杏MAP导航

о. Як?в Шумило, ЧСВВ - Ватикан / Jean-Charles Putzolu - Мостар

Стародавн? м?сто Мостар у Босн?? та Герцеговин? пропону? сво?м в?дв?дувачам можлив?сть в?дв?дати «Музей в?йни та геноциду». Створений з нуля чотири роки тому невеликою групою волонтер?в, щоб зберегти живу пам’ять про в?йну, яка спустошила колишню Югославську Республ?ку м?ж 1992 ? 1995 роками, музей м?стить численн? особист? св?дчення. На момент створення експозиц?я займала лише одну к?мнату. Згодом жител? Мостара у спонтанний спос?б дарували музею предмети та сво? спогади. Тому музей довелося перем?стити та розширити, щоб можна було показати все на експозиц??.

Музей, який збер?га? пам’ять людей

Музей переповнений св?дченнями про в?йну, як? збер?гають пам’ять про минул? под??. Так, серед одягу та взуття, знайдених разом ?з людськими останками в одн?й ?з незл?ченних братських могил, розкиданих по вс?й територ?? Босн??, можна усв?домити, що пережили жител? Мостара. Музей також наповнений фотограф?ями, поглянути на як? вимага? мужност?. Зроблен? в’язнями чи солдатами, вони не потрапили до тогочасно? преси.

Св?дчення, з?бран? на доказ знищених людських доль, розпов?дають про ун?кальн? ?стор?? людей, вплетених в жах?ття в?йни. Серед них, зокрема, д?зна?мося ?стор?ю босн?йського мусульманського л?каря Ен?ца Бе??ча, шанованого м?сцевим населенням, який перед в?йною л?кував ус?х сво?х пац??нт?в, зовс?м не ц?кавлячись, чи це хорвати, босняки чи серби. П?д час в?йни в?н був заарештований босн?йськими сербами п?д кер?вництвом генерала Ратко Младича та доставлений до концтабору Омарска. Про це в музе? св?дчить один ?з його пац??нт?в, який вирушив на його пошуки, поки не знайшов спос?б, завдяки поступливому солдату босн?йських серб?в, щодня доставляти л?карев? ?жу. В?н пооб?цяв соб? подбати про те, щоб л?карю н?чого не бракувало п?д час ув’язнення. По завершенн? в?йни доктора Ен?ца так ? не знайшли. Але деяк? св?дки з табору розпов?ли, що в?н систематично роздавав отриману ?жу ?ншим ув’язненим, н?чого не збер?гаючи для себе. Ймов?рно, в?н загинув за нез’ясованих обставин.

Поряд ?з св?дченнями людей, в?дв?дувачам музею також демонструються в?деоролики. Вони м?стять розпов?д? безпосередн?х св?дк?в жахливих момент?в у Мостар?, миротворц?в ООН, як? перед камерою згадують про недостатню к?льк?сть сво?х сил, щоб захистити мирне населення, коли прибули загони босн?йських серб?в. Також задокументовано багато масових страт.

В?дв?дуючи цей невеликий музей, неможливо не пор?вняти сьогодн?шню в?йну м?ж Рос??ю та Укра?ною. Паралел? можна навести, подивившись на кожну св?тлину чи прочитавши св?дчення. Наприк?нц? експозиц?? знаходимо к?мнату, обкле?ну в?дгуками та враженнями, як? пропону?ться написати в?дв?дувачам. Кожен залишив к?лька сл?в, ус?ма мовами. Останн? пов?домлення пов’язан? ?з в?йною в Укра?н?.

Залишки минуло? в?йни, як? торкаються сьогодення

Атмосфера музею вража? через контраст ?з галасливою д?яльн?стю старого м?ста. Минуло тридцять рок?в п?сля зак?нчення в?йни, пройшла пандем?я ? повернулися численн? туристи. Дзвонять дзвони, муедзин заклика? до молитви мусульман, громади знову переживають щоденн? под?? разом. ?з понад ста тисяч жител?в Мостара 48% становлять хорвати, 44% – босн?йц? ? 4% – серби. Серби – ?дина громада, яка не ?нвестувала в м?сто п?сля в?йни. До 1992 року ця громада становила 18 в?дсотк?в в?д ус?х жител?в. Проте сьогодн? зм?шування громад ма? ?ншу конф?гурац?ю. Якщо до в?йни серби, хорвати та босн?йц? жили в одних ? тих же кварталах, то сьогодн? м?ськ? зони етн?чно розд?лен?. Б?льш?сть хорват?в живуть на зах?дному берез? р?чки Неретви, яка перетина? Мостар. У свою чергу, босн?йц? населяють сх?дний берег р?чки. Працюючи, люди щоденно без проблем переходять з одного берега на другий, але залиша?ться в?дчуття, що кожна громада ма? свою територ?ю.

Старий м?ст Мостара завжди приваблю? допитливих людей. Це символ м?ста, але в?н, схоже, втратив свою основну функц?ю – об’?днання громад. В?н був знищений 9 листопада 1993 року внасл?док хорватського бомбардування, щоб ще б?льше ?золювати босн?йське населення, яке перебувало в облоз?. Хоча його в?дновили ?дентично з колишн?м, ? нав?ть включили до всесв?тньо? спадщини ЮНЕСКО, у ньому проглядаються б?ль ? ненависть, як? розбили ?сторичну багатоетн?чн?сть цього м?сця.

Тому в?йна не зникла. Вона скр?зь у м?ст? залишила сво? сл?ди. Нав?ть якщо його реконструкц?я усп?шно просува?ться, зруйнован? буд?вл? та пошкоджен? ст?ни нагадують ус?м про пережиту драму, бомбардування, снайперськ? постр?ли та втрачен? життя. Кладовища Мостара показують масштаби людських жертв. На р?зних р?внях гробниц? показують в?к зниклих безв?сти. Б?льшост? було п?д тридцять. Наймолодшому – 19 рок?в. На роз? вулиц? напис на камен? говорить глядачев?: «Не забувай».

?ншим насл?дком в?йни ? те, що стало менше зм?шаних шлюб?в. Коваль з? старого м?ста д?литься, що його дружина католичка, а в?н мусульманин. Цей 60-р?чний чолов?к розпов?да?, що свого часу воював разом з босн?йськими силами, а двоюр?дн? брати його дружини були на ?ншому фронт? у збройних силах босн?йських хорват?в. «Все це – частина минулого. Тепер ми вс? разом збира?мось родиною як на мусульманськ?, так ? на християнськ? свята», – зазнача? чолов?к.

У свою чергу, 17-р?чний М?лан, який вл?тку працю? в турецькому культурному центр? в Мостар?, зна? про в?йну лише те, чого його навчила школа. Школа й те, що йому розпов?ла родина. «Ми все ще дос? в?дчува?мо насл?дки в?йни», – каже в?н. М?лан поясню? свою думку, розпов?даючи про соц?ально-економ?чну ситуац?ю: «Роботи для вс?х не вистарча?, ? люди ви?жджають з кра?ни. Не можу сказати що ми б?дн?, але ран?ше було краще». В?н виокремлю? югославський пер?од час?в маршала Т?то. «Ми були кра?ною, яка розвивалася п?сля Друго? св?тово? в?йни. Ми зростали ? були в?йськовою потугою», – дода? хлопець.

В?йна в Укра?н? поряд з крихким миром у Босн?? та Герцеговин?

В?йна в Укра?н? зум?ла розбудити старих демон?в. Невдовз? п?сля початку бойових д?й м?ж Укра?ною та Рос??ю 24 лютого, колег?альна презид?я Босн?? та Герцеговини майже розпалась. Позиц?я на користь Москви босн?йського сербського нац?онал?ста М?лорада Дод?ка, сербського представника в презид??, загрожувала дел?катному балансу м?ж хорватською, сербською та босн?йською громадами, однаково представленими в колег?альному орган?. На даний момент Дод?к зробив крок назад ? запевнив ?вропейський Союз у необх?дност?, щоб Босн?я ? Герцеговина залишалася «нейтральною» в цьому конфл?кт?. Крок назад, який також заспокою? молоду кураторку музею в?йни та геноциду в Мостар? Менв?рсу: 32-р?чна босн?йка-мусульманка прагне лише жити в мир?. М?лорад Дод?к не вперше зд?йсню? суперечлив? д??. На початку року, 9 с?чня, 800 солдат?в ?з Республ?ки Сербсько? провели парад у м?ст? Баня-Лука з нагоди сербського нац?онал?стичного свята, визнаного Конституц?йним судом Босн?? незаконним, оск?льки воно дискрим?ну? босн?йських мусульман та хорватськ? католицьк? громади.

30 рок?в тому, 9 с?чня 1992 року, серби Босн?? оголосили про створення власно? держави в Босн?? та Герцеговин?. Через два м?сяц? почалася в?йна, яка спричинила понад 100 000 загиблих, ? жах?ття та жорсток?сть яко? задокументован? зображеннями й розпов?дями тих, хто вижив. Це недалеке минуле Босн?? ? Герцеговини сьогодн? заявило про себе в Укра?н?. Про це св?дчать дв? фотограф??, зроблен? через тридцять рок?в, як? розкривають «екзистенц?йний ка?н?зм», засуджений Папою Франциском у кв?тн? цього року. Перша св?тлина знаходиться у музе? Мостара. На н?й зображено ж?нку на восьмому м?сяц? ваг?тност?, убиту разом ?з ненародженою дитиною кулею, яка потрапила ?й у жив?т. ?нша св?тлина походить з Укра?ни, датована 9 березня: йдеться про евакуац?ю ваг?тно? ж?нки, смертельно поранено? п?д час бомбардування пологового в?дд?лення в Мар?упол?.

Сво?ю ?стор??ю м?ст Мостара повн?стю в?добража? пост?йн? заклики Папи Франциска, на яких в?н наголосив п?д зустр?ч? з дипломатичним корпусом з нагоди новор?чних побажань у с?чн? цього року. Не без труднощ?в старий м?ст прагне об’?днати с?м’? та розбит? громади, сприяти прощенню та примиренню. Його покликання поляга? в тому, щоб знову стати, за словами Свят?шого Отця, «мостом зустр?ч? м?ж народами», «мостом братерства ? миру», на противагу «оглушливому гуркотов? во?н ? конфл?кт?в».