Микола?в: криза ?з питною водою показала людян?сть м?стян
Св?тлана Духович - Ватикан
«Кожного ранку я в?дкриваю кран, ? зв?дти тече вода зеленуватого кольору з дуже непри?мним запахом», – каже отець Тарас Павлюс, греко-католицький священик з Микола?ва. У кв?тн? минулого року окупац?н? в?йська пошкодили комунальний водозаб?р, що розташований неподал?к в?д Херсону, який на той час був окупований. З початку травня по трубах в будинках Микола?ва циркулю? вода з Дн?про-Бузького лиману.
«Ця вода солона ? здеб?льшого ?? можна використовувати для техн?чних потреб, як, наприклад, для зливу в туалет?, люди перуть у ц?й вод? одяг, – зазнача? отець Тарас. – Багато людей, так само як ? ми з дружиною, теж приймають душ, але помившись т??ю водою з крану, ми все одно повинн? сполоснутися чистою водою, яку приносимо ззовн?. Але для пиття, приготування ?ж? та миття посуду треба шукати альтернативн? джерела питно? води».
П?сля зв?льнення м?ста Херсона та правобережно? частини област?, укра?нськ? комунальники виявили чотири м?сця пошкодження водопроводу. Вони розпочали ремонтн? роботи, незважаючи на ризик: обстр?ли з боку рос?йсько? арм??, яка зараз перебува? на л?вому берез? Дн?пра, не припиняються. «Десь у час? Р?здвяних свят ми зрад?ли, – веде дал? священик, – тому що п?сля зв?льнення Херсону ? частини Херсонсько? област? комунальн? служби змогли в?дремонтувати пошкоджен? трубопроводи. Але це було ненадовго: приблизно через п?втора м?сяц? рос?яни знову пошкодили станц?ю в Херсон?, де в?дбува?ться заб?р води, вони дал? руйнують трубопроводи, ? Микола?в знову переведений на м?сцеву, солону воду».
«Микола?в – це ?дине м?сто у св?т?, де у систем? водопостачання циркулю? солона вода. М?ська адм?н?страц?я вир?шила зробити це через м?сяць п?сля пошкодження водогону, щоб уникнути виникнення та поширення еп?дем?й», – поясню? ?гор Ком?саренко, який ?з родиною мешка? в Микола?в?, а цими днями перебува? про?здом в Рим?, зв?дки по?де до Л?ворно, де на нього чекатиме голландське транспортне судно, на якому в?н працю? головним ?нженером. В?н дода?, що ця солона вода руйну? техн?ку, руйну? вс? водопроводи в Микола?в?, лама? крани в помешканнях, пральн? та посудомийн? машини. «Тож таке р?шення адм?н?страц?? було ризикованим, але дуже правильним, тому що таким чином вдалося уникнути найг?ршого», – дода? в?н.
Незважаючи на ц? проблеми, до м?ста починають повертатися люди, як? покинули Микола?в на початку в?йни. До початку повномасштабно? в?йни тут мешкало майже п?вм?льйона людей. Отець Тарас каже, що 80% населення повернулося. «Я бачу, що знову ожили дитяч? майданчики, стад?они наповнюються молоддю, ? це т?шить, – д?литься священик. – ?дине, що нас насторожу?, це, звичайно, небезпека обстр?л?в, бо ми не зна?мо, коли ? де рос?яни можуть вдарити».
Уже в перш? дн? в?дсутност? чисто? води до ?? пошуку та доставки долучилися як кер?вництво м?ста, так ? рел?г?йн? громади, благод?йн? орган?зац?? та волонтери. Спочатку привозили воду з ?нших м?сць ? роздавали людям, пот?м почали робити свердловини. У багатьох частинах м?ста, особливо б?ля шк?л ? л?карень, також було встановлено бочки, в як? наливають воду, ? люди мають можлив?сть прийти ? наповнити сво? пляшки. Також було запроваджено к?лька трамвайних л?н?й, як? доставляють питну воду в р?зн? частини м?ста.
«В ц?лому, я не бачу тако? масштабно? кризи, щоби стояли к?лометров? черги, – каже греко-католицький священик. – Люди теж з розум?нням ставляться до ц??? проблеми ? проявляють терпелив?сть, бо в нас йде в?йна, ? якщо ми не будемо толерантними одн? до одних, то це буде г?рше, н?ж сама в?йна. Але, звичайно, найб?льший дискомфорт в?дчувають, насамперед, незахищен? верстви населення, наприклад, люди похилого в?ку, як? не можуть вийти на вулицю та принести соб? води, вони чекають, що, може, хтось ?м принесе. Тому наш БФ Кар?тас у Микола?в? стара?ться ?м допомогти, а наш? волонтери розвозять воду у певн? райони ? заносять людям до осель. Кожного разу ми приносимо 100-150 л?тр?в води, щоб вони були забезпечен? приблизно на два-три тижн?».
«Без чисто?, придатно? для пиття води вдома, що тече з крану, повсякденне життя людей кардинально зм?нилося, – каже ?гор Ком?саренко. – Воду потр?бно принести, якось ?? збер?гати, налити ?? в як?сь ?мност?. Багато людей пот?м цю воду вручну заливають у пральн? машини. А ще треба принести воду родичам чи друзям, як? сам? не можуть соб? принести, як ми з дружиною теж робили». Пан ?гор створив у сво?му будинку систему збору та збер?гання чисто? води. В?н встановив два велик? резервуари, куди збира? дощову воду та воду, яку привозить ?з свердловин. «Багато приватних ос?б, а також наш? сус?ди викопали свердловини ? також надають питну воду вс?м бажаючим. Ця людян?сть людей допомага? нам ус?м пережити цей кошмар ?з солоною водою, з в?йною».
?гор, який понад 30 рок?в працю? на мор?, зна?, наск?льки важлива вода. «Без води дуже погано, – каже в?н, ледь стримуючи сльози. – Ми зрозум?ли це набагато б?льше, коли наше м?сто залишилося без питно? води. Ми вс? почали ц?нувати кожну краплину».