Директор Гарвардсько? медично? школи: зц?лювати невидим? рани в?йни
о. Як?в Шумило, ЧСВВ – Ватикан
Нещодавно на стор?нках часопису «L’Osservatore Romano» з’явилося ?нтерв’ю з директором Гарвардсько? медично? школи Р?чардом Ф. Молл?кою, у якому в?н розпов?да? про руйн?вн? насл?дки в?йни для окремих людей та сп?льноти. У 1981 роц? цей ?тало-американський псих?атр заснував у Бостон? Гарвардську програму з питань б?женц?в – одну з перших програм з охорони псих?чного здоров'я жертв масового насильства ? катувань. За ц? понад 40 рок?в медик-науковець та його команда допомагали жертвам найжорсток?шого насильства впоратися з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) чи не в ус?х конфл?ктах, як? виникали у св?т?. Вони надають допомогу ж?нкам, чолов?кам ? д?тям, травмованим насильством, страхом ? драматичними под?ями, здобуваючи досв?д прац? також ? в Укра?н?.
Ефективн?сть л?кування невидимих ран
За словами експерта, у зон? бойових д?й майже вс? громадяни в?дчувають сильну тривогу, смуток ? дистрес, де особливу увагу необх?дно прид?ляти д?тям ? п?дл?ткам. «У сучасних конфл?ктах, що характеризуються масовим насильством, вони глибоко страждають в?д такого насильства, як ф?зичн? ушкодження, смерть близьких ? вимушене перем?щення. В Укра?н?, де у сп?впрац? з укра?нськими осв?тянами ми впроваджу?мо травмо-ор??нтований п?дх?д до надання допомоги, понад п’ятдесят в?дсотк?в перем?щених учн?в пов?домляють про високий р?вень тривоги, страху та депрес??», – розпов?да? професор Молл?ка. В?н пригаду?, що п’ятдесят рок?в тому було сформоване бачення, що люди, як? пережили екстремальне насильство, ? невил?ковними ? не отримають корист? в?д псих?атрично? допомоги, однак п?сля п'яти десятил?ть досл?джень ? кл?н?чно? допомоги це уявлення виявилося хибним. «Уважно вислухати розпов?дь про травму, яку пережили постраждал? – доросл?, п?дл?тки та д?ти – ? центральним елементом ефективно? охорони псих?чного здоров'я. Створення безпечного та захищеного м?сця та с?мейного життя, особливо для д?тей, ? надзвичайно важливим», – наголошу? фах?вець.
Необх?дн? фактори для зц?лення
В?дпов?даючи на запитання про ключовий елемент у складному процес? зц?лення псих?чних ран, професор псих?атр?? виокремлю? важлив?сть навчитися контролювати ? регулювати емпат?ю. «Занадто велика емпат?я може викликати емоц?йний дистрес у слухача; занадто мала емпат?я може стати причиною поганих стосунк?в», – д?литься Р?чард Молл?ка. В?н пригаду? слова Папи Франциска, який говорив про те, що духовне життя, молитва, а також сп?лкування з природою ? тваринами можуть бути дуже терапевтичними. «Зг?дно з нашим досл?дженням, основн? фактори, пов'язан? з самозц?ленням – альтру?зм, робота, навчання, соц?альн? в?дносини ? духовн?сть – повинн? п?дтримуватися ? нав?ть призначатися л?карем. Також сл?д заохочувати заспок?йлив? д?? та розпов?дь ?стор?й не т?льки батькам, а й заохочувати до сп?лкування д?тей з учителями та медичними фах?вцями. Виховател? можуть заохочувати д?тей до сп?льного читання казок ? народних ?стор?й, розмальовок, сп?ву або слухання музики», – каже спец?ал?ст.
Усв?домити руйн?вний вплив принижень
«Слухаючи протягом багатьох рок?в людей, як? пережили травму, найважлив?ший урок, який я засво?в, поляга? в тому, що головна зброя насильства – це приниження. Т?, хто чинить насильство – подив?ться на сучасн? в?йни – використовують ?нструменти приниження. Мета – через приниження досягти повного знищення людини, ?? с?м'?, громади, сусп?льства ? нац??. ?нструментами приниження ? з?валтування та ?нш? форми ?ендернозумовленого насильства, – д?литься професор псих?атр??. – У б?льшост? сусп?льств з?валтування ж?нки руйну? не лише жертву насильства, але й с?м'ю, приносячи глибокий сором ? стигму. Полонення ? катування солдат?в ? цив?льних ос?б через жахлив?, принизлив? ? нелюдськ? акти насильства призводить до глибоких принизливих ран». Описуючи особливост? масового насильства, в?н зауважу?, що у людини, яка пережила травму, стан приниження ? глибоко прихований ? може не розп?знаватися не т?льки оточуючими, включаючи л?кар?в, але й самою жертвою, маючи при цьому сильний руйн?вний вплив. «Необх?дно зробити все можливе, щоб подолати приниження ? в?дновити людську г?дн?сть людини, яка пережила травму. У цьому процес? зц?лення важливу роль може в?д?грати духовна сила Церкви», – п?дкреслю? л?кар.
Важлив?сть слухання
На думку Р?чарда Молл?ки, важливим етапом у подоланн? ран, пов’язаних ?з насл?дками в?йни, ? глибоке слухання розпов?дей постраждалих, що «лежить в основ? досв?ду зц?лення ? ? важливим стимулом для запоб?гання насильству». «За останн? сорок рок?в у наш?й бостонськ?й кл?н?ц? ми вислухали понад 10 тисяч ?стор?й про екстремальн? травми ? отримали значн? результати зц?лення, – зазнача? в?н. – Опов?дання ?стор?й ? глибоке слухання можуть приймати р?зн? форми, в?д просто? елементарно? розмови до розпов?д? через казки, притч?, поез?ю та образотворче мистецтво. Розпов?дь ?стор?й дозволя? нам знайти людину, яка сто?ть за жорстокими фактами ?стор?? травми». За словами досл?дника, стор?тел?н? й рефлексивне письмо виявилися здатними зц?лювати ? дарувати полегшення в?д хрон?чних недуг. Тому найпотужн?шим ?нструментом зц?лення ? те, коли опов?дач розпов?да? свою ?стор?ю ?нш?й людин?. «Слухач ста? частиною ц??? ?стор??; ? не лише отриму? рад?сть (а також б?ль) в?д слухання, але й вбира? в себе глибоку мудр?сть, ст?йк?сть ? духовн?сть опов?дача. Слухання наративу про травму – це дар справжньо? краси, що виника? п?д час обм?ну травматичним житт?вим досв?дом», – каже професор псих?атр??.
Особлив?сть зц?лення моральних травм ветеран?в
Одне ?з запитань стосувалося того, як зберегти стаб?льн?сть в с?м’?, коли додому поверта?ться в?йськовий з важким псих?чним розладом, що вплива? також на ?нших член?в родини. «П?сля повернення додому ветерани приносять у сво? с?м'? вс? стреси й трагед??, як? вони пережили, будучи учасниками бойових д?й. Багато з них в?дчувають “провину вц?л?лого”, оск?льки товариш, який був поруч з ними в бою, загинув, ? вони в?дчувають провину за те, що вони вижили», – зауважу? псих?атр. За його словами, одним з головних чинник?в високо? поширеност? депрес?? та су?цидальних думок серед ветеран?в ? пережита моральна травма, яка виника? тод?, коли в?йськовий робить щось, що в?н вважа? морально неправильним, але повн?стю схвалю?ться ? виправдову?ться збройними силами.
«Моральна травма переважа? в емоц?йному житт? солдат?в ? ветеран?в та може бути дуже руйн?вною емоц??ю. На жаль, ветерани та ?хн? с?м'? мало знають про довготривал? страждання, спричинен? досв?дом насильства на в?йн?. Важк?сть черепно-мозкових травм спричиня? значн? пошкодження мозку, як? можуть зруйнувати особист?сть. Члени с?м'?, включаючи д?тей, близьких родич?в ? нав?ть домашн?х тварин, повинн? бути залучен? до процесу зц?лення ветеран?в», – переконаний професор Молл?ка. На його думку, духовн? наставники та в?дв?дування рел?г?йних богослуж?нь можуть в?д?гравати важливу роль у зц?ленн? моральних травм.
Формувати над?ю
Директор Гарвардсько? медично? школи наголошу? на важливост? того, щоб кожна людина боролася з безпорадн?стю, викликаною масштабн?стю проблеми. «Медичний наратив ма? бути перетворений на наратив над?? на те, що люди, як? пережили травму, можуть бути вил?куван? ? що насильству можна запоб?гти. Ця наукова реальн?сть ма? бути визнана сусп?льством», – переконаний л?кар. За його словами, доброчесна повед?нка ? творення добра – це ключ до над?? ? в?дновлення людсько? г?дност?. «Зц?лення в?д насильства та запоб?гання насильству повн?стю ?рунтуються на в?дновленн? людсько? г?дност? та сусп?льному визнанн? того, що все життя ? священним. Насильство ? неприйнятним на вс?х р?внях сусп?льства. ?, як пропов?дував святий Августин, несправедлив?сть ? огидною! Наша мета – жити ? творити б?льш справедливий ? чуйний св?т. Насправд?, ми б?олог?чно схильн? до зд?йснення цього соц?ального дива», – д?литься професор Р?чард Молл?ка.