Сол?дарн?сть шведських ж?нок з б?женцями з Укра?ни: над?я, що в?дроджу?ться
Katarina Agorelius / Св?тлана Духович – Ватикан
«Ми вс? – ж?нки, ? зна?мо, що означа? залишити свою кра?ну», – каже Катар?на Ганссон, президентка некомерц?йно? асоц?ац?? SWEA International (Шведсько? ж?ночо? осв?тньо? асоц?ац??), яка об’?дну? приблизно 6 тисяч шведських ж?нок, як? живуть за кордоном у 30 р?зних кра?нах. Вони добре знають, з якими труднощами стика?ться ж?нка, прибувши в чужу кра?ну, ? цей ?хн?й досв?д перер?с у сол?дарн?сть з укра?нськими ж?нками, як? при?хали до Швец??, вт?каючи в?д в?йни у сво?й кра?н?.
Емпат?я, що переросла у сол?дарн?сть
Понад р?к тому, коли Рос?я вторглася в Укра?ну, члени SWEA з усього св?ту замислилися над тим, що вони можуть зробити як орган?зац?я для того, щоб допомогти укра?нському народов?. Один з вид?в ?хньо? д?яльност? – це зб?р кошт?в на р?зн? стипенд?? та навчальн? проекти. У вересн? минулого року вони почали свою кампан?ю, ? завдяки активн?й участ? вс?х учасниць вдалося з?брати 1 070 000 шведських крон, що становить прибилизно 100 тисяч ?вро. «Це фактично наш найб?льший фандрейзинг в ?стор?? SWEA», – п?дкреслила президентка асоц?ац??. – Ми вир?шили передати ?х громадськ?й орган?зац?? Beredskapslyftet, яка ще у травн? 2022 року розпочала проект “Укра?нський центр профес?йно? п?дтримки”, з метою допомогти укра?нським б?женцям ?нтегруватися в м?сцеве сусп?льство, пропонуючи ?м уроки шведсько? мови та орган?зовуючи зустр?ч? з потенц?йними роботодавцями. Це р?шення в?дпов?да? мет? нашо? асоц?ац??, яка прагне п?дтримувати та поширювати шведську мову, культуру та традиц?? за межами Швец??».
П?д час церемон??, яка в понед?лок, 13 березня 2023 р., в?дбулася в Стокгольм?, почесний президент асоц?ац?? SWEA International принцеса Швец?? Кр?ст?на пан? Магнусон разом з Катар?ною Ганссон вручили чек президентц? Beredskapslyftet Мал?н Леффлер.
Шлях Людмили до Швец??
Коли ввечер? 24 лютого 2022 року Людмила Зайцева разом ?з двор?чним сином та мамою ви?жджала з р?дного Кривого Рогу, вона не думала, що опиниться у Швец??. Про?хавши без зупинки три ноч? та два дн? (на кордон? з Польщею черга була 18 к?лометр?в), вони нарешт? прибули до Польщ?, де одна полька запропонувала ?м прихисток у власному дом?. Приблизно через десять дн?в Людмила вир?шила продовжити св?й шлях в якусь ?з ?нших ?вропейських кра?н. «Я хот?ла втекти в?д усього цього якомога дал?, – зазначила вона. – А з ?ноземних мов я розмовляю лише англ?йською, ? тому мен? довелося вибрати кра?ну, де я могла би працювати ?з знанням англ?йсько?, щоб забезпечити свою с?м’ю. Звичайно, я дивилася також на соц?альну захищен?сть, соц?альну пол?тику для д?тей. Ну ?, зв?сно, те, що в Швец?? понад дв?ст? рок?в не було в?йни, також з?грало свою роль у прийнятт? р?шення».
Праця в нов?й кра?н?
У Швец?? Людмилу зустр?ла с?м’я знайомих ? п?сля оформлення документ?в вона почала шукати роботу. «Коли я почала вивчати шведський ринок прац?, –розпов?да? ж?нка, – перше, що я пом?тила ? на що тепер звертаю увагу й ?нших укра?нц?в, це те, що найпопулярн?ший спос?б пошуку роботи – це побудова нетворк?нгу, тобто мереж? знайомства. Нетворк?нг ма? бути широким, бо чим б?льше про вас знають, тим б?льше людей можуть допомогти вам знайти роботу. На одному ?з заход?в для укра?нц?в, де розпов?дали про створення резюме для шведського ринку прац?, я познайомилася з мо?ю тепер?шньою колегою Юлею. Ми п?шли на каву, розговорилися ? домовилися, що той, хто знаходить роботу першим, буде намагатися допомогти ?нш?й. ? от Юл?я першою знайшла роботу в Beredskapslyftet, вона запропонувала мою кандидатуру ? виявилося, що ?м потр?бен рекрутер, ким я ? ?. Тод? я прийшла на сп?вбес?ду ? наступного дня почала уже працювати».
Beredskapslyftet: скерувати потенц?ал у нове русло
Орган?зац?я Beredskapslyftet (англ?йською Skill Shift Initiative) була створена як реакц?я на кризу у св?т? прац? п?д час пандем??: п?сля того, як Scandinavian Airlines (SAS) зв?льнила майже 90% персоналу, включаючи багатьох бортпров?дник?в, як? мали базов? медичн? знання, два п?дпри?мц? Оскар Стеге Унгер ? Фредр?к Г?ллельсон вир?шили запропонувати ?м навчальн? курси, щоб задов?льнити велику потребу в персонал?, яка п?д час пандем?чно? кризи виникла в сектор? охорони здоров’я. Сьогодн? ця шведська неприбуткова орган?зац?я ? надал? розвива?ться як платформа, що моб?л?зу? та перенавча? наявний персонал для п?дтримки сусп?льства п?д час криз. Сьогодн? Beredskapslyftet п?дтриму? с?мнадцять ?н?ц?атив по вс?й Швец??, три з яких – для укра?нц?в: Укра?нський дитячий центр, Укра?нський культурний центр та Укра?нський центр профес?йно? п?дтримки, в якому працю? Людмила.
Як вона зазначила, на сьогодн?, завдяки допомоз? цього Центру, 172 укра?нц? знайшли роботу в р?зних сферах, а також у р?зних куточках Швец??. «Кр?м того, ми також нада?мо багато ?ншо? п?дтримки, яка наближу? укра?нц?в до працевлаштування, – каже вона. – ? вже 140 укра?нц?в отримали принаймн? один раз або б?льше раз?в допомогу, щоб наблизитися до працевлаштування. Це ? мовн? курси, курси п?дготовки до сп?вбес?ди та профор??нтац?я.
Курси шведсько? мови, ф?нансован? завдяки пожертв? SWEA, розпочнуться вже у березн? цього року та охоплять 100 укра?нських ж?нок ?з досв?дом прац? в охорон? здоров’я, як? одночасно, в рамках ?ншого проекту, проходитимуть курси в Ун?верситет? Соф?агеммет для отримання знань про систему охорони здоров’я Швец??.
Не т?льки знання мови
Окр?м знання мови, SWEA також намага?ться передавати традиц??, культуру та ц?нност? шведського сусп?льства. Катар?на Ганссон з горд?стю згаду? слова, як? Людмила сказала ?й п?д час одного веб?нару, пояснюючи причини свого р?шення при?хати до Швец??: для укра?нки було важливо знати, що ж?нки мають р?вн? можливост? в ц?й кра?н?. «?, власне, я спод?ваюся, – додала президентка, – ц? ц?нност? ми зможемо передати ? укра?нським ж?нкам, щоб вони пишалися тим, що вони ж?нки. Швец?я – одна з найсправедлив?ших кра?н св?ту, ? це важлива ц?нн?сть».
Нов? виклики, але й нов? можливост?
Складн?сть для багатьох укра?нських б?женц?в, як пояснила Людмила, поляга? в тому, що ?м зазвичай доводиться починати кар’?ру з нуля, нав?ть якщо вони набули тривалий профес?йний досв?д у сво?й кра?н?. «Це дуже важко психолог?чно, коли ти вже зна?ш б?льше, вм??ш б?льше, а треба починати спочатку. Але треба себе налаштувати ? розум?ти, що треба з чогось починати», – п?дкреслила вона. Безумовно, допомогою ? те, що у Швец?? ?снують р?вн? права в отриманн? роботи та в оплат? прац?. «Нав?ть м?жособист?сн? стосунки на робот?, – дода? укра?нка, – дуже р?вн? в оф?сах, орган?зац?ях ? компан?ях. Наприклад, в ?дальн? прибиральниця, сантехн?к або продавець можуть спок?йно сид?ти за одним столом з генеральним директором ? розпов?дати про сво? плани на вих?дн? або планувати корпоративну веч?рку. ? н?хто н?кого не цура?ться, н?хто н?кого не бо?ться. Це дуже розслабля? ? мотиву? до прац?».
Вза?мозбагачення
Ця ?н?ц?атива показу?, що в?дкрит?сть ? сол?дарн?сть ведуть до вза?много особистого та культурного збагачення. «Я знаю, що означа? покинути свою кра?ну, – каже Катар?на Ганссон, яка живе в Австрал??, – ти мусиш бути сильною. Я думаю, що Укра?на ? сильним сусп?льством ?з великим духом, ? це те, чим укра?нськ? б?женц?, переважно ж?нки, можуть збагатити Швец?ю. Вони також мають гарне почуття гумору, ? це теж важливо».
Говорячи про ?нтеграц?ю в сусп?льство, яке ?? прийняло ??, Людмила дода?: «Я думаю, що ми можемо взяти з? шведсько? сторони ?? емоц?йну вр?вноважен?сть ? пошану до особистих кордон?в, ? взяти укра?нську, гарячу, теплу сторону з готовн?стю бути в?дданими до к?нця, та все це збалансувати, щоб вс?м було затишно».
