杏MAP导航

В?ктор?я Гавалешко / Olivier Bonnel - Ватикан

В Укра?ну о. Патр?ка Дебуа прив?в досв?д досл?дження Голокосту, адже ран?ше священник був науковим координатором ?врейського мемор?алу «Бабин Яр» у Ки?в?. В?домо, що там покояться останки 34 000 ?вре?в, убитих у вересн? 1941 року оперативними каральними загонами нацист?в (Einsatzgruppe). З?бравши св?дчення багатьох вц?л?лих, у 2004 роц? священнослужитель презентував св?тов? книгу «Хранитель спогад?в: Кривавими сл?дами Голокосту», що в?дома св?дченнями про пересл?дування та вбивства укра?нських ?вре?в. А сьогодн? рос?йськ? в?йськов? розстр?люють Бабин Яр, зробивши м?сце молитви та пам’ят? м?шенню для ракет.

Тож, п?сля початку конфл?кту в Укра?н? французький досл?дник розпочав збирати св?дчення укра?нських жертв жорстокост?, зокрема сьогодн? в?н поверта?ться до нещодавн?х масових вбивств, виявлених на п?вн?чному Сход? Укра?ни.

Новини про масов? поховання в Укра?н? – велике потряс?ння для мене

Священник з?зна?ться, що одного ранку усв?домлення факту про знайдення братських могил в Укра?н? стало великим потряс?нням, адже в ?вроп? ?х не бачили з час?в Сара?во та Сребрениц?.

«Ми думали, що вже перегорнули цю стор?нку, але раптом виявля?мо братськ? могили мирних жител?в та в?йськових у середин? XXI стол?ття. Це дуже бол?сне пробудження. ? ми також повинн? думати про вс? родини, як? залишаються в нев?домост? щодо сво?х зниклих р?дних. Братськ? могили унеможливлюють траур для людей. Зараз ус? масов? вбивства на земл? в?дбуваються саме так, тобто з час?в Аушв?ца н?хто не переробив ?х систему. Сьогодн? люди так само вбивають ?нших людей, а пот?м ховають т?ла у братських могилах, тому що убивцям страшно, ? вони намагаються приховати докази, унеможливлюючи змогу заф?ксувати все на фотограф?ях», – з?зна?ться о. Патр?к.

Науковець назива? братськ? могили викор?ненням пам’ят? про людей, що вс? зм?шан? в одн?й ям? – д?ти, ж?нки, чолов?ки: «Отже, це справд? викор?нення ?дентичност?, ? вс? масов? вбивц? це знають. Коли я побачив Бучу з т?лами на вулицях, я сказав соб?, що так не триватиме довго, тому що рос?яни зрозум?ють, що зображення жахлив?, ? тому надал? будуть ховати мертвих. Коли одного дня ми зв?льнимо Мар?уполь, викри?мо щось набагато серйозн?ше».

Укра?нц? прагнуть, щоб звершилось правосуддя

Досл?дник наголошу? на тому, що вбит? та закатован? в ?зюм? – звичайн? люди, яких в?н протягом 20 рок?в зустр?чав в Укра?н? – не нацисти чи солдати. Останн? ?нтерв’ю священник пров?в ?з 60-р?чним селянином, який жив з дружиною у невеликому будиночку на хутор?.

«Вони вже перебували в окупац??, ? укра?нськ? в?йськов? перед в?д’?здом сховали у них в сара? св?й автомоб?ль. Коли туди прийшли рос?яни, вони забрали чолов?ка з м?шком на голов? та зав’язаними руками. Його 49 дн?в тримали в камер? у заручниках ? останн?х три дн? катували електричним струмом. В?н не зна?, хто його катував, тому що м?шок з голови не зн?мали. Чолов?к з?знався, що п?сля цих трьох дн?в в?н хот?в убити себе, тому що б?льше не м?г терп?ти тортури. Зрештою, його в?ддали взам?н на полонених з ?ншо? сторони». 

Священник каже, що вс? жертви – звичайн? мешканц? м?ст та с?л, як? не розум?ють, що з ними в?дбува?ться та за що ?х пересл?дують, оск?льки вони абсолютно н? в чому не винн?. Дружина селянина також розпов?ла йому, що вноч? рос?яни прийшли ? за нею, зв’язали ??, а пот?м вноч? возили ?? в автомоб?л? б?льше години. Отець Патр?к каже, що ж?нка не хот?ла говорити, що сталося, але можна соб? уявити. Адже, це звичайн?с?ньке подружжя, що спок?йно будувало сво? життя в невеликому будинку.

Душпастир з?зна?ться, що його неабияк вража? той факт, що св?дки говорять з в?дкритими обличчями, погоджуються назвати сво? номер телефону та адресу, бо прагнуть, аби зд?йснилось правосуддя, хвилюючись, що ?хня справа н?кого не зац?кавить.

«Я повинен зробити так, щоб голос ус?х постраждалих був почутий, тому що вони добре усв?домлюють, що поранених ? загиблих так багато, що ми ризику?мо прид?лити ?м мало уваги. Для нас це питання збереження пам’ят? б?дних людей, як? часто ? супутн?ми жертвами, яких випадково вбили чи замордували», – каже священник.

Головна причина катувань – спроба змусити в?дмовитись в?д укра?нства

Отець Патр?к Дебуа пригаду? ?нтерв’ю з молодим хлопцем, якого зупинили на дороз? п?д час його перем?щення з села до Харкова: «Хлопця без будь-яких причин зупинили на дороз? ? три дн? катували, щоб змусити зректися Укра?ни та вступити до рос?йсько? арм??. В?н в?дмовився ? зум?в втекти. В?н над?слав нам фото свого синього в?д знущань т?ла – з н?г до голови! Так, ми все ще прокида?мося в ?вроп?, де ?снують камери тортур, де ? братськ? могили ? люди, що гинуть».

На думку досл?дника, головною причиною катувань ? примушення укра?нц?в повн?стю в?дмовитись в?д свого укра?нства. В?н каже, що рос?яни справд? мають велике прагнення викор?нити укра?нську культуру та мову, використовуючи для цього пропаганду:

«З самого початку конфл?кту мене шокувало те, що пропаганда, яка ведеться в Москв?, працю?. Люди в це в?рять – укра?нц?в продовжують роздягати, щоб перев?рити, чи вони не мають нацистських татуювань. Це дуже сумно, тому що ми думали, що п?сля XX стол?ття, протягом якого ?снували пропаганди радянського режиму, Г?тлера, мао?ст?в, ця масова пропаганда б?льше не д?ятиме. Але ми знову опинилися в св?т? пропаганди, що д??, – д?литься св?дченнями о. Патр?к. – До прикладу, один чолов?к вивозив укра?нц?в на сво?му автомоб?л?, що був на казахстанських номерах. ? на вс?х блокпостах його змушували роздягатися, щоб перев?рити, чи нема? в нього нацистських татуювань».

Рос?я пропагу? Нацистську ?вропу, яку треба «зв?льняти»

Священник пригаду? момент, який колись привернув його увагу п?д час його виступу у Москв? на под?? вшанування пам’ят? жертв Голокосту: «На т?й под?? багато сп?кер?в стверджували, що Польща була нацистською, Литва була нацистською, Румун?я також... Я думав, що це дурниц?, але тепер ми бачимо, що н?. Це уявлення про ?вропу як нацистську, яку Рос?я повинна зв?льнити, ?снувало задовго до того, що в?дбува?ться зараз. Просто ми не пом?чали вс??? серйозност?. Ран?ше ми говорили, що це спотворення ?стор??, але це геть не так».

Перв?сний злочин не завершився – Ка?н продовжу? вбивати Авеля

Досл?дник стверджу?, що тортури були спланован? рос?янами ? про це яскраво св?дчить встановлення окремих к?мнат для катувань.

«Коли рос?яни створюють к?мнату для тортур у сел? з двохтисячним населенням, виника? запитання, ск?льки ?х ще може бути на окупованих територ?ях? Це масов? тортури. Селянин, який з нами розмовляв, розпов?в, що в ?хн?й м?сцевост? було принаймн? десять-п’ятнадцять камер. Коли його допитували втрет?, в?н з?знався, що його копали ногами на п?длоз?, бо найближча к?мната тортур була вже зайнята. Це да? нам найменше уявлення, в як?й атмосфер? перебували ц? люди».

Розглядаючи ц? жахлив? под?? у духовно-моральному аспект?, о. Патр?к Дебуа вид?ля? два основних моменти:

«Перв?сний злочин Ка?на проти Авеля, на жаль, не зак?нчено; Ка?н продовжу? вбивати Авеля, ? ми повинн? допомогти Авелю захиститися, а також встановити докази. ?ншим моментам ? те, що спокуса бути вбивцею продовжу? приваблювати багатьох людей. Людей треба вчити, що людська сов?сть крихка. ? цей тяжкий гр?х, який поляга? в порушенн? ц??? запов?д? “Не вбий”, можна було б застосувати т?льки до бандит?в чи психопат?в. Але ж н?. Це стосу?ться сотень ? сотень молодих рос?ян р?зного в?ку, як це може торкатися також ?нших кра?н. Тому я вважаю, що молодь потр?бно виховувати, кажучи: “Обережно, не ?сну? под?лу на хороших людей ? лиход??в”. Кожна людина тенд?тна, ? кожна людина, опинившись у Всесв?т?, де вбивство стало законним, де запов?дь “Не вбивай” скасована, може перетворитися на монстра, – наголошу? душпастир. – Молодим людям, яких я навчаю, я кажу: “Не думайте, що вбивство – це чиясь справа”. Це може залежати в?д того, де ви перебува?те. Уяв?ть, що одного дня вам дозволять вбити деяких людей, тод? ви можете зм?нитися, тому що вам захочеться забрати будинок чи привласнити чуже майно. Людське сумл?ння дуже крихке, ? цю запов?дь “Не вбий”, яка наче дуже стара, на жаль, треба повторно втовкмачувати в голову. Н?що не виправдову? вбивства ?ншо? особи – якою б не була рел?г?йна чи нац?ональна причина, н?коли не вдасться в?днайти достатньо причин».

Якби не щоденна молитва, я б н?коли не витримав

Священник наголошу? на важливост? молитви, що допомага? збер?гати над?ю та в?ру, розсл?дуючи жорсток? тортури та знущання над людьми.

 «У мо?му особистому житт? надзвичайно важливою ? молитва, тому що ми можемо контролювати сво? дн?, але не вм??мо контролювати сво? ноч? – нам можуть снитися жахлив? реч?. Я б хот?в наголосити на тому, що кожного ранку потр?бно знову ? знову зустр?чатися з Богом ? зр?катися себе самого. Сьогодн? ключовою фразою для мене залишаються слова Спасителя: “Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, в?зьме св?й хрест ? йде за Мною”. Кожен день це наче в?дмова в?д себе, включаючи сво? страхи тощо. Пост?йне повернення до Бога ? до прац? — це ?дина позиц?я, яку я можу зайняти. Я н?коли не прагнув будувати теолог?ю на нещаст?, але себе потр?бно перем?нювати. ? якби не щоденна молитва, я б н?коли не витримав».

Дов?дково: Патр?к Дебуа (фр. Patrick Desbois) – французький римо-католицький священик, колишн?й голова Ком?с?? з? зв'язк?в з юдеями Конференц?? французьких ?пископ?в ? консультант Ватикану. Засновник «Яхад-?н Унум» (Yahad-In Unum), орган?зац??, що займа?ться виявленням м?сць масових поховань ?вре?в, як? стали жертвами нацистських моб?льних загон?в смерт? на територ??  колишнього Радянського Союзу. Нагороджений найвищою нагородою Франц?? Орденом Почесного лег?ону за роботу в документуванн? Голокосту. В кв?тн? 2021 року о. Патр?к Дебуа очолив Академ?чну раду Мемор?ального центру Голокосту «Бабин Яр».