杏MAP导航

Alessandro Gisotti - Ватикан

Ск?льки емоц?й у ц? дн? випускних ?спит?в. ? в тих, хто пережива? ?х зараз, ? також у тих, хто проживав ?х багато рок?в тому саме в цей пер?од, а тепер поверта?ться в пам’ят? до того досв?ду, який був фундаментальним переходом на дороз? до дорослого життя, коли сл?д приймати вир?шальн? р?шення. Протягом двох рок?в через пандем?ю Covid-19 екзамени зр?лост? в середн?х школах ?тал?? зазнавали перебо?в через скасування письмових ?спит?в. Натом?сть вони повернулися цього року, не без суперечок з боку деяких учн?вських об’?днань, щоб дати поштовх поверненню до нормального життя. З ?ншого боку, як у д?тей, так ? в учител?в, ? сильне бажання повернути прост?р, який був р?зко звужений, «заморозивши» живильн? соки навчального процесу – стосунки. Насправд?, не може бути справжнього виховання без «гармон?? м?ж головою, серцем ? руками», цитуючи ефектний образ, який так багато раз?в використовував Папа Франциск.

Якщо п?вм?льйона ?тал?йських юнак?в ? д?вчат знову переживають, серед боязн? ? над?й, як це було для вс?х ?хн?х однол?тк?в у минул? роки, письмов? тести наприк?нц? шк?льного курсу, ?снують м?льйони (понад 58, за даними ЮН?СЕФ) д?тей ? п?дл?тк?в у св?т?, як? б?льше не можуть ходити до школи, тому що у них б?льше нема? школи, зруйновано? бомбардуванням, або тому, що в них б?льше нема? вчител?в, «поглинених» забутими б?льшою чи меншою м?рою конфл?ктами, умовами крайньо? б?дност? чи ?деолог??ю тих, хто при влад?.

В?д 24 лютого ц?ле покол?ння молодих укра?нц?в перестало в?дв?дувати шк?льн? уроки. Для них дзв?нок уже не дзвонить. Школи, не знищен? наступом рос?йсько? арм??, яка не пощадила нав?ть шк?льних буд?вель, перетворен? на ?мпров?зован? притулки. Класи стають «помешканнями», що ? ще одн??ю ознакою безладу, який приносить божев?лля в?йни. Н?хто не зна?, коли ц? школи зможуть повернутися до того, щоб в?дновити власну природу ? виконувати свою м?с?ю. «Хоча це ? абсолютним пр?оритетом для д?тей та батьк?в у кризовому стан?, це надто часто перша послуга, яка припиня?ться, ? одна з останн?х, яка в?дновлю?ться», – з г?ркотою зауважила м?жнародна орган?зац?я Save the Children щодо в?йни в Укра?ни. На жаль, це добре знають сир?йськ? д?ти, д?ти ?мену та багатьох ?нших кра?н, вражених внутр?шн?ми в?йнами, як? тривають роками, бо були позбавлен? «найкращих рок?в», в яких треба без травм формувати власну особист?сть.

В?йни, але не т?льки. У рег?он? Африканського Рогу, ураженого посухою, найг?ршою за останн? 40 рок?в, багато шк?л закрилися через брак води. А там, де вони не закрит?, багато д?тей покинули школу в пошуках роботи, щоб допомогти сво?м с?м’ям, як? спустошливий голод дедал? б?льше заганя? в скруту. Знову ж таки, це найслабш?, т?, хто ма? менше засоб?в для свого захисту, страждають в?д шк?дливих насл?дк?в зм?ни кл?мату, як? дехто дос? наполегливо не визна? як надзвичайну ситуац?ю, яку сл?д негайно вир?шити на благо людства. Папа ще с?м рок?в тому писав: «Насправд? пог?ршення довк?лля та сусп?льства особливим чином познача?ться на найслабших на планет?: ? загальний досв?д звичайного життя, ? науков? досл?дження показують, що в?д найсерйозн?ших насл?дк?в ус?х еколог?чних агрес?й страждають найб?дн?ш? люди».

А в?д серпня минулого року до школи б?льше не ходять афганськ? д?вчата, виключен? тал?банським режимом в ?м’я фанатично? ?деолог??, яка хоче стерти з громадського простору будь-як? ж?ноч? прояви та применшити ж?нок до стану п?длеглост?. П?д тиском м?жнародного сп?втовариства тал?би зобов’язалися в?д 23 березня знову приймати д?вчат до середн?х шк?л. Невиконана об?цянка. Таким чином, протягом майже року афганськ? д?вчата не можуть навчатися, окр?м як та?мно, ризикуючи накликати на себе погрози, зв?рства ? нав?ть в?ддати життя за цей «бунт». В?део маленько? д?вчинки, яка з рюкзаком на плечах плаче в?д розпачу, бо ?? вигнали з? школи ? в?дправили додому, облет?ло ввесь св?т. Яка ?? «провина»? Бути ж?нкою. «Екстрем?сти бояться книг ? ручок, вони жахаються сили осв?ти», – сказала нобел?вська лауреатка Малала Юсафзай. Це сила, яка зв?льня? людей ? може зм?нити св?т.