杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

1 вересня, коли в Укра?н? оф?ц?йно розпочина?ться навчальний р?к, вже вдруге в умовах во?нного часу, сл?д згадати, що в кра?н? нема? жодно? дитини, яко? б так чи ?накше не торкнулася ця трагед?я. Багато д?тей б?льше не зможуть в?дв?дувати школу, бо ?хн? життя забрала в?йна: станом на 30 серпня 2023 року, за даними Генерально? прокуратури, в Укра?н? внасл?док рос?йсько? збройно? агрес?? загинули 503 дитини та понад 1117 отримали поранення. Майже п?вм?льйона укра?нських д?тей були змушен? разом з батьками, зазвичай з матерями, ви?хати за кордон, де влилися в м?сцеву систему осв?ти. Тим, хто залишився, доводиться рахуватися з тим, що рос?йськ? ракети продовжують падати на укра?нську землю, не оминаючи н? дитячих садк?в, н? шк?л, н? ун?верситет?в: з початку рос?йського вторгнення в Укра?н? було пошкоджено 3389 шк?льних та ун?верситетських буд?вель, 361 з яких – повн?стю зруйнован?.

Попри все, 1 вересня у багатьох укра?нських школах та вишах розпочнеться новий навчальний р?к. «Те, до чого нам вже не перший м?сяць хочеться повернутися, це до нормально? прац?, люди хочуть повернутися до нормального життя ? продовжувати якось жити, – зазнача? в ?нтерв’ю для ватиканських мед?а отець Петро Майба, СДБ, голова Ком?с?? УГКЦ у справах осв?ти ? виховання. – Йдеться про нормальне життя, нормальну як?сть осв?ти, викладання, про спок?й, але тепер це не зовс?м можливо. Також ? д?ти п?сля тривалого пер?оду онлайн-навчання – спочатку через пандем?ю, а пот?м через початок в?йни – хочуть ходити до школи, сп?лкуватися з? сво?ми однол?тками, будувати соц?альн? зв’язки через живе сп?лкування, що також тепер не завжди можливо з м?ркувань безпеки, бо це пр?оритет номер один. Тому там, де це можливо, будемо намагатися повернутися до нормального режиму, наск?льки це можливо, а там, де ? ризики, д?ти ? дал? навчатимуться онлайн».

Отець Петро Майба, СДБ

Очевидно, що в тепер?шн?х обставинах обов'язковою умовою для школи, яка хоче запропонувати очне навчання, ? наявн?сть належного бомбосховища. За даними М?н?стерства осв?ти Укра?ни, з 13 000 шк?л, як? нараз? функц?онують у кра?н?, 7500 розпочнуть навчальний р?к з очного навчання, а приблизно 3800 матимуть зм?шаний формат. Отець Петро зазначив, що деяк? партнери та благод?йн? орган?зац?? ?з Заходу допомогли ш?стьом греко-католицьким школам облаштувати укриття. «Тому вс? наш? школи тепер мають укриття, ?, на щастя, вони готов? до навчального року, – п?дкреслив в?н. – Але, в будь-якому випадку, ми будемо д?яти в?дпов?дно до ситуац??: наприклад, коли ? тривога, то д?ти будуть д?яти так, як вони вже навчилися робити ще з минулого року».

Одн??ю ?з проблем, яку доводиться вир?шувати систем? осв?ти, це нестача вчител?в. «Багато з них ви?хали за кордон ? вони не мають можливост? або не мають бажання повертатися, особливо, якщо вони ?з центральних чи сх?дних рег?он?в Укра?ни, – зазнача? священик. – Тому ? також криза з вчителями, ? це також не да? можливост? всьому навчально-виховному процесу в?дновитися стаб?льно, швидко ? добре». Отець Петро додав, що важливим чинником у цьому питанн? ? низька оплата вчительсько? прац?. «Ця робота дуже потр?бна ? важлива, – наголосив в?н, – але коли вчител? не мають допомоги ? п?дтримки, то це д?йсно дуже складно. Але умови ? як? ?, ? ми допомага?мо одн? одним, як можемо».

Будучи душпастирем, отець Петро Майба зна? про кризу осв?ти не лише, так би мовити, ззовн?, але й зсередини, тобто, сп?лкуючись з д?тьми та молоддю, зна? про ?хн? страждання та бол?. «Одна з найважчих речей, – каже в?н, –  це коли д?ти втрачають батьк?в, особливо тата. Були ситуац??, коли мен? доводилося з д?тьми говорити про ц? реч?, ? чесно кажучи, це важко. Але ще важче, коли це ста? масовим. З ?ншо? сторони, д?ти ?з с?мей, в яких все добре, не завжди розум?ють потреби дитини, яка втратила когось з р?дних. ? тому можуть бути певного роду непорозум?ння, ? тод? бол? помножуються. Кр?м того ? ситуац??, коли нема? впевненост? в завтрашньому дн?, бо батько поранений, чи став ?нвал?дом. В?йна породжу? також психолог?чн? проблеми: дехто приходить з в?йни, чи ком?сований, ? ?м потр?бно працювати над собою в психолог?чному аспект?. Тобто ? кризи, з якими в майбутньому треба буде давати соб? раду, ? це не можна вир?шити протягом одного року чи двох. Внасл?док цього всього в с?м’ях виникають конфл?кти, труднощ?. Серед тих, хто поверта?ться з фронту поширений також алкогол?зм, ? це також не може не мати насл?дк?в для дитини ? загалом для с?м'?. Це травми, це бол?…Я мав моменти розмови з тими чи ?ншими д?тьми, ? з с?м’ями, й ?нод? не знаю, що сказати, тобто не все так просто. Зрозум?ло, що ми мусимо п?дтримати людину, дати ?й можлив?сть виговоритися, пропрацювати як?сь напрямн?, але деколи людина плаче, ? просто ?нод? дуже важко знайти слова».