Ректор Льв?всько? академ?? мистецтв прив?з до Риму ?кони ?Arma Christi?
Св?тлана Духович – Ватикан
«У християнськ?й ?конограф??, в християнськ?й символ?ц? хрест ? як знаряддям страждання, так ? символом перемоги ? воскрес?ння», – зазначив в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News ректор Льв?всько? нац?онально? академ?? мистецтв Василь Кос?в, розпов?даючи про проект Arma Christi – зб?рки ?кон, що зображують страждання Христа. Особлив?сть цих ?кон поляга? в тому, що на кожн?й з них вмонтован? осколки ракет чи снаряд?в, випущених рос?йськими в?йськовими на територ?ю Укра?ни. У четвер, 30 березня 2023 р., в прим?щен? Рад?о Ватикану в?дбулася презентац?я цього проекту та каталогу ?кон. Цьому передувала участь пана Василя Кос?ва в загальн?й ауд??нц?? в середу, 29 березня, п?д час яко? в?н мав змогу представити ? подарувати к?лька цих ?кон Пап? Франциску.
«Кафедра сакрального мистецтва у Льв?вськ?й нац?ональн?й академ?? мистецтв – ?дина в Укра?н? ? ?дина в ?вроп?; серед державних навчальних заклад?в такого н?де нема?», – наголосив ректор в ?нтерв’ю. В?н розпов?в, що над проектом Arma Christi працювали викладач?, студенти та випускники ц??? кафедри. «Це була саме р?чниця повномасштабного вторгнення. Вони з?бралися на к?лька дн?в, а пот?м ще допрацьовували вдома, – зазнача? в?н. – Назва Arma Christi, чи знаряддя страстей Христових, в?дпов?да? часу Великого посту ? в?добража? те, що твориться в Укра?н?, тому що знаряддя муки ? вбивства Христа для укра?нц?в сьогодн? – це рос?йськ? снаряди, бомби, це осколки, як? щодня падають нам на голову, нас кал?чать ? вбивають. ? в кожн?й ?кон? вмонтована частинка цих осколк?в, ?нкорпорованих в ?конограф?ю».
Зло завжди програ?
Пан Василь Кос?в вказу? на глибокий зм?ст цих твор?в мистецтва – ?кон, що в?дображають не лише д?йсн?сть великого страждання, але дають прост?р для над??, нагадуючи, що останн? слово не за смертю. «Було бажання не просто говорити про страждання, – поясню? в?н, – бо так само, як в християнськ?й ?конограф??, в християнськ?й символ?ц?, хрест ? як знаряддям страждання, так ? символом перемоги ? воскрес?ння. Чому християни носять хрест на грудях? Тому що це перемога. В?дпов?дно, ? ми цими осколками ? тим, що вони ? в цих ?конах, говоримо: так, нас вбивають, так нас кал?чать, але ми зна?мо, що ми переможемо, тому що це наша правда, тому що зло завжди програ?, а правда завжди переможе».
Папа був зворушений, коли благословляв ?кони
Ректор Льв?всько? нац?онально? академ?? мистецтв розпов?в про той момент, коли п?д час загально? ауд??нц?? на площ? Святого Петра Свят?ший Отець, пересуваючись на сво?му ?нвал?дному в?зку ? в?таючись з в?рними, зупинився на к?лька хвилин поруч з ними ? поблагословив ?кони. «Це був дуже зворушливий момент, – под?лився наш сп?врозмовник, – тому що Папа немов би завмер, в?н водив рукою по цих осколках ? утворилася певна пауза, що нав?ть н?хто не знав, що сказати. Було видно, що в?н все це дуже емоц?йно пережив, перейнявся».
Пан Василь пояснив, що деяк? ?з в?с?мнадцяти ?кон, як? в?н прив?з до ?тал??, були подарован? Пап?, ?нш?, за п?дтримки ?тал?йсько? благод?йно? орган?зац?? Misericordie, будуть виставлен? у деяких храмах Риму, Флоренц?? ?, можливо, ?нших м?ст, ? в час? Великого Посту й Страсного тижня стануть нагодою для особливо? молитви.
Конкретне п?клування про студент?в
Мета проекту Arma Christi поляга? не т?льки в тому, аби мовою мистецтва говорити св?тов? про страждання укра?нського народу, але й допомогти студентам Льв?всько? нац?онально? академ?? мистецтв, як? тепер переживають особлив? труднощ?. Завдяки ц?й та ?ншим численним ?н?ц?ативам ректор академ?? збира? кошти, аби ?х п?дтримати.
«Ми ма?мо перем?щен? навчальн? заклади з Харкова, ма?мо багато студент?в з окупованих територ?й, з територ?й, що перебувають п?д обстр?лами, – п?дкреслю? в?н. – Д?вчата, хлопц? втратили д?м, деяк? втратили родину, в когось батьки загинули – страшн? ?стор??, ? вони не мають куди повертатися, в них нема? грошей, щоби платити за навчання. Як адм?н?стратор, як ректор я мав би ?х в?драхувати з академ?? ? в?дправити назад за те, що вони не платять за навчання. Я цього, звичайно, що не можу зробити, ? тому я шукаю кошти. Ми забезпечили ос?нн?й семестр, ми знайшли кошти, збирали ?х також у всьому св?т?. Тепер ми майже забезпечили весняний семестр, але потр?бн? ще кошти ? на навчання, ? на проживання, ? на базов? реч? та потреби. З одного боку, сьогодн? ми говоримо з вами про мистецтво, але ми змушен? вир?шувати проблеми з душовими, туалетами, бомбосховищами. Бомбосховище, звичайно, в нас ?, але це п?двал, в?н холодний, сирий. В?н придатний, щоб сховатися на трохи, але ми проводимо там щораз б?льше часу. Тривоги ? щодня, ?нод? три-чотири рази на день, ? студенти туди спускаються ? продовжують консультуватися, малювати, вчитися, тобто ми перетворю?мо бомбосховище на аудитор??, на м?сце, де можна трохи комфортн?ше вчитися».
Кер?вництво Льв?всько? академ?? мистецтв дба? не лише про власних студент?в, але й прагне долучитися до зц?лення душевних ран, яких зазнали в?йськов? та цив?льн?. Ректор академ?? розпов?в, що сп?льно з ?н?ц?ативою Unbroken вони започаткували проект з арт-терап??, «тому що Льв?в ? тим м?сцем, куди при?жджають поранен?, при?жджають на реаб?л?тац?ю ? дуже багато потр?бно також ментально? реаб?л?тац??».
Рекордна к?льк?сть студент?в
Коли пан Василь Кос?в каже, що в академ?? тепер навчаються 1300 студент?в, ста? очевидною серйозн?сть виклик?в, що стоять перед кер?вництвом. «Останн?й наб?р вл?тку – це був абсолютний рекорд за всю ?стор?ю академ??, – наголошу? в?н, – ран?ше ще н?коли не було ст?льки бажаючих, тому що Льв?в трохи безпечн?ший, тому що хлопц? не можуть ви?хати з Укра?ни ? вчитись за кордоном, а д?вчата, хоч ? можуть, але дуже багато з них вир?шили залишатись в Укра?н?, вчитись в Укра?н? ? попри все бути на батьк?вщин?. Тому це виклик для вс?х нас, для нашо? ?нфраструктури. Тому що ?х багато, а кр?м того, ми прийняли з Харкова наших друз?в партнер?в. ? ми вс?, немов у т?й рукавичц?: т?сно в аудитор?ях, в навчальних прим?щеннях т?сно, в гуртожитку т?сно. ? тому ?нфраструктура на меж?».
Мистецтво, що спонука? д?яти
В?йна – це б?ль, страждання, це конкретн? потреби, на як? потр?бно пост?йно в?дпов?дати. Але людина завжди ма? здатн?сть спрямовувати свою думку й уяву поза те страждання, яке бачить перед собою, поза б?ль, який в?дчува?, людина не припиня? творити. «У нас була студентка, – розпов?да? ректор, – яка казала: “Я не можу н?чого робити. Я в такому стрес?, в такому шоц? через те, що в?дбува?ться в мене вдома, що я парал?зована”. Тод? наша колега викладачка каже ?й: “Ну тод? зроби мистецький проект про те, що ти не можеш н?чого робити”. Це терап?я, це спос?б пережити цей час для самого ж автора. Але, одночасно, це важливо ? назовн?: це дуже важлива м?с?я продовжувати творити сучасне укра?нське мистецтво, сучасну укра?нську культуру й, зрештою, нашу ?дентичн?сть, тому що ця в?йна через це й почалася: ворож? ?деологи говорять, що нас не ?сну?, що нема тако? окремо? культури, нема окремо? ?дентичност?, нема окремо? мови, ? тому нас знищують. Тому, як би нам не було важко, ми повинн? творити свою культуру, ми повинн? кристал?зувати ? розвивати свою ?дентичн?сть».
Ректор додав, що кожен митець реагу? по р?зному на под?? в?йни. «Я можу також навести ?нший наприклад, коли хтось г?перпродуктивний ? просто не може спати, не може ?сти, а т?льки малю?, т?льки працю?. ? це, немов вибух: р?к тому ця людина не була такою, а тепер – надзвичайно продуктивна. Тому складно говорити про те, як ус? художники себе поводять, але кожен знаходить якийсь св?й спос?б вираження через мистецтво: ? викладач?, ? ми вс? колеги командою, намага?мося ус?м допомогти».
