?Laudato si’?: параф?я, що захища? побережжя в?д хижацько? забудови
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Giada Aquilino - Ватикан
«Отче, займайтеся душами…». Цю фразу о. Розар?до Ло Белло неодноразово чув на свою адресу п?сля того, як 2009 року став парохом у храм? святого Апостола Павла в С?ракуз?, м?ст? на п?вдн? ?тал?йського острова Сицил??, де розпочав спрямовувати душпастирську та соц?альну д?яльн?сть в громад? до «в?двоювання громадського простору» м?ста через посилення чутливост? та почуття в?дпов?дальност? щодо проблем довк?лля. Пл?ч-о-пл?ч з ним – коло тисяч? параф?ян кварталу, розташованого на остров? Орт?дж?я, колись заселеного лише рибалками, де тепер запанували злидн?, занепад та дилери… Розпов?даючи про зусилля, спрямован? на захист довк?лля та природних ц?нностей, душпастир не прихову?, що протягом останн?х рок?в п?дпорою в цьому стала енцикл?ка «Laudato si’», деякою м?рою «лег?тим?зувавши» ц? старання.
М?ж модерн?стю та приналежн?стю
У пово?нн? роки ц? терени пережили швидкий ?ндустр?альний розвиток п?д знаком «осучаснення», що пронизав вс? сусп?льн? верстви ц??? частини Сицил??. В?н в?дбувався, за словами священика, в «дуже ?нваз?йний спос?б», за яким не встигав «справжн?й ? властивий соц?альний розвиток». М?сцева промислова зона, однак, таки стала джерелом забезпечення для мешканц?в ? до спалаху пандем?? саме тут були чи не ?дин? «гарантован?» зарплати…
Але, як дода? душпастир, м?сцева д?йсн?сть залишалася «в?дсталою» з точки зору культури та соц?ального й пол?тичного проектування. «Нав?ть християни у сво?му соц?альному анал?з?, – стверджу? в?н, – в?ддавали перевагу тому, щоб ховатися в абстрактн?й ерудованост?». Тож м?сцевий кер?вний клас виростав «позбавленим культурно? та громадсько? ?стор??». «Мене вража? те, що сьогодн? у С?ракуз? мало книгарень в пор?внянн? з к?льк?стю населення», – з?зна?ться парох, додаючи, що м?сто втрача? молодь, яка ви?жджа? на п?вн?ч кра?ни, бо тут нема ун?верситету. Тож у м?ст? ? д?ти й п?дл?тки, ? доросл?, але браку? прошарку 20-40 р?чних.
На жаль, початковий ?мпульс до зростання доход?в роб?тник?в зупинився, особливо, протягом останн?х рок?в, причинившись до зростання б?дност?. «Як парох, я усв?домлюю, що багато п?дл?тк?в, д?тей безроб?тних, не мають можливост? вчитися: в них нема широкосмугового ?нтернету для дистанц?йних урок?в чи грошей на книжки», – зазнача? священик, за словами якого, пандем?я помножила ц? труднощ?, особливо, серед прошарку неоф?ц?йно працевлаштованих, що не отримали жодного соц?ального забезпечення.
Захищене морське середовище
Коли стало зрозум?лим, що промисловий розвиток спов?льню?ться, втрачалися робоч? м?сця та почали проявлятися насл?дки для здоров’я в?д шк?дливих викид?в, наприк?нц? 90-х рок?в народився «другий м?раж для С?ракузи», як його назива? о. Розар?о: розвиток туристично? сфери. Хоч ?дея спиралася на позитивних ц?нностях, таких як в?дновлення та використання археолог?чних ? арх?тектон?чних благ територ??, проекти в?дзначалися поганим територ?альним плануванням. План урбан?зац?? в?д 2005 року визначив територ?ю, «повн?стю призначену для урбан?зац??», що мало би привабити ?нвестиц??, м?сто почало розростатися швидкими темпами, але нов? м?крорайони залишилися погано сполученими м?ж собою. ?, насамперед, у с?льськ?й м?сцевост? на п?вдень в?д С?ракузи в?дкрито можлив?сть для експансивного буд?вництва на побережж?, до цього не надто урбан?зованому. Деяк? д?лянки в?дведено нав?ть у запов?дн?й зон?, що осп?вана ще в Ене?д? В?рг?л?я. Це, в свою чергу, викликало громадянськ? протести проти «цементування побережжя», яким вдалося зупинити забудовник?в. На параф?? святого Павла Громадянський рух знайшов п?дтримку та м?сце для роздум?в про тотожн?сть ? для згуртування.
Священик поясню?, що проекти планування не представляють ?де?, пов’язан? з колективними ?нтересами, часто в?дображаючи ?нтереси декого, що досягаються за рахунок б?льшост? м?ста. Вся ця сфера не ? чужою й для орган?зовано? злочинност?.
Прост?р для вс?х
«Наш? рефлекс?? зроджуються ?з двох головних мотив?в, як? знайшли п?дтвердження в Laudato si’», – поясню? о. Розар?о. Перший поляга? в тому, що «ландшафт ма? ц?нност?, як? виходять за меж? п?дпри?мницько? експлуатац??». Другий – це те, що всередин? м?ста повинн? бути простори, де природа може залишатися недоторканою. ? такий прост?р повинен бути сп?льним, доступним для вс?х.
«Ця ?дея дуже важлива для нас, в?руючих, бо т? сп?льн? м?сця – це т?, куди можуть п?ти вс?, багат? й б?дн?, молод? й не дуже молод?. Й це стосу?ться д?лянок узбережжя», – наголошу? о. Розар?о, додаючи, що в 151 пункт? енцикл?ки Папа Франциск п?дкреслю?, наск?льки важливо дбати про громадський прост?р, бо в?н сприя? зростанню почуття приналежност?, вкор?неност?, тому, щоби «почуватися вдома» всередин? м?ст.
Погрози ? п?дтримка
Настоятель параф?? святого Павла вже понад десятил?ття заан?ажований у повернення благ створ?ння в сферу безкорисливост?. На ц?й дороз? не бракувало темних момент?в, позначених звинуваченнями та погрозами. ? на початку, з?зна?ться священик, було дуже важко. «Однак, в?дколи з’явилася Laudato si’ Папи Франциска, то вс? “нещасн?” священики, так? як я, немовби отримали лег?тим?зац?ю. Люди тепер розум?ють, що якщо пастир пропону? замислитися над занепадом м?ста, над сп?льним простором ? над тим, аби ландшафтн? й природн? ресурси перебували не лише в руках тих, як? добре стоять на ногах, але й були доступними найб?дн?шим, то це тому, що дотриму?ться соц?ально? доктрини Церкви. Тому сьогодн?, попри все, ця м?с?я стала набагато прост?шою», – дода? душпастир.
За словами пароха, сил йому дода? п?дтримка громади, як?й в?н дуже вдячний, зокрема, й за те, що п?д час кампан?? дифамац?? люди в?дразу збагнули, де лихе кор?ння фальшивих нових, як? поширювали про нього.
? саме параф?янам вс?х в?кових категор?й о. Розар?о переда? заохочення Папи ставати «ми», що буду? майбутн? разом. «Це вчинок любов?. Христос каже: “Люби ближнього як себе самого”. А хто ж ? ближн?ми, як не д?ти цих людей чи ?хн? внуки. Любити ближнього означа? також залишити здоров? довк?лля та землю для тих, як? прийдуть п?сля нас. Тому ?дея про обов’язок шанувати планету, щоби передати ?? наступним покол?нням, входить до ц??? Христово? запов?д?», – переконаний священик.
