Арабськ? Ем?рати: коли праця ста? людським розвитком
Giada Aquilino / Духович Св?тлана – Ватикан
Пакистанц?, ?нд?йц?, непальц?, ф?л?пп?нц?, н?гер?йц?, камерунц?, сенегальц? – вс?х ?х об’?дну? под?бне минуле – велика б?дн?сть, що змусила покинути батьк?вщину й с?м’ю та ем?грувати, – а також те саме сьогодення, яке прагне в?ддалити ?х в?д експлуатац?? та нових труднощ?в. Мова йде про 212 прац?вник?в фабрики «Mas Paints», що займа?ться виробництвом фарб ? була заснована в ?тал?? 1989 року, а з 2000 року д?? в Дуба?, в Об'?днаних Арабських Ем?ратах, кра?н?, яку населя? приблизно 10 м?льйон?в мешканц?в, 9 з 10 яких – ?ноземц?.
Про це для Vatican News розпов?да? Абдулла Аль-Атраш, генеральний директор п?дпри?мства, заснованого його батьком та дядьком. Слухаючи цього 42-р?чного ?тал?йсько-сир?йського п?дпри?мця, що зак?нчив факультет економ?ки та торг?вл? в Ун?верситет? Анкони та отримав ступ?нь маг?стра в ?нститут? ?м. Адр?ано Ол?ветт?, спадають на думку роздуми про працю, що м?стяться в енцикл?ц? Laudato si' Папи Франциска: праця, за його словами, ? «необх?дн?стю», «складовою частиною сенсу життя на ц?й земл?, шляхом дозр?вання, людського розвитку та особисто? реал?зац??».
Праця – це стосунки з ?ншими
Як п?дкреслю? Свят?ший Отець, будь-яка форма прац?, передбача? стосунки з ?ншими, що в?др?зняються в?д нас самих. Прибувши до Дубаю в 2005 роц?, Абдулла наблизився до життя трудових м?грант?в. «Мен? було боляче дивитися, як живуть ц? люди, – д?литься в?н. – Ус?, хто ви?жджа? з б?дних кра?н на роботу до будь-яких ?нших кра?н, повинн? в?дправляти додому багато грошей, аби допомагати багатьом родичам, бо вс? вони мають велик? родини, ? допомагають також батькам, братам ? сестрам, кузенам».
П?дпри?мець додав, що кожен з цих прац?вник?в повинен утримувати, в середньому, 10 ос?б, ? ц? грош? йдуть на те, що ? необх?дним для виживання, бо в багатьох ?з цих кра?н задля р?зних причин – б?дност?, в?йни, пол?тично? нестаб?льност?, етн?чних чи рел?г?йних конфл?кт?в – нема? соц?ального забезпечення. Ц? м?гранти, як правило, працюють багато годин, на виснажливих роботах, з дуже низькою зарплатою (130-150 ?вро на м?сяць), в?дмовляючи соб? у всьому, аби в?дправити грош? додому.
Культура вза?мопод?лу
В енцикл?ц? Laudato si’ Глава Католицько? Церкви зазнача?, що «грошова допомога б?дним» може бути «тимчасовим засобом для подолання надзвичайних ситуац?й»: але «справжньою метою», за його словами завжди повинно бути надання ?м «г?дного життя через працю». Абдула одружений з католичкою, вони виховують дво? д?тей. В?н сам нев?руючий, але через свою дружину Мануелу познайомився з Рухом Фоколар?в та його проектом «Економ?ка сопричастя», започаткованим у 1991 роц? К'ярою Люб?ч для поширення економ?чно? культури, засновано? на вза?мопод?л?.
?тал?йсько-сир?йський п?дпри?мець почав ц?кавитися життям сво?х прац?вник?в-м?грант?в. В?н з?зна?ться, що йому було непросто «уп’ятеро п?двищити ?м зарплату», але в?н це зробив, щоб вони могли жити г?дно. В?н вир?шив оплачувати вс? витрати на охорону здоров’я не т?льки для сво?х прац?вник?в, але й для ?хн?х родин, а також покривати витрати на осв?ту д?тей.
Сп?льне добро
Отже, як наголошу? Папа Франциск в енцикл?ц?, присвячен?й дбанню про сп?льний д?м, посилаючись на Caritas in veritate Венедикта XVI, основною ц?нн?стю, мабуть, ? той соц?альний кап?тал, який ? сукупн?стю стосунк?в дов?ри, над?йност?, дотримання правил, необх?дних для будь-якого цив?льного сп?в?снування. Як розпов?в Абдулла, в?н «створив фонд, який ф?нансу?ться з прибутку», щоб надал? допомагати роб?тникам. «Прибуток компан??, на мою думку, повинен використовуватися як для ?нвестування в компан?ю, щоб вона могла зростати, так ?, очевидно, для потреб власник?в, але ним також повинн? однаковою м?рою користуватися прац?вники компан??», – п?дкреслив в?н.
Б?знесмен розпов?в також, що сп?лкуючись з? сво?ми прац?вниками в?н зрозум?в, що одн??ю з ?хн?х проблем була в?дсутн?сть житла на батьк?вщин?. Щоб побудувати будинок у кра?нах походження, вони мали дв? можливост?: спробувати позичити грош? в банках, але банки не позичають грошей б?дним, або, в г?ршому випадку, звернутися до лихвар?в, бо лихварство широко поширене в цих кра?нах. Абдулла почав з’ясовувати, ск?льки ос?б входять до с?мей, де ц? люди хот?ли би побудувати будинок, ?, п?драхувавши необх?дну суму, п?дпри?мство надало безв?дсоткову позику, яку можна в?льно виплачувати з часом та в?дпов?дно до можливостей.
Виробництво, що шану? довк?лля
В контекст? спец?ального року, присвяченого роздумам над енцикл?кою Laudato si', що триватиме до 24 травня 2021 р., Абдулла Аль-Атраш розпов?в про те, як його п?дпри?мство по виготовленню фарб може в?дпов?сти на нагальну необх?дн?сть дбати про сп?льний д?м. «Ми виробля?мо деяк? фарби, як? ? абсолютно нетоксичними, тому вони нешк?длив? та не забруднюють навколишн? середовище, – пояснив в?н. – ? також ?нш? асортименти продукт?в, як?, натом?сть, мусять бути токсичними, так? як, наприклад, розчинники, як? також широко використовуються у фармацевтичн?й галуз?. Важливим ? те, щоб вони не завдавали шкоди навколишньому середовищу, тому що ми сам? ? довк?ллям: Папа пост?йно про це нагаду?. Як ате?ст, я розум?ю, що довк?лля – це все, що живе».
В?н додав, що фабрика «Mas Paints» нац?лена на захист прац?вник?в, щоб ?хн? здоров'я було захищене на 100%, вкладаючи значн? кошти в безпеку, в маски, вентиляц?йн? системи та механ?зми, як? не вид?ляють таких речовин, як розчинники. Щодо в?дход?в, п?дпри?мець пояснив, що вони придбали апарати, як? розд?ляють тверд?, р?дк? та газопод?бн? в?дходи. Згодом державн? компан??, в?д уряду, при?жджають, щоб забрати ц? в?дходи та перевезти у спец?альн? м?сця, придатн? для утил?зац??, щоб запоб?гти забрудненню навколишнього середовища.
Пандем?я
Внасл?док надзвичайно? ситуац?? з коронав?русом занепоко?ння щодо становища прац?вник?в зросло. Хвиля заражень, яка вразила ?ран, Кувейт, Сауд?вську Арав?ю та вс? навколишн? кра?ни, була дуже сильною. Найскладн?ший пер?од з повною соц?альною ?золяц??ю припав на березень ? кв?тень. «Коли ми отримали перш? новини про в?рус, – розпов?да? Абдулла, – ми вжили таких заход?в, як встановлення склопластикових бар'?р?в для прац?вник?в у прим?щенн?, використання х?рург?чних масок, вим?рювання температури т?ла, дотримання безпечно? двометрово? дистанц??, тести вс?м прац?вникам, щоденне узгодження з м?сцевим М?н?стерством Охорони Здоров’я. А ще я найняв приблизно тридцять однок?мнатних квартир, аби люди могли безпечно в?дбувати карантинний пер?од».
Досв?д сп?в?снування
У сво? розпов?дях Абдулла неодноразово вживав слово "сп?в?снування". Це поняття в?н згадав також, розпов?даючи про свою участь у Свят?й Мес?, яку очолив Папа Франциск на початку 2019 року п?д час Апостольського в?зиту до Об'?днаних Арабських Ем?рат?в.
«Це був чудовий досв?д, – пригаду? в?н. – Я по?хав туди з деякими сво?ми колегами та друзями з Руху Фоколяр?в. Було так багато людей, що я опинився за межами стад?ону, на галявин?, зв?дки можна було спостер?гати за под??ю через г?гантськ? екрани. Я пом?тив, що переважна б?льш?сть присутн?х були католиками, але було також 5000 мусульман, а також к?лька груп буддист?в, ?ндус?в та сикх?в. Ми бачили щир? об?йми Папи та Великого ?мама Аль-Азхар Ахмада Аль-Та?ба. Це був кульм?нац?йний момент зустр?ч? м?ж ?сламським та зах?дним св?том. Папа прибув сюди з великою смиренн?стю: в?н подякував кра?н?, влад?, народов?, в дус? сп?в?снування, миру, толерантност?. В?н хот?в, щоб ми сказали, що мирне сп?вжиття – можливе».
