杏MAP导航

Шукати

Рим: укра?нський етнокалендар як м?ст м?ж Укра?ною та ?тал??ю

Минулими вих?дними, 14 ? 15 травня 2022 р., при прокатедральному собор? Свято? Соф?? в Рим? в?дбулася презентац?я етнокалендаря ?Коло?, у створенн? якого взяли участь члени ц??? греко-католицько? громади.

Св?тлана Духович – Ватикан

Зайшовши на подв?р’я прокатедрального собору Свято? Соф?? в Рим?, бачимо к?лька великих намет?в, в яких збирають та сортують гуман?тарну допомогу, надають р?знор?дну п?дтримку та пропонують медичний огляд для б?женц?в з Укра?ни. В?д початку в?йни це м?сце стало центром допомоги Укра?н?, де не припиняють трудитися священики, в?ряни, волонтери. Минулими вих?дними, 14 ? 15 травня 2022 р., у цьому «благод?йному мурашнику» панувала дещо ?нша атмосфера: тут в?дбувалася презентац?я етнокалендаря «Коло», до реал?зац?? якого долучилися члени ц??? греко-католицько? громади. Це вони одягнули укра?нськ? костюми к?нця XIX стол?ття початку XX стол?ття ? в?дтворили моменти укра?нського побуту та традиц?йних с?мейних святкувань, для того, щоб мить, заф?ксована на фотограф??, могла створити м?ст м?ж минулим ? тепер?шн?м.

Про те, чому орган?затори вир?шили презентувати етнокалендар саме тепер, розпов?ла Леся Роман?в, ?н?ц?аторка створення етнокалендаря «Коло». «В?дколи розпочалася в?йна, ?нтерес до Укра?ни значно зр?с: як до тепер?шн?х под?й, так ? до нашо? культури та ?стор??, – зазначила вона. – А цим костюмам, як? ми використали в цьому проект?, понад дв?ст? рок?в. Отже, це св?дчить про те, що наша ?стор?я дуже давня ? що наш народ р?зноман?тний: кожен рег?он мав св?й особливий стиль одягу»:

Вже з перших дн?в в?йни члени громади прокатедрального собору Свято? Соф?? повн?стю занурилися у волонтерську д?яльн?сть, але також стало зрозум?ло, що календар, в якому подан? тексти трьома мовами – укра?нською, ?тал?йською та англ?йською – може бути ще одним засобом допомоги на культурному фронт? у цей складний пер?од ?стор?? укра?нського народу. Окр?м того, кошти, отриман? в?д продажу календар?в, будуть спрямован? на л?кування поранених. Наталя Лазор, яка разом з Лесею Роман?в провадить етномайстерню «Веретено», розпов?ла про труднощ?, що виникли п?д час останнього етапу виготовлення календаря, який вир?шили надрукувати у Львов?:

Посередин? залу, в якому в?дбулася презентац?я, був розм?щений великий портрет Блаженн?шого Йосифа Сл?пого. Його постать нагадувала вс?м не лише про сутт?вий вза?мозв’язок УГКЦ ?з культурою та традиц?ями укра?нського народу, але й про його особисте зац?кавлення ц??ю сферою. Настоятель собору Свято? Соф?й отець Марко Семеген зазначив, що при собор? ?сну? колекц?я, яку з?брав кардинал Йосиф Сл?пий та до яко? входять вишиванки, вишит? рушники, ризи, хоругви ? вироби народних майстр?в. «Його можна назвати етнографом», – п?дкреслю? отець Марко, тому цей етнокалендар можна вважати «нашою даниною Патр?архов? Йосифу», 130-р?ччя в?д дня народження якого в?дзнача?ться цього року:

«Ми намагалися просякнути календар чимось дуже добре знайомим кожному укра?нцю – домом, дитинством, родиною. У фото вкладено наш? особист? пережиття. Кожен етап роботи нагадував мен? р?дний д?м», – зазначив п?д час презентац?? фотограф Юр?й Ганчук, який працював над проектом. В?н розпов?в, що п?д час прац? над проектом було опрацьовано матер?ал обсягом понад 1 терабайт, к?льк?сно це 38 974 св?тлини. «?з цього масиву ми вибрали 13 найпромовист?ших зображень», – п?дкреслив в?н, додаючи, що фотозйомки проводилися в Рим?, тому «додатковими техн?чними завданнями були пошук та орган?зац?я простору, який би в?дображав традиц?йн? укра?нськ? мотиви».

Фрагмент етнокалендаря "Коло"
Фрагмент етнокалендаря "Коло"

Праця над етнокалендарем «Коло» стала св?дченням сп?впрац? член?в громади, як?, незважаючи на велике навантаження останн?х м?сяц?в, зум?ли якнайкраще проявити сво? таланти, любов до свого народу ?, найосновн?ше, здатн?сть об’?днуватися задля сп?льного добра. «Ця в?йна п?дкреслила велику сол?дарн?сть ? такий феномен як волонтерство», – зазнача? на завершення отець Марко, д?лячись думками про те, як в?йна вплинула на активн?сть член?в громади:

17 травня 2022, 17:23