杏MAP导航

Шукати

Пам’ять ? молитва за мир. Спогадування Голодомору в собор? Свято? Соф?? в Рим?

У собор? Свято? Соф?? в Рим? в?дбулося вшанування жертв Голодомору за участ? ватиканських високопосадовц?в ? дипломатичного корпусу. Сво?ми думками про значення тако? молитви под?лився Посол Укра?ни при Святому Престол? Андр?й Юраш.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Св?тлана Духович – Ватикан

«Жодна людська влада не може вирвати з нашого серця нашу ?дентичн?сть Д?тей Небесного Отця, под?бно як на хрест?, т?, що засудили ?суса, могли здерти з Нього одяг, але не могли позбавити Його можливост? дов?ритися та казати: “Авва-Отче”», – на цьому наголосив кардинал Леонардо Сандр?, Префект Дикастер?? для Сх?дних Церков, пропов?дуючи п?д час Божественно? Л?тург?? «за жертви голодомор?в, спричинених радянським режимом», яка в суботу, 26 листопада 2022 р. була в?дслужена в собор? Свято? Соф?? в Рим?.

У богослуж?нн? та пропам’ятних заходах, як? орган?зувало «Товариство Свята Соф?я», ?дналися також кардинал Майкл Черн?, Префект Дикастер?? служ?ння ц?л?сному людському розвитков?, владика ?риней Б?лик, Канон?к Папсько? базил?ки Пресвято? Мар??, духовенство ? богопосвячен? особи, представники дипломатичного корпусу та укра?нсько? сп?льноти Риму.

Та?мниця людського серця

П?д час пропов?д?, зупинившись на тому, що Отц? Сходу називали Божественну Л?тург?ю «небом на земл?», кардинал Сандр? зазначив, що сьогодн? «небо Укра?ни розоране засобами знищення, як? ударяють повсюди, нав?ть по пологових будинках, ? нав?ть якщо не с?ють смерть безпосередньо, причиняються до припинення електропостачання, водопостачання та огр?вання дом?вок та с?мей, тим часом як тисне мороз ? насува?ться зима».

Пропов?дник запросив замислитися над та?мницею людського серця, яке «здатне до великих мр?й, але також замишляти незвичн? лиход?йства». В?н нав?в слова святого ?вана Павла ??, який у книз? «Пам’ять та ?дентичн?сть» писав, що минуле стол?ття «було св?дком того, як розв’язалася безодня беззаконня»: нац?онал-соц?ал?зм приготував масове знищення через газов? камери та крематор??, а радянський комун?зм – через депортац??, гулаги та голодомор. Кардинал Сандр? також нав?в слова Папи Франциска, сказан? минуло? середи та написан? в Лист? до укра?нського народу, опубл?кованому напередодн?.

Префект Дикастер?? для Сх?дних Церков п?дкреслив, що Боже слово, яке було прочитане п?д час Л?тург??, запрошу? нас до над??. Святий Павло заохочу? нас думати про померлих як спочилих у Боз?, бо н?що не може в?д?брати в нас ?дентичн?сть Божих д?тей. ?сус же в ?вангельському уривку нагаду? про д?йсн?сть суду.

«Також ? для мене це ? нагода п?дтвердити мою прихильн?сть до Укра?ни, зокрема, до Греко-Католицько? Церкви», – сказав на завершення кардинал Леонардо Сандр?, згадуючи про сво? в?зити в Укра?ну: 2001 року, коли в?н супроводив святого ?вана Павла ??, та 2017 року, коли в?зит включав в?дв?дини мемор?алу жертв Голодомору в Ки?в?, а також м?ст Слов’янська та Краматорська, де в?н став св?дком бойових д?й, як? не припинялися в?д 2014 року.

Рана, завдана всьому людству

По завершенн? Божественно? Л?тург?? сп?льнота собору Свято? Соф?? запропонувала учасникам молитви мистецьку програму-рекв??м, покликану стати голосом тих, як? загинули 90 рок?в тому через геноцид, спланований Стал?ном, а також голосом тих, як? гинуть в Укра?н? сьогодн?. Веч?р завершився запаленням св?чки пам'ят?.

«Перед обличчям жах?ття Голодомору, в цьому храм? Свято? Соф?? я молився за вс? жертви ц??? трагед??. Я мав нагоду молитися в Укра?н?, але сьогодн? особливо, в р?чницю ц??? справжньо? рани, завдано? людству в особах людей, як? були приречен? померти голодною смертю в 1932-1933 роках, я молився, бо, на жаль, ця жахлива т?нь сьогодн? знову нависла над людством через в?йну в Укра?н?. ? тому я молився за мир для вашого народу, щоб цей мир став якнайшвидше можливим, ? за вс? жертви ц??? важко? ситуац??, яку ви пережива?те. Молимося ? над??мося, що скоро це все буде подолане», – сказав кардинал Сандр? в коментар? для нашо? редакц??.

Зберегти пам’ять, щоб бути св?дками перемоги

Сво?ми думками под?лився також Надзвичайний ? Повноважний Посол Укра?ни при Святому Престол? пан Андр?й Юраш, який п?дкреслив, що духовне спогадування 90-р?ччя трагед??, яка забрала м?льйони житт?в, ма? величезне значення, оск?льки спогади належать саме до духовно? сфери. «Л?тург?я, в як?й ми сьогодн? взяли участь – це духовна пожива, яка дозволя? наш?й душ? повноц?нно почуватися тепер ? також дозволя? в?дчути ту трагед?ю, яка сталася 90 рок?в тому», – сказав в?н, под?лившись особистими св?дченнями про те, що його бабуся була ?диною, що в т? злов?сн? роки вижила з-пом?ж 14 двоюр?дних брат?в ? сестер.

?нтерв'ю з Послом Укра?ни при Святому Престол?

«Для мене це не теор?я. Моя бабуся завжди плакала, в не? починали труситися руки, коли вона згадувала про це», – розпов?в пан Андр?й, зазначивши, що ?й ?дин?й з родини вдалося вирватися з оточених с?л, а згодом повернутися з двома м?шками сухар?в ? врятувати сво?х батьк?в. «Вона завжди про це говорила. Я знаю, що в багатьох родинах це була прихована ?стор?я. В нас про це завжди говорили, хоч це завжди було дуже боляче. Це лишало траг?чний сл?д не лише в пам’ят?, але й у побут?», – п?дкреслив в?н, пояснивши, що бабуся завжди старалася заготовляти припаси.

Посол Укра?ни при Святому Престол? зауважив, що той факт, що цю трагед?ю прийшли розд?лити р?зн? видатн? особи, м?ж якими ватиканськ? високопосадовц?, ? св?дченням того, що св?т розум?? «значення того, що сталося тод? ? що в?дбува?ться зараз». Адже хоч ? в ?нший спос?б, сьогодн? в Укра?н? в?дбува?ться чергове масове вбивство. Водночас, не т?льки ц? дв? трагед?? пережила чи пережива? Укра?на, бо в ?? ?стор?? було чимало здобутк?в ? звитяжних стор?нок, але також ? багато трагед?й, «як? випливають з того самого джерела». ? тому важливо збер?гати пам’ять про цю «найб?льшу трагед?ю», й т?, хто вижив, «повинн? зберегти ? донести пам’ять». «Бо мене, наприклад, могло й не бути, якби бабуся розд?лила долю чотирнадцяти сво?х двоюр?дних брат?в ? сестер», – додав в?н.

Д?лячись думками про те, наск?льки сол?дарн?сть ?нших народ?в сьогодн? ? джерелом над??, Андр?й Юраш вказав на те, що коли в?дбувалися под?? 90-р?чно? давност?, коли м?льйони людей вмирали, «ми були в?др?зан? в?д св?ту». «Про нас багато-хто нав?ть не знав, а хто знав, не мав жодно? можливост? нам допомогти», – сказав в?н, зазначивши, що сьогодн?, натом?сть, «ма?мо неймов?рну п?дтримку св?ту, в тому числ? й молитовну».

27 листопада 2022, 13:39