на сьогодн?шн?й день, на жаль, ми, як р?дн?, безсил? в тому, щоб саме ?х обм?няли. А тому сьогодн? знаходимось тут, щоби Папа нас почув, почув наш? ?стор??, почув про наших хлопц?в, зрозум?в, наск?льки довго вони там ? через як? страждання вони пройшли».
