5 рок?в п?сля трагед?? в театр? ?Bataclan?: д?алог двох батьк?в
Jean Charles Putzolu / Св?тлана Духович – Ватикан
Жорж Сал?н – л?кар. Aзд?н Ам?мур – торговець. Обидва живуть у Франц??. Обидва вели активне життя. Жорж працював у р?зних кра?нах, ? врешт?, оселився з с?м’?ю в Париж?. Азд?н також багато подорожував з огляду на свою п?дпри?мницьку д?яльн?сть. Жорж – нев?руючий, або як в?н каже, «ате?ст, що ма? християнське кор?ння». Азд?н – практикуючий мусульманин, але не надто прив’язаний до ц?нностей ?сламу. Будучи такими р?зними, ц? дво? чолов?к?в могли так н?коли й не зустр?тися, якщо б не траг?чн? под?? 13 листопада 2015 року. Того вечора Лола, дочка Жоржа, прийшла на концерт в театр «Bataclan» у Париж?. Лол? було 28 рок?в, вона займалася видавництвом книжок для д?тей ? нав?ть в?дкрила свою ф?рму. Вона була задоволена життям, б?льш?сть свого часу проводила на робот?, але знаходила також час для подорожей. Того вечора Лола не вижила: дв? кул? перервали ?? молоде життя.
Азд?н вже давно не чув про свого сина Сам?. Останн?ми роками ?хн? стосунки були напруженими ? ввечер? 13 листопада 2015 року в?н нав?ть не уявляв, де м?г перебувати Сам?. Т?льки незадовго п?сля терористичного нападу Аз?на та його дружину пов?домили, що ?хн?й син був одним ?з трьох нападник?в на «Bataclan».
Ввечер? 13 листопада 2015 року м?сто Париж пережило 33-тихвилинне пекло. С?м терорист?в, як? проголосили себе членами так звано? «?сламсько? держави», орган?зували терористичн? атаки в трьох р?зних м?сцях французько? столиц?: першу – б?ля стад?ону «Стад де Франс», де проходив товариський матч м?ж зб?рними Франц?? та Н?меччини, другу – перед рестораном, де сид?ли в?дв?дувач?, ? третю – в театр? Батаклан, де на концерт з?бралося понад 1500 ос?б. Три нападники ув?рвалися до залу й почали стр?ляти у натовп. Внасл?док трьох напад?в загинуло 130 ос?б, 350 були поранен?. Сина Азд?на разом з ?ншими ш?стьма терористами вбила пол?ц?я.
Сам? вирушив у Сир?ю, щоб там при?днатися до джихадист?в. Його батько, Азд?н, який гостро засуджу? фундаментал?зм, по?хав за ним туди, аби знайти його й забрати додому, але безрезультатно. «Що я зробив не так, що м?й син став таким?», – запиту? в?н себе у в?дча?. Це запитання пересл?ду? багатьох ?нших батьк?в, д?ти яких покинули Франц?ю ? при?дналися до джихадист?в у Сир??. Ц? батьки створили групу, в як?й д?лилися одн? з одними сво?ми переживаннями. До них при?днався також ? Азд?н, але цього йому було замало.
П?сля траг?чних под?й Жорж створив асоц?ац?ю с?мей, р?дн? яких стали жертвами теракт?в. Його ?м’я було на стор?нках багатьох газет, в?н написав також книгу, присвячену цьому г?ркому досв?дов?.
2017 року Азд?н попросив знайомого зв’язатися з Жоржем ? попросити його про зустр?ч. Це прохання застало Жоржа зненацька. В?н взяв час на роздуми, в його голов? виникало багато запитань: Чому батько терориста хот?в зустр?ч? з ним? Чи в?н сам готовий зустр?ти батька хлопця, що, можливо, вбив його дочку?
Нарешт? в?н вир?шив зустр?тися з Азд?ном, бо д?йшов до висновку, що й в?н також був жертвою, батьком, що втратив свого сина. Жорж усв?домив, що ? Сам? став жертвою, жертвою безумних ?дей, як? поширюють фундаментал?сти.
Вони зустр?лися в одному з паризьких бар?в у лютому 2017 року. Азд?н подав руку ? Жорж в?дпов?в потиском руки. Спочатку розмова не давалася легко, але пот?м обо? почали розпов?дати про себе, про сво? родини ?, звичайно про Лолу ? Сам?, хоч це для обох було болючим. Згадуючи ту зустр?ч, Азд?н зазнача?, що вона допомогла йому подолати цю трагед?ю.
Два чолов?ки почали бачитися част?ше. М?ж ними зародилася приязнь. Щоразу вони зустр?чалися в ресторан? чи в бар?, але н?коли не вдома, аби збер?гати певну дистанц?ю. Вони зрозум?ли, що ?хн? сп?лкування могло стати посланням для ?нших: чим б?льше часу вони проводили один з одним, тим б?льше усв?домлювали, що ?хн?й д?алог ма? велику силу. В?н допомага? подолати почуття ненавист?, бажання помсти, непорозум?ння ? все те, що приводить сусп?льство до под?л?в. Зм?ст ?хнього послання повн?стю протилежний до послання терорист?в: в д?алоз? все ? можливим. Для того, аби це послання могло вийти за меж? ?хн?х зустр?чей ? досягнути ?нших людей, Жорж ? Азд?н вир?шили написати книгу й розпов?сти про свою ?стор?ю, про сво? розмови, сво? зближення ? сво? в?дм?нност?, бо, очевидно, вони ?снують, але вони не ? причиною под?лу. Для сво?? книги вони обрали назву «Залишилися слова».
