З Богом я знову отримала свободу й свого сина
Felipe Herrera-Espaliat / Св?тлана Духович – Ватикан
«Якщо б я не потрапила до в’язниц?, я б н?коли не змогла вчитися», – це ствердження Янет зда?ться парадоксальним, бо в Чил? в?дбування покарання, зазвичай, не сприя? ресоц?ал?зац?? правопорушник?в, а веде до ще б?льшого соц?ального виключення. Але по-?ншому склалася доля ц??? 37-р?чно? ж?нки, яка вже в?дбула у в’язниц? 10 рок?в ? протягом останн?х 3-ох навча?ться на в?зажиста-косметолога. Всупереч вс?м передбаченням ? тенденц?ям, завдяки Бож?й допомоз? й власним зусиллям вона розрива? коло несправедливост?, б?дност? та злочинност?.
Зранена в?д колиски
Янет народилася в одному з найб?дн?ших район?в Сантьяго. Вперше вона побачила в’язницю, коли була ще маленькою, в?дв?дуючи свого ув’язненого батька, якого засудили за крад?жку. Янет була найстаршою серед чотирьох д?тей в с?м’?. Ними оп?кувалися д?дусь ? бабуся, бо мама щодня ?здила в центр столиц?, де заробляла на прожиття, нелегально продаючи р?зн? реч? на вулицях м?ста. ?? часто зупиняла пол?ц?я, конф?сковувала вс? товари й утримувала деякий час у в’язниц?.
Незважаючи на ц? труднощ?, Янет вдалося зак?нчити школу, в той час, як ?? тато в?дбував 18-р?чне ув’язнення. Як можна було передбачити, через нестачу грошей п?сля зак?нчення школи в не? не було можливост? навчатися у вуз?. Коли батько повернувся з в’язниц?, с?м’? стало дещо легше з грошима, але коли д?вчин? було 22 роки, його вбили й с?м’я знову потрапила в крайню б?дн?сть.
«Я хот?ла, щоб мо? молодш? брати не жили в злиднях, щоб мали все, що ?м потр?бно, аби могли навчатися, розпочати кар’?ру», – зазнача? Янет, розпов?даючи про шлях, що прив?в ?? до св?ту злочинност?. Вона усв?домлю?, що ?? добр? нам?ри не виправдовують хибну дорогу, на яку вона ступила: торг?вля наркотиками. Цей злочин, за ?? словами, ? найчаст?шою причиною потрапляння ж?нок до в’язниц?.
Зур?та не продавала наркотики безпосередньо на вулиц?, а протягом п’яти рок?в координувала мережу постачальник?в аж поки в червн? 2010 року не була арештована й засуджена до 15 рок?в ув’язнення. Так розпочався найважчий пер?од в ?? житт?, в якому також з’являються виклики, що зможуть зм?нити ?? життя.
?й тод? було 27, ?? синов? ще не було двох рок?в. Незважаючи на те, що його в?дали п?д оп?ку ?? матер?, розлука з ним була найважчим тягарем, який вона понесла з собою в камеру ж?ночо? в’язниц? чил?йсько? столиц?.
В?д усв?домлення злочину до навернення
Янет розпов?да?, що протягом трьох перших рок?в ув’язнення вона була дуже пасивною, в?дмовляючись нав?ть в?д оплачуваних роб?т, як? ?й пропонували у пен?тенц?арному заклад?. Вона задовольнялася тими грошима, як? отримувала в?д р?дних ? платила нав?ть ?ншим ув’язненим, аби прибирали ?? камеру, бо ?й не хот?лося робити нав?ть це.
Таким чином, Янет вт?ка? в?д прац?, але не може втекти в?д тяжко? д?йсност? ж?нок, з якими розд?ля? нудьгу довгих дн?в утримання. Щойно опинившись за ?ратами, вона особисто знайомиться з жертвами наркотично? залежност?. Нав?ть у в’язниц? багатьом з 600 ув’язнених ж?нок вдавалось будь-якою ц?ною д?стати й вживати наркотики. До того часу вона не усв?домлювала, яко? ф?зично? та психолог?чно? шкоди завдають наркотики тим людям, яким вона ран?ше ?х продавала.
Янет вир?шила допомагати ув’язненим ж?нкам долати наркозалежн?сть. ?нод? ?й доводилось тримати ?х, коли в гострому стан? пан?ки задля в?дсутност? наркотик?в, вони намагалися поранити себе чи ско?ти самогубство. Таким чином, вона намагалася в?дплатити за завдану шкоду й сп?вчувати тим, хто розд?ляв ту саму долю, що й вона.
Пост?йний стан тривоги й в?дчаю дедал? б?льше поглиблював пустку в душ? Янет. Вона запитувала себе, чому Бог прогн?вався на не?, караючи ?? в такий спос?б. Про св?й стан душ? вона говорить членам протестантсько? сп?льноти, як? в?дв?дують в’язницю, бо до ц??? конфес?? належала ?? родина. Але, не знайшовши в?дпов?д?, вона прийма? запрошення сво?? подруги п?ти на Святу Месу, де п?д час слухання Божого слова пережива? досв?д особисто? зустр?ч? з Христом.
На цьому новому шляху молод?й ж?нц? допомогла сестра Нелл? Леон, або «Мати», як ?? назива? Янет. Сестра Нелл? належить до Згромадження Сестер Доброго Пастиря, вона допомага? ув’язненим ж?нкам ? тим, хто потребу? п?дтримки в?дкривати горизонти, аби п?сля в?дбуття покарання знову повернутися у сусп?льство. Саме сестра Нелл? дала Янет першу оплачувану роботу: прибирати в’язничну каплицю. М?ж ж?нками зародилися приязн? й дов?рлив? стосунки. Для Янет, як ? для ?нших ув’язнених ж?нок, черниця ? справжньою мат?р’ю, що п?дтриму? ?х у важкий час позбавлення вол?.
Це та сама сестра, що виступаючи 2018 року п?д час в?зиту Папи Франциска до в’язниц?, наголосила, що в «Чил? ув’язню? б?дн?сть», п?дсумовуючи в одному реченн? ?стор?? тисяч людей, що потравляють за ?рати т?льки через те, що сусп?льство не залиша? ?м ?ншого вибору.
«Ж?нко, встань»
Добра повед?нка, вм?ння брати на себе в?дпов?дальн?сть й прагнення до покращення сприяли тому, що три роки тому Янет перевели у нап?вв?дкритий пен?тенц?арний заклад. Таким чином вона опинилася в асоц?ац?? п?д назвою “Talita Kum”, де мешка? разом з ?ншими 50 ж?нками, що, як ? вона, працюють ? готуються незабаром знову повернутися в сусп?льство. Режим цього закладу дозволя? ж?нкам виходити щодня та, ?нод?, нав?ть ночувати в сво?х с?м’ях. Окр?м прац? прибиральницею на одному ?з п?дпри?мств, Зур?та в?дв?ду? навчальн? курси перукаря, косметолога й масажиста. 2020 року вона плану? зак?нчити навчання. Б?льшу частину оплати за навчання взяла на себе фундац?я "Mujer, levántate" (“Ж?нко, встань”), яку заснувала сестра Нелл? п?сля того, як д?зналася, що 50% ж?нок, як? в?дбули покарання, знову ко?ли злочини ? потрапляли до в’язниц?. Цей показник р?зко знизився до 9% серед тих, хто отримав в?д фундац?? соц?альну, психолог?чну, духовну й ф?нансову п?дтримку.
Зустр?ч з Папою
Майже вс? ж?нки погодилися з тим, аби п?д час зустр?ч? з? Свят?шим Отцем ?х представляла Янет Зур?та. Сво?м св?дченням навернення й подолання важкого пер?оду в житт? вона зум?ла донести Пап? й ус?м, хто ?? слухав, в чому поляга? трагед?я в?дбування покарання для ж?нок, особливо для тих, що мають малих д?тей.
?? слова знаходять в?длуння також у чил?йсько? влади, яка дек?лька дн?в п?сля в?зиту Папи Франциска в?дпустили на волю тих ж?нок, як? в?дбули половину покарання й мали д?тей в?ком до трьох рок?в.
П?сля виступу Янет Папа Франциск щиро об?йняв ??, а через не? – вс?х ?нших присутн?х 400 ж?нок, «позбавлених свободи, але не г?дност?», як зазначив Свят?ший Отець.
З того часу Янет ? надал? впевнено пряму? шляхом духовного оздоровлення. Вона усв?домлю?, що мусить в?дшкодувати за спод?яну кривду, тому при р?зних нагодах св?дчить проти вживання наркотик?в ? наркоторг?вл?. Окр?м того, ж?нка старанна в навчанн? й прац?. Але, насамперед, вона стара?ться надолужити той час, який провела в розлуц? з? сво?м сином, якому нещодавно виповнилося 12 рок?в. Тепер вона може бачити його кожно? нед?л? й намага?ться зм?цнити стосунки з ним. Янет каже, що коли в?н почав усе розум?ти, вона розпов?ла йому, що зробила помилки й мусить надолужити за них. Вона також сказала йому, що любов до нього ? основною спонукою, аби прямувати вперед, ? що вона робить все можливе для того, аби не дати йому збитися з дороги.
Цього року Зур?та може отримати умовно-дострокове зв?льнення, тобто, вийти з в’язниц? на п’ять рок?в ран?ше. Звичайно, що вона дуже спод?ва?ться цього, але, одночасно, терпеливо чека?, над?ючись на Божу допомогу.
