杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Giancarlo La Vella – Ватикан

Кр?м болю ? страждання, в?йна Рос?? з Укра?ною породила розгублен?сть у м?жнародн?й сп?льнот?, насамперед, через безсилля ООН й ?нших орган?зац?й, як? виявилися неспроможними вивести на дорогу переговор?в конфл?кт, який вже понад два м?сяц? с?? смерть ? руйнування, а також пол?тичну, економ?чну нестаб?льн?сть, загострення продовольчо? кризи в багатьох рег?онах св?ту. На ц? теми Рад?о Ватикану – Vatican News говорить ?з Франческою Д? Джованн?, Заступницею Секретаря В?дд?лу в справах стосунк?в Святого Престолу з державами, що очолю? департамент багатосторонн?х стосунк?в.

?деолог??, що п?дважують багатосторонн?сть

Чому так сталося, що ООН вигляда? парал?зованою та чи можемо ще в?рити у фундаментальну роль м?жнародних орган?зац?й? Таким було перше запитання, на що ватиканська дипломатка висловила впевнен?сть у тому, що ц? орган?зац?? можуть ? повинн? в?д?гравати роль у м?жнародних стосунках, а провина за поточну кризу лише частково лежить на них, ?нша частина – це в?дпов?дальн?сть держав, як? до них входять ? обумовлюють пол?тику та д?яльн?сть. «Найб?льша проблема поляга? в тому, що держави втратили здатн?сть слухати одна одну, в?ддаючи перевагу нав’язуванню власних ?дей та ?нтерес?в, як? в д?йсност? ? обмеженими й обумовлюючими», – сказала вона, покликаючись на терм?н «?деолог?чна колон?зац?я», використовуваний Папою, зазначивши, що ця нова колон?зац?я знайшла пл?дний терен в м?жнародних орган?зац?ях.

Ефективн?сть, що залежить в?д пол?тично? вол?

В?дпов?даючи на запитання про те, як повернути ООН здатн?сть приймати ефективн? р?шення в перспектив? глобального миру, що здола? тепер?шню стагнац?ю, спричинену перехресними вето, Д? Джованн? зауважила, що реформа Ради Безпеки ООН вже в?ддавна обговорю?ться, але дос? не знайшла п?дтримку, хоч це ? «нагальним як н?коли». Кр?м того, ?сну? окрема орган?зац?я, створена з метою дбати про безпеку та сп?вроб?тництво, ОБС?, до яко? вв?йшли 57 держав.

«Ефективн?сть обох орган?зац?й, однак, як ? вс?х м?жнародних орган?зац?й, залежить в?д д??во? пол?тично? вол?, яку в них вкладають держави-члени. Вето – це ?нструмент, але тим, що д?йсною варту?, ? добра воля окремих держав. Держави-члени ООН повинн? дотримуватися букви та духа Харт?? Об’?днаних Нац?й, тобто, щонайменше не повторювати помилок, допущених п?д час св?тових конфл?кт?в двадцятого стол?ття», – зазначила ватиканська дипломатика, на думку яко? найб?льша проблема поляга? в тому, щоб зрозум?ти, що Статут потр?бно ?нтерпретувати не на основ? найприваблив?шо? пол?тично? позиц??, але в св?тл? того, що сталося протягом рок?в, як? випередили його п?дписання, аби вберегти майбутн? покол?ння в?д лиха в?йни, захистити фундаментальн? права, г?дн?сть ? ц?нн?сть людсько? особи, разом з р?вн?стю прав ус?х людей, великих ? малих держав.

Дов?ра та роззбро?ння

«Чи мр?я про св?т без збро? ? утоп??ю?» – було наступне запитання, на що в?дпов?дальна за сектор багатосторонн?х стосунк?в у Державному Секретар?ат? Святого Престолу зазначила, що коренем м?жнародних суперечок ? занепад фундаментального елементу, яким ? «дов?ра», яку потр?бно «терпеливо будувати конкретними вчинками». Мусимо запитати себе, з одного боку, яким чином гарантувати, що цей елемент не буде порушеним, з ?ншого – чи ?снують ?нш? засоби, як? можуть зам?нити дов?ру з такою ж ефективн?стю. Вдаватися до збро? може сприйматися як необх?дний крок для заповнення порожнеч?, породжено? браком дов?ри, однак, потр?бно визнати, що це лише поширю? згадану порожнечу, «дедал? б?льше в?ддаляючи нас в?д важкого процесу, спрямованого на будування та посилення дов?ри, ?, по сут?, само? ж м?жнародно? безпеки». Гарант??ю непорушност? дов?ри може виступити усв?домлення вза?мозалежност? всередин? м?жнародно? сп?льноти, не т?льки економ?чно?, але й соц?ально?, еколог?чно?, сан?тарно?, визнати, як каже Папа Франциск, що «вс? ми перебува?мо в тому самому човн?». «На ц?й дороз?, отже, необх?дно будувати та зм?цнювати дов?ру через д?алог, який буде багатосторонн?м, але також – м?жкультурним, ?рунтуючись на пошан? м?ж р?зними культурами, спроможн?й сприяти вза?мному збагаченню», – зауважила Франческа Д? Джованн?.

Св?т п?сля в?йни

З р?зних стор?н луна? думка, що в?йна в Укра?н? в?дчутно зм?нить м?жнародн? стосунки. Яким буде св?т по завершенн? цього конфл?кту? Таким було одне ?з запитань, в?дпов?даючи на яке ватиканська дипломатка сказала, що це важко передбачити, бо ще нев?домо який розвиток може отримати ? як завершиться ця в?йна. «Над?я завжди залиша?ться, аби це сталося якнайшвидше, бажано без ?нших жертв, бо кожна мить, на яку вона затягу?ться, вже ? надм?рною», – сказала вона, п?дкреслюючи, що конфл?кт ? насл?дком м?жнародних стосунк?в, як? вже в?ддавна дали тр?щину.

«Жоден конфл?кт не виника? з н?чого. В?н представля?, в цьому випадку, насл?дки д?й та р?шень, як? накопичувалися з плином часу, роками, й це, на жаль, на шкоду безл?ч? невинних. Нагальн?стю цього моменту ? покласти край конфл?ктов? та в?дновити справедлив?сть, а дал? – об’?днати зусилля для в?дбудови, не лише того, щоб було матер?ально зруйноване, але також того спустошення, яке в?йна виклика? в душах людей ? в стосунках м?ж соц?альними групами й народами. Це стосу?ться в?йни в Укра?н?, як також вс?х ?нших в?йн, як? тривають в цей час ? здаються забутими, ? так званих тл?ючих конфл?кт?в», – зазначила Франческа Д? Джованн?, додаючи, що потр?бн? зусилля, спрямован? на в?дновлення дов?ри м?ж народами, щоби досягнути не примарний мир, але д?йсну гармон?ю в щоденному житт?. Це, в свою чергу, потребу? п?дходу, який в?дкладе вб?к лог?ку дом?нування, впроваджуючи пол?тику, що ставить у центр? кожно? д?? г?дн?сть людсько? особи.